Учасники дискусії зійшлися на думці, що для порятунку лісів потрібні колективні дії.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі розповіли, що кожну хвилину у світі зникають тропічні ліси, площею еквівалентній понад 30 футбольних полів. Минулий 2019 рік став другим найбільш спекотним за всю історію спостережень з екстремальними погодними умовами та катастрофічними пожежами у всьому світі. Що рухає збезлісенням, і які можливі плани дій щодо розв’язання цієї проблеми, розбиралися експерти в Давосі.

Директор з досліджень в Бразильської академії наук Карлос Афонсо Нобре сказав, що тропічні ліси “необхідні для стійкості нашої планети”, але вони зникають в результаті збезлісення, товарного виробництва і пожеж.

Кількість спожитих матеріалів людством за один рік перетнуло позначку у 100 мільярдів тон. Про це йдеться у доповіді мозкового центру Circle Economy.

Зокрема, у 2017 році світ спожив 100,6 мільярдів тон матеріалів – це останній рік, за який є дані. Половину від цього становлять пісок, глина, гравій і цемент, які використовуються для будівництва, а також інші корисні копалини, видобуті для отримання добрив. Частка вугілля, нафти і гази становить 15%, а металевих руд – 10%. Решта – рослини та дерева, які використовують для їжі та палива.

Левова частка – 40% – йде на побудову житла. Інші основні категорії включають продукти харчування, транспорт, охорону здоров’я, зв’язок та товари народного споживання, такі як одяг та меблі.

Серед відомих чинників, які можуть спровокувати інфаркт міокарда – шкідливі звички, погане харчування, вік, стрес, недостатня кількість фізичних вправ та багато іншого. Тим часом нове дослідження підтвердило, що причиною може стати й забруднене повітря, а точніше – дрібні тверді частинки, що зустрічаються в ньому та які здатні проникати глибоко в кровотік.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно у всьому світі сім мільйонів чоловік вмирають від причин, пов'язаних із забрудненням повітря, при цьому більшість смертей припадає на країни з низьким або середнім рівнем доходу, головним чином – на Африку та Азію.

Сигаретні недопалки – найпоширеніше сміття в містах. За рік у світі викурюється 5,6 трильйонів сигарет, 2/3 недопалків – викидають повз урни.

Сигаретні фільтри роблять з ацетату целюлози – це різновид пластику. Вони токсичні і розкладаються близько 20 років, але не зникають повністю, а стають мікропластиком. Ми перестанемо його бачити, але він залишиться у воді, піску і може потрапити по харчовому ланцюжку в наші тарілки.

Наявність недопалків в ґрунті уповільнює зростання трави на 10%, а рослина не добирає в зростанні 13%.

Гутерреш підкреслив, що на країни "великої двадцятки" припадає 80% світових викидів.

Кліматичні зміни швидші за нас, і у війні, яку людство оголосило природі, природа б'є дуже жорстоко. Про це заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час виступу на Світовому економічному форумі в Давосі. 

"Людство оголосило війну природі, і природа б’є дуже жорстоко. Кліматичні зміни швидші за нас, і ми поки що не виграємо цю війну. Та ми повинні виграти цю війну. Не кліматичні зміни зруйнують цю планету, а ми знищимо нашу здатність жити на цій планеті", – зазначив генсек ООН.

За його словами, необхідно рухатися в напрямку зеленої економіки, і гроші платників податків у вигляді субсидій не повинні витрачатися на викопні види палива.

Світові лідери повинні ставити інтереси людства вище фінансових інтересів країн і мають негайно розпочати боротьбу з екологічною кризою на планеті.

Про це під час свого виступу на Світовому економічному форумі у Давосі заявив Вселенський патріарх Варфоломій.

“Я хочу закликати західних лідерів, багато з яких перебувають зараз тут, у Давосі, не ставити свої матеріальні й фінансові інтереси вище за інтереси людства, зокрема в питаннях змін клімату. Вони мають поважати рішення, яке прийнято спільно в інтересах людства, а не на користь фінансових переваг”, – заявив патріарх Варфоломій.

Приблизно третина від загального зростання температури на Землі пов’язана з викидами фреонів, різні типи яких накопичуються в атмосфері Землі останні 50 років. До такого висновку прийшла міжнародна група кліматологів, дослідження яких опубліковане в журналі Nature Climate Change

Фреони – це сполуки фтору, вуглеводнів і інших галогенів, які постійно застосовували в якості компонентів будматеріалів до середини 1980-х років. Тоді хіміки з Массачусетського технологічного інституту з’ясували, що фреони руйнують озоновий шар і вже призвели до його руйнації над Антарктидою.

Монреальська угода 1987 року заборонила використання фреонів в промисловості. За наступні десятиліття вчені знайшли ще кілька десятків сполук фтору, які не руйнують озоновий шар, однак є сильними парниковими газами, вони впливають на атмосферу в десятки тисяч разів сильніше вуглекислого газу.

Головними "відповідальними" країнами за викиди ГФВ-23 є Китай та Індія

Міжнародна група вчених заявила, що показники викиду газу, який є набагато небезпечнішим, ніж вуглекислий, зросли до критичної позначки.

Фахівці встановили, що маса парникового газу – трифторметану (гідрофторвуглець-23, ГФВ-23) – розрослася до критичного рівня. Вчені підкреслюють, що тонна ГФВ-23, що потрапила в атмосферу, еквівалентна 12 тисячам тонн вуглекислого газу.

Трифторметан утворюється під час виробництва хімічної речовини, що використовується в системах охолодження. Головними "відповідальними" країнами за викиди ГФВ-23 є Китай та Індія.