Самотній білий ведмідь на крижині, димарі заводів, лісові пожежі – існує цілий ряд іконічних образів, які ми постійно бачимо навколо нас. Всі вони зіграли важливу роль в тому, щоб донести до публіки негативні наслідки зміни клімату. Втім, коли мова заходить про комерцію, споживачі воліли б побачити якесь позитивніше послання. Тому зараз формується новий набір життєствердних символів екології – зелений паросток в долонях, зелена земна куля, дівчина, яка обіймає дерево. Але хоча ці образи є корисними в тому сенсі, що вони одразу налаштовують аудиторію на думки про екологію, вони є надто абстрактними. В них немає прямого заклику до дії, пише creativity.

Ефективна екологічна політика – головна у ланцюгу змін тих країн, які рухаються "зеленим" курсом. Вона визначає пріоритети у виробництві, інновації, технічний розвиток і підтримує тих, хто модернізує навколишній світ, відмовляючись від старих моделей ведення бізнесу, які шкодять природі. Не останню позицію в цьому займають автовиробники та їх новітні розробки щодо електрокарів.

Так, в третьому кварталі 2020 року продажі електричних автомобілів в ЄС виросли більш ніж втричі. За даними Асоціації європейських автовиробників ACEA , 9.9 відсотків від всього обсягу – це електромобілі. Таким чином, кожен десятий проданий в ЄС автомобіль був електричним, пише GreenPost.

10 листопада в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу відбулася презентація першої в Україні освітньої програми бакалаврського рівня вищої освіти «Інженерія відновлюваної енергетики», яка впроваджується за підтримки Проєкту енергетичної безпеки Агентства США з міжнародного розвитку, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Програма розроблена відповідно до сучасних соціально-екологічних, економічних та енергетичних викликів, враховує тенденції необхідності розвитку відновлюваних джерел енергії, запити у високваліфікованих фахівцях здатних розв’язувати задачі, пов’язані із розробленням, проектуванням та експлуатуванням систем відновлюваної енергетики в Україні.

Теплий сонячний ранок. Сонячні зайчики стрибають по сонному лиці п’ятикласника Микити. Сьогодні субота.

Хлопець живе у квартирі з батьками, яка знаходиться на другому поверсі елітного мікрорайону. Тато і мама престижно заробляють, тому Микита все має. Чи потрібно, чи ні, він купує, гроші розтрачає.

Сьогодні батьки також працюють.

Виспавшись до обіду Микита вирішив піти прогулятися до парку.

В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються. Про це заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі "Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо", пише 24 канал.

Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни, – каже Василюк. – Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але на сьогодні лишилось не більше трьох відсотків колишніх степів. Та й з тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний лише за останні 5-8 років.

За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), незважаючи на уповільнення темпів зростання електроенергетики через пандемію COVID-19, поновлювані джерела енергії зросли в 2020 році. Зараз вони складають близько 90% від загальної потужності, доданої за цей рік.

Експерти МЕА відзначили збільшення витрат на поновлювані джерела енергії в Китаї та США. На різні підприємства в цих країнах припадає майже 200 ГВт додаткових генеруючих потужностей по всьому світу, пише Хайтек.

Випускниця Маріупольського технічного ліцею, студентка Національного університету біоресурсів і природознавства України Аліса Сергєєва придумала екологічну і безпечну упаковку з каштана. Винахідниця взяла призове місце на Міжнародному конкурсі інноваційних винаходів iCAN в Канаді, пише eco town.

«Мій учитель біології, Світлана Анатоліївна, помітила, що діти, які грали в футбол каштанами у дворі ліцею, стерли собі туфлі і шкарпетки. Ми вирішили перевірити каштани і взагалі дізнатися склад. Ми перевірили, виявилося – дуже хороший, до 46 відсотків клейких речовин, там дуже міцні волокна», – розповідає Аліса.

Основу пакувального матеріалу становить не сам каштан, а перероблена зелена шпичаста коробочка.

Нова робота вчених з Міжнародного інституту сталого розвитку показала, що країни G20 («Велика двадцятка»), які підписали Паризьку угоду з регулювання клімату, продовжують фінансувати проекти, пов'язані з викопним паливом.

Як виявилося, у важкі часи шахраюють навіть ті, хто бореться зі зміною клімату, пише ПМ.

Незважаючи на те, що з 2015 року державна підтримка галузей нафти, газу і вугілля дещо знизилася, нові дані вказують на те, що після пандемії, багато країн витратять мільярди доларів на відновлення цих галузей. Аналіз показав, що з початку пандемії приблизно 170 мільярдів доларів з державного бюджету були обіцяні секторам, які використовують викопне паливо (серед країн G20).