Нескінченне прагнення до економічного зростання пожирає основи життя на Землі, і жодна країна – багата або бідна – не може розраховувати на те, щоб уникнути жахливих наслідків, якщо справи будуть йти так, як вони є.

Отже, як може змінитися світ, пише доцент кафедри інформатики Інституту інформаційної безпеки ім Джонса Гопкінса Метью Грін.

Коаліція економістів , організатори низового рівня, бізнес-лідери і політики, а також деякі інвестори (які все ще вважаються периферійними та глобально розсіяними), почали малювати відповідь.

Це бачення: нові відносини між державами, місцевими громадами та природою, які стоять за більш цілісним поняттям прогресу, ніж валовий внутрішній продукт (ВВП), встановлений критерієм для економік, що різняться – від США до Мозамбіку.

Ожиріння, голод, зміни клімату – все це частини глобального пазла, який називають синдемією.

Учені з Америки та Нової Зеландії говорять про те, що всі проблеми людства об’єдналися в одну комплексну загрозу. Її назвали синдемією, і складається вона з декількох пандемій: проблем, які прийняли масовий характер.

Проблеми в охороні здоров’я, прагнення корпорацій до наживи, інформаційні війни – ось три компоненти, які створюють синдемію.

24 травня весь католицький світ буде відзначати четверту річницю виходу екологічної енцикліки Папи Франциска «Laudato Si». В цей же день екоактивісти проведуть кліматичний страйк. Кліматичні страйки по всьому світу будуть проводитись з метою пробудження екосвідомості в суспільстві.

Молодь знає, що на шальках терезів їхнє майбутнє. Старше покоління приєднається до молоді в дусі любові і солідарності, який нам потрібен, щоб подолати цю кризу.

Спробуйте провести кліматичний страйк 24 травня: це може бути хода навколо парафії, зустріч в місцевому центрі спільноти чи хода до центральної будівлі місцевої адміністрації.

Вирубка лісів, експлуатація морів і ґрунтів, забруднення повітря і води – усі ці фактори підштовхують наш світ до екологічної катастрофи.

Понад 500 експертів з 50 країн попереджають про це у великому звіті ООН, який опублікували цього тижня.

У ньому йдеться про втрати, яких світ зазнав протягом останніх 50 років, і про досить похмуре майбутнє для десятків і сотень тисяч видів.

Цей документ, розроблений Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистем (IPBES), має допомогти створити план термінового порятунку природи.

Рада Ісламського об’єднання Північної Америки (ISNA), яка відповідає за зелені ініціативи пропонує ісламським лідерам приєднатись до акції «Озеленення Рамадану». 

ISNA радить мусульманам провести час Рамадану з думкою про відповідальність за створений світ: помірковано вживати їжу, берегти воду, відмовитись від одноразових пластикових виробів, заощаджувати енергію та переробляти відходи.

Молитвою за мир з представниками інших релігій, що відбулася на центральній площі столиці Болгарії, завершився другий день візиту Святішого Отця до цієї балканської країни.

«Боже, вчини мене знаряддям твого миру» (Молитва святого Франциска). Заключною подією візиту Папи Франциска до Болгарії, відвідини якої є першим етапом 29-ї Апостольської подорожі, що проходив під гаслом «Мир на землі», стала міжрелігійна та міжконфесійна зустріч, що відбулася ввечері, 6 травня 2019 р., на головній площі Софії – Площі Незалежності.

Понад три чверті населення Болгарії становлять православні, ще десять відсотків – мусульмани. Крім того, в країні проживають представники юдаїзму та інших християнських конфесій. Католики, як і протестанти, становлять лише по 1% населення. Помітною є також громада Вірменської Апостольської Церкви.

«Ваша рішучість – ось що має значення, а також те, на що ви сконцентрували свою увагу. Ви маєте ціль і йдете до неї», – розповідає Айсатоу Сіссей про свій проект спасіння планети.

Як і багато дівчат з Гамбії, Айсатоу Сіссей (1972 р.н.) була змушена рано кинути школу, але це не означало, що вона не зважала на екологічні виклики довкола неї.

Кольорові пластикові пакети, якими вона раніше так захоплювалась, тепер збирали як сміття по всьому селу; вони ранили худобу, у них розводились комарі і вони перешкоджали росту рослин… на відміну від плетених кошиків, до яких звикли місцеві мешканці, вони ніколи не розкладались.