За даними глобального дослідження ООН, сотні річок в усьому світі, від Темзи до Тигра, рясніють небезпечно високим рівнем антибіотиків. 

Забруднення водойм антибіотиками – один з основних шляхів, яким бактерії здатні виробити стійкість до життєво важливих ліків, що робить їх неефективними для використання людиною.

«Багато генів стійкості, які ми бачимо в людських патогенах, походять від бактерій навколишнього середовища», – розповідає професор Вільям Гейз, мікробний еколог з університету Ексетера, який вивчає стійкість до протимікробних препаратів.

Звертаючись до Міністрів фінансів різних країн та Президента Генеральної Асамблеї ООН під час зустрічі у Ватикані, Святіший Отець закликав їх до узгодження спільного плану дій, спрямованого на уникнення екологічної катастрофи.

У другій половині дня в понеділок, 27 травня 2019 р., Папа Франциск зустрівся з Міністрами фінансів різних країн та Президентом Генеральної Асамблеї ООН Марією Фернандою Еспінозою, які прибули до Ватикану на симпозіум, присвячений темі кліматичних змін та сталого розвитку.

Респіраторні проблеми. Негативні наслідки шкідливих викидів для нашого організму пов'язані саме з проблемами дихальної системи. Брудне повітря є прямою або непрямою причиною хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ), а також астми. У деяких випадках брудне повітря провокує розвиток раку легенів.

Серцево-судинні хвороби. Проживання в забруднених з точки зору повітря регіонах завдає непоправної шкоди серцево-судинній системі. Через це порушується кровообіг, що може привести до серйозних проблем з серцем і судинами.

Співробітники Центру полярних спостережень і моделювання (Великобританія) об’єднали результати чверть столітнього проекту, в рамках якого фахівці Європейського космічного агентства виробляли супутникові високомірні вимірювання, а також зіставили отримані дані з моделлю регіонального клімату.

Про це передає Planet-today, пишуть Аспекти.

Дослідження показало, що з 1992-го року кліматичні зміни сприяли зникненню чверті льодовиків Західної Антарктики.

Міжнародна екологічна організація «Всесвітній фонд дикої природи» запустила найдовшу онлайн-трансляцію усіх часів.

Глядачам пропонують у режимі реального часу дивитися процес розкладу пластикової пляшки.

Екологи запевняють, що стрім триватиме 450 років – саме стільки розкладається пластик. Таким чином в організації хочуть привернути увагу до проблеми засмічення світового океану.

Варто зазначити, що трансляцію у середньому одночасно дивляться вісім осіб. Таким чином екологи хочуть привернути увагу до проблеми засмічення світового океану.

У день запуску трансляції – 10 травня – близько 1400 представників 187 країн світу.

Звертаючись до учасників Генеральної асамблеї організації «Caritas Internationalis», Святіший Отець вказав три поняття, ключові для їхнього служіння: милосердя, цілісний розвиток і сопричастя.

Від 23 до 28 травня 2019 р. в Римі проходить XXI Генеральна асамблея організації «Caritas Internationalis» на тему «Єдиний людський рід, єдиний спільний дім», натхненням для якої стала енцикліка Папи Франциска «Laudato si’». В четвер, 23 травня, Святіший Отець очолив Святу Месу в базиліці Святого Петра з нагоди відкриття асамблеї, а в понеділок, 27 травня, прийняв на аудієнції її 400 учасників, що прибули з різних країн світу. У своїй промові він вказав, насамперед, на тісний зв’язок організації «Caritas Internationalis» із Святим Престолом, якій святий Іван Павло ІІ надав статус юридичної особи, згідно з канонічним правом.

Протидія глобальному потеплінню – це фізична, моральна та релігійна нагальність. Про це йдеться в Посланні Дикатерії служіння цілісному розвиткові людини до наукової спільноти.

Чотири роки тому, 24 травня 2015 року, в урочистість П’ятидесятниці, Папа Франциск підписав енцикліку «Славен будь» на тему дбання про наш спільний дім. Вона була оприлюднена 18 червня того ж року. З нагоди чергової річниці Дикастерія служіння цілісному людському розвиткові звернулася із посланням до наукової спільноти.

Як зазначається в тексті, спонукою для його написання стала стурбованість через «тріщини на планеті, на якій живемо» (LS 163), бажання «увійти в діалог з усіма в тому, що стосується нашого спільного дому» та безпосередньо підтримати напрацювання Паризької кліматичної конференції, підсумовані в Паризькій угоді, якою учасники зобов’язалися утримувати підвищення температури на рівні не вище як 1,5°C. В посланні наголошується, що цей поріг у 1,5 градуси – це не лише «фізичний поріг»