Дослідники Единбурзького університету на підставі аерофотозйомки прийшли до висновку, що берегова лінія в Арктиці руйнується рекордно швидкими темпами – до метра в день.

Шторми в канадській Арктиці через підвищення температури в регіоні стали змивати відталі частини берегів, які раніше були скуті вічною мерзлотою. Цей процес відбувається влітку, коли шар льоду на узбережжі тане.

Дослідники в 2017 році вивчили берегову лінію острова Гершель, також відомого як Кікіктарук, біля узбережжя Юкона в канадській Арктиці, за допомогою дрона. Порівняння з даними, зібраними з 1952 по 2017 роки, показало, що рівень ерозії берегової лінії в шість разів перевищує прогнози.

Українців хочуть навчити, як поводитися з твердими побутовими, небезпечними, органічними відходами та відходами пакування.

Чи знали ви, що менш як 5% відходів, які ви викидаєте в смітник, проходить переробку. Все інше прямує на звалища. Їхня площа сягає 7% від території нашої країни - це прирівнюється до розмірів Данії.

З таким посиланням звернулися у Міністерстві освіти і науки України на сторінці у Facebook і запросили українців приєднатися до безкоштовного онлайн курсу.

Канадські фахівці в галузі екології провели дослідження, присвячене кількості споживаного людьми пластику. Результати виявилися досить несподіваними. 

Вчені з канадського Університету Вікторії порахували, скільки пластику споживають в середньому жителі розвинених країн. Спочатку вони провели розрахунки, згідно з якими щорічно на звалища по всьому світу потрапляє близько 300 мільйонів тонн пластику, який не розкладається довгі роки. Сміття потрапляє в світовий океан, де збивається у величезні плаваючі сміттєві острови. Мікрочастинки пластику з'їдаються рибами та іншими морськими мешканцями, які потім стають їжею для людей. Так пластик потрапляє в людський організм.

Звертаючись до учасників міжнародної конференції, присвяченої енцикліці «Laudato Si’», Святіший Отець вказав на необхідність справжнього навернення, аби вирішити такі проблеми, як голод, злидні, знищення екосистеми та «культура відкинення».

У суботу, 8 червня 2019 р., Папа Франциск зустрівся з учасниками міжнародної конференції Папської Фундації «Centesimus Annus-pro Pontifice», що проходила у Ватикані 6 і 7 червня на тему «Соціальна Доктрина Церкви: від зародження до цифрової епохи. Як втілювати в життя енцикліку Laudato Si’». 

У Ватикані проходить конференція Фундації «Centesimus Annus-pro Pontifice», учасники якої обговорюють питання втілення в життя енцикліки Laudato Si’, у четверту річницю її написання.

Світлана Духович – Ватикан

«Соціальна Доктрина Церкви: від зародження до цифрової епохи. Як втілювати в життя Енцикліку Laudato Si’» – таку назву має міжнародна конференція Папської Фундації «Centesimus Annus-pro Pontifice», що проходить у Ватикані 6 і 7 червня 2019 року. У четверту річницю написання енцикліки Папи Франциска на тему дбання про спільний дім, учасники конференції, включно з 31 доповідачами, що представляють академічну, фінансову та інституційну сфери, зібралися у Ватикані для того, щоб обговорити питання про втілення в життя ідей цього документу.

Влада Угорщини має намір з нуля збудувати "зелене" місто з житлом та робочими місцями для тисяч людей.

Над розробкою проекту працює німецька компанія з нерухомості FAKT AG та EON SE, пише Bloomberg.

Місто має вирости на північному заході Угорщини у смузі Дунаю за лічені кілометри від угорсько-австрійсько-словацького кордону.

За попередніми підрахунками, створенні з нуля такого міста розміром із 500 футбольних полів обійдеться приблизно в 1 мільярд євро.

Місто Долина, що в Івано-Франківській області, вийшло до фіналу конкурсу Європейського Союзу зі сталої енергії.

Місто подало на конкурс проект, який передбачав скорочення енергоспоживання та викидів СО2 в житловому секторі. Його Долина реалізувала у рамках ініціативи ЄС «Угода мерів – Демонстраційні проекти». Згідно з умовами гранту, ЄС покрив 60% вартості робіт (772, 6 тисяч євро), 20% – сплачували мешканці, ще 20% – місто.

Кліматичні зміни – це не проблема лише екологів. Це глобальна проблема всього людства, яке може загинути саме з цієї причини до 2050 року. Для того, щоб не допустити перетворення Землі на непридатну до життя планету, людство має радикально скоротити забруднення довкілля.

Такими є висновки австралійського аналітичного центру Breakthrough National Centre for Climate Restoration. Там стверджують, що загибель людства саме через кліматичні зміни є більш вірогідним варіантом, аніж про це нині думають. Очевидно, поки людей не настільки займає ця тема, бо подібні зміни виходять за межі людського досвіду з попереднього тисячоліття, пише Vice з посиланням на документ.