Нове дослідження показало, що ссавці, птахи та земноводні в усьому світі втратили в середньому 18% свого природного середовища проживання в результаті змін в землекористуванні і проблем з кліматом. Судячи з результатів дослідження, опублікованого в журналі Nature Communications, в гіршому випадку ця втрата може вирости до 23% протягом наступних 80 років.

У дослідженні вчені з Кембриджського університету проаналізували зміни в географічному ареалі 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін до 2100 року за 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв, пишуть Цікавості.

Серед всіх антропогенних факторів на європейські озера найбільше впливають азотні та інші добрива, а найсерйознішу загрозу для річок представляють токсини (зокрема, важкі метали).

До таких висновків прийшли європейські вчені, проаналізувавши басейни 14 європейських річок і ще 22 системи водойм в Європі, пише Meteoprog.ua.

Останнім часом азотні добрива все рідше потрапляють у природні водойми завдяки новому законодавству, яке поступово приймається в різних країнах ЄС. Проте, антропогенний вплив змінив екосистеми в 90% досліджених водойм.

Військові втрати прийнято вважати за кількістю вбитих і поранених солдатів і мирних жителів, зруйнованих міст та інфраструктури, в той час як навколишнє середовище часто залишається непомітною жертвою бойових дій. Заради перемоги у війні вирубувалися ліси, спалювалися посіви, вирізувалася худоба, засипалися колодязі, пишуть Новости ООН.

6 листопада в ООН відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час воєн і конфліктів.

За даними Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), за останні 60 років як мінімум 40 відсотків всіх конфліктів були пов'язані з експлуатацією природних ресурсів, включаючи алмази, золото, нафту, деревину, а також воду і родючі землі.

У контексті Міжнародного дня запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів Папа нагадав, що справжній розвиток вимагає зусиль задля запобігання війнам, пише VaticanNews.

«Війна – це заперечення всіх прав та драматична агресія проти довкілля. Якщо хочемо справжнього цілісного людського розвитку для всіх, необхідно невтомно тривати в зусиллях, спрямованих на запобігання війні».

Ці слова, що почерпнуті з енцикліки «Fratelli tutti», з’явилися у Твіттері Святішого Отця в п’ятницю, 6 листопада 2020 р., в день, коли, починаючи від 2001 року, відзначається Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни та збройних конфліктів.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим в журналі Frontiers in Forests and Global Change, старі дерева великого діаметра накопичують величезну кількість вуглецю. Це підкреслює їх важливість у пом'якшенні наслідків зміни клімату, заявляють вчені.

Дослідники вивчили дерева великого діаметра (> 53,3 см) на землях національних лісів в штатах Орегон і Вашингтон. Вони виявили, що, незважаючи на те, що на їх частку припадає лише 3% від загальної кількості дерев на досліджуваних ділянках, саме вони зберігають 42% загального надземного вуглецю в цих лісових екосистемах, пише Хайтек.

Це дослідження є одним з перших у своєму роді, яке акцентує увагу влади на необхідність збереження дерев великого діаметра і їх важливої ролі в поглинанні вуглецю.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Climate Change, повідомляє про те, що гімалайський сніг і лід, які припадають пилом, тануть набагато швидше, виснажуючи життєво важливі запаси прісної води.

Повідомляється, що зимові снігопади і весняне танення снігу забезпечують більше половини потреби в прісній воді приблизно 700 млн людей у Південній Азії. За останні 30 років обсяги снігових і крижаних запасів в високогір'ях Азії значно знизилися, пише Meteoprog.

Нове дослідження, випущене Ланкастерським університетом, показує, що забруднення повітря впливає не тільки на серце і легені, а й навіть на мозок. Дослідження мозкових стовбурів дітей і молодих людей, що живуть в забрудненому Мехіко, виявило тривожні ранні маркери хвороби Альцгеймера, Паркінсона і бічного аміотрофічного склерозу (БАС). Дослідження опубліковане в журналі Environmental Research, пише Depo.Закарпаття.

Вчені проаналізували стовбури головного мозку 186 молодих жителів Мехіко у віці від 11 місяців до 27 років. Вони виявили крихітні наночастинки, які сприятимуть розвитку неврологічних захворювань. Автори дослідження стверджують, що наночастинки утворені в результаті забруднення повітря автомобілями.

Автоматичне керування системи «Розумний дім», як, скажімо, встановлення датчиків на воду, клімат-контролю у приміщеннях та засобів для прилаштування техніки під потреби людини не лише дозволяє економити витрати на комуналку, а і зменшує забруднення довкілля.

Сучасні розробники інтелектуальних систем мають ідеї як для невеликих дачних будиночків чи квартир на кілька десятків квадратних метрів, так і для котеджів на кількасот квадратів. Пристрої доступні для кожного гаманця, чий власник будує чи ремонтує собі житло, розповідає керівник однієї з фірм, які займаються цим в Україні, яка допомагає підбирати та монтувати автоматику «Розумних будинків», пише GreenPost.