Економічний і екологічний збиток від харчових відходів різко зріс під час пандемії, незважаючи на існування безлічі ініціатив з їх переробки.

Для вирішення проблеми харчових відходів під час пандемії і не тільки не вистачає комплексних заходів і спільної роботи держав.

Більше третини харчових продуктів сьогодні пропадає даремно, що призводить до значних економічних, соціальних та екологічних наслідків. На продовольчу систему, яка виробляє близько 88 млн тонн харчових відходів щорічно в одній тільки Європі, припадає 37% від загальних викидів парникових газів. Вирішення проблеми потребує спільних дій від безлічі державних органів, пише ПМ.

У середу міністри сільського господарства Євросоюзу погодилися виділити частину величезного бюджету, спрямованого на сільськогосподарську політику, на програми для захисту довкілля, пише Європейська правда з посиланням на Reuters.

У ЄС вже два роки триває боротьба щодо перегляду його сільськогосподарської політики, аби привести її у відповідність із зобов'язаннями Євросоюзу щодо боротьби зі зміною клімату, при цьому підтримуючи фермерів.

Сільськогосподарська політика в цілому поглине приблизно третину бюджету ЄС в розмірі 1,1 трильйона євро на 2021-2027 роки. Ці кошти будуть розділені між прямими виплатами фермерам та іншою підтримкою для розвитку сільських районів.

Вони забруднюють ґрунти й вбивають тварин

Медичні маски та рукавички, які тепер обов'язково носити у громадських місцях по всьому світу, аби захиститися від коронавірусу, перетворилося на справжню екологічну зброю. Про те, як захисні маски загрожують усьому живому, розповіли на сторінках видання SWI, пише GreenPost.

Проблема номер один полягає в тому, що медичну маску складно утилізувати. Вона складається з трьох елементів: захисної тканини, металевого дроту, який  затискається на носі і допомагає зберігати стійкість маски, і лямок з прогумованого матеріалу, які чіпляються за вуха. Тому спекатися її, поклавши просто в спеціальну коробку для відходів, як скляну пляшку чи батарейку, не виходить.

Спекотне літо посилює посуху, а посуха, як відомо, є ідеальним середовищем для бурхливих лісових пожеж. Але пожежі — лише один з наслідків глобального потепління. Зміна клімату також є причиною повеней, злив і пов’язаних зі спекою смертей, пишуть Цікавості.

Фактично, кліматична криза вже призвела до широкої кризи суспільної охорони здоров’я. Липень 2019 року був найспекотнішим липнем в історії; вересень 2019 року було найспекотнішим в історії; січень 2020 року було найспекотнішим в історії; травень, і вересень 2020 року були найспекотнішими в історії і.т.д. Це не випадковий збіг. Це закономірність.

17 жовтня архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василь Семенюк і семінаристи Тернопільської духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого (с. Велика Березовиця) взяли участь у Всеукраїнській акції озеленення України під назвою «Посади мільйон дерев за 24 години», пише ugcc.

Три тисячі дерев дуба червоного було посаджено на території, не придатній для ведення сільського господарства, яка належить державному підприємству «Бучацьке лісове господарство». В ініціативі взяли участь директор ДП Володимир Чапран і головний спеціаліст Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Надія Козацька.

Група вчених із США порівняла вплив людини на планету за останні кілька тисяч років. Виявилося, що найбільш різкі зміни відбуваються з 1950 року.

Нове дослідження, координоване Університетом Колорадо в США, показало, що з 1950 року населення Землі прискорило швидкість і масштаби енергоспоживання, економічної продуктивності та чисельності населення. Ці та деякі інші фактори підштовхнули Землю до нової геологічної епохи – виявлені в ході досліджень відмінності в фізичних, хімічних і біологічних змінах в шарах гірських порід Землі почалися приблизно в 1950 році, пишуть Цікавості.

Глава Католицької Церкви звернувся зі посланням з нагоди Всесвітнього дня продовольства, що цього року збігається із 75-ю річницею заснування Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), пише VaticanNews.

«Голод є не лише трагедією для людства, але також його ганьбою. Значною мірою він є викликаний нерівномірним розподілом плодів землі, до чого додається нестача інвестицій у сільськогосподарський сектор, наслідки кліматичних змін і зростання кількості конфліктів у різних частинах планети. З іншого боку, на смітник викидаються тони продовольства. Перед обличчям такої дійсності ми не можемо залишатися нечутливими чи паралізованими. Ми всі є відповідальними», – наголошує Папа Франциск у своєму відеопосланні, скерованому до Директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Цюя Дуньюя та всіх співробітників цієї структури з нагоди Всесвітнього дня продовольства, що відзначається 16 жовтня, а цього року збігається із 75-ю річницею заснування згаданої організації.

Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency) закликає енергокомпанії, уряди країн та всіх жителів планети сприяти виробницву 75% світової електроенергії з відновлюваних джерел вже до 2030 року.

Про це йдеться дорожній карті з декарбонізації світової економіки, опублікованій найавторитетнішим у світі органом енергетичних аналітиків, пише eco town. 

«Світ рухається до глобального потепління, що перевищує найагресивнішу межу Паризького угоди, рівну 1,5°C, – відзначає агентство у щорічному головному звіті. – Перехід до використання поновлюваних джерел енергії необхідно здійснити у жорсткі терміни, бо значна частина викопного палива з енергосистеми буде коштувати на 25% більше, ніж $54 трлн, які світ вже планує інвестувати до 2040 року».