Енергоблоки українських АЕС зношені на 80%, а їх виведення з ладу коштуватиме від $15 млрд
Україна в найближчих 30 років не зможе відмовитися від атомної енергетики. Проте, на сьогодні 15 працюючих реакторів чотирьох українських АЕС зношені вже на 80%, а на їх повне виведення з ладу державі може знадобитися близько $ 15 млрд і водночас якісна реформа енергетичного сектора країни.
За словами співзасновника Української асоціації відновлюваної енергетики, члена Ради з інновацій при прем'єр-міністрі Ігоря Тинного, атомна енергія, яку нерідко називають дешевою, такою не є насправді, а таке твердження – міф. Оскільки на виведення з ладу одного енергоблоку державі необхідно $ 1 млрд. А в Україні їх 15. Водночас держкомпанія «Енергоатом» недоотримує значні кошти, а Фонд, кошти якого мали б направлятися на виведення відпрацьованих і замортизованих енергоблоків, на сьогодні фактично є порожнім.
«Автомобільний вихлоп вбиває серце»: кардіологи знайшли нову причину інфаркту
Вчені виявили нову причину інфарктів і супутніх проблем з серцем. Як виявилося, частота серцевих нападів безпосередньо залежить від забруднення середовища автомобільними вихлопними газами.
Протягом 10 років (з 2005 по 2015 рік) дослідники збирали інформацію про ступінь забруднення повітря, а також архівували дані в рамках моніторингу стану повітря в німецькому Аугсбурзі, порівнюючи все це згодом з інформацією про нелетальні випадки серцевих нападів та інших захворювань серцево-судинної системи. У результаті був зроблений висновок про те, що постійний вплив крихітних частинок (в основному це азот, сажа і озон), які у великій кількості продукуються випускними системами транспортних засобів, надає прямий вплив на частоту випадків інфаркту.
Екологічні постанови Вісімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів КГВА
Постанови Вісімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ, 29-30 січня 2020 року Божого, Львів-Брюховичі
- Задля належної відповіді Церкви на сучасні соціально-екологічні виклики:
І. Доручити єпархіальним єпископам Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ:
а) провести презентації українського перекладу енцикліки Папи Франциска «Laudato Si: про турботу за наш спільний дім» та її обговорення з духовенством, монашеством, семінаристами та мирянами своїх єпархій/екзархатів;
Відмова від будівництва будинків з бетону та цементу може скоротити викиди CO2
Відмова від використання бетону і цементу скоротить викиди парникових газів на 20%. До такого висновку прийшли вчені з Потсдамського інституту вивчення клімату (PIK), говориться в журналі Nature Sustainability.
Цемент і бетон виробляються шляхом випалу вапняку, глини і гіпсу в спеціальних клінкерних печах. В результаті цього процесу в атмосферу Землі потрапляє велика кількість вуглекислого газу, а також сажі та різних іонів важких металів. При цьому за своєю масою такі викиди порівнянні з вагою виробленого цементу, що робить цю сферу однією з найбільш забруднювальних у світі.
При цьому урбанізація і збільшення чисельності населення Землі призводить до того, що людству все більше потрібні ці матеріали для будівництва будинків. Вчені з Потсдамського інституту пропонують відмовитися від використання бетону і цементу, замінивши їх деревом і біопластиком.
Оголошено результати фотоконкурсу «Різдвяне дерево крізь об’єктив віри» 2019-2020
Новий рік, Різдво, Йордан – ми з нетерпінням очікуємо цих свят. Це час змін, планів, традицій, час для родини, час для Бога. Проте багато-хто сприймає цей період завдяки певним символам, одним з яких, і мабуть найяскравішим, є ялинка. Чимало сімей мають навіть цілі традиції сімейного прикрашання зелених красунь. Для багатьох ялинка, запах хвої в домі асоціюється із самим святом.
Попри це дуже прикрим залишається той факт, що заради цих кількох днів чи тижнів святкової атмосфери, тисячі зелених красунь зрубують, а по закінченні святкового періоду викидаються на смітники.
«Екологія в Україні», — головна тема Вісімдесят четвертої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ
29-30 січня 2020 року під головуванням Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава в Патріаршому домі у Львові відбулася Вісімдесят четверта сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства Української Греко-Католицької Церкви. У праці Синоду взяв участь двадцять один єпископ Верховного Архиєпископства, який має обов’язок брати участь в цьому Синоді, та владика Ніл Лущак, єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії. Вперше як члени Синоду в його праці взяли участь недавно хіротонізовані владика Іван Кулик, єпарх Кам’янець-Подільський, та владика Степан Сус, єпископ Курії Верховного Архиєпископа УГКЦ.
Після вступних синодальних формальностей отці Синоду переглянули та взяли до уваги стан виконання рішень Вісімдесят третьої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ.
Такого потепління Земля ще не переживала
Вчені довели, що нинішнє глобальне потепління відрізняється від інших кліматичних зрушень, що відбуваються на планеті за 2000 останніх років. Попередні похолодання і потепління були не планетарними, а регіональними, викликаними природними силами. Тоді як в кінці XX століття (XXI століття не вивчався) температура на 98% території Землі виявилася найвищою за весь досліджуваний період. Таке майже загальне потепління є унікальним для сучасної епохи
Більш того, швидкість, з якою сьогодні зростає температура, набагато перевищує будь-які попередні її коливання. Ці коливання були викликані головним чином природними причинами, включаючи потужні вулканічні виверження, а не антропогенними викидами парникових газів. Такі висновки, озвучені в трьох роботах, опублікованих у журналі Nature і Nature Geoscience, повідомляє Science News
«Легені планети» почали виділяти CO2
Первозданні та захищені законом частини тропічних лісів Амазонії, які захищають планету від зміни клімату, почали викидати вуглець. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Праці Національної академії наук США.
Дослідники використовували передову супутникову технологію для вимірювання та аналізу викидів, спричинених деградацією та вирубкою лісів. Вчені встановили, що первозданні землі, які перебувають під охороною, викидали майже півмільярда тон вуглецю, а деградація та втрата лісів досягли рівня понад 75% у семи із дев’яти країнах Амазонії.
Однак дослідження також виявило, що переважна більшість вуглецю надходить із незахищених частин Амазонії – посилюючи вирішальний внесок корінних жителів у обмеження кліматичних змін. Незаконна діяльність та послаблення принципів верховенства права піддають небезпеці захищені землі, особливо в міру зростання світового попиту на мінерали, паливо та товари.





