Поки кліматологи усього світу намагаються зрозуміти, як розв'язати проблему СО2, за їх «спинами» розгортається ще одна проблема – високий рівень сажі, який також впливає на глобальне потепління.

Вчені зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zurich) використовували суперкомп’ютер CSCS Piz Daint, щоб дослідити, як частинки сажі в атмосфері впливають на утворення хмар. Результати роботи сильно здивували її авторів, оскільки виявилося, що сажа набагато сильніше впливає на клімат, ніж вважалося раніше, пишуть Цікавості.

Сажа вважається другим за величиною антропогенним фактором впливу на клімат після вуглекислого газу. В атмосфері або у вигляді відкладень на поверхні снігу і льоду частки сажі поглинають випромінювання Сонця, тим самим нагріваючись і сприяючи глобальному потеплінню.

Пандемії відбуватимуться все частіше, а віруси будуть поширюватися ще стрімкіше, заподіювати ще більшої шкоди економіці й забирати ще більше життів, ніж COVID-19 – якщо міжнародне співтовариство не змінить радикально своє ставлення до природи і підхід до інфекційних захворювань. Про це йдеться в новій доповіді, присвяченій взаємозв'язку між втратою біорізноманіття та пандеміями, підготовленій 22 провідними експертами в цій галузі, пишуть Новости ООН.

Пандемія коронавірусу – це вже шоста пандемія з часів «іспанки», спалах якої відбулася в 1918 році. І хоча рознощиками COVID-19 спочатку стали тварини, справжньою причиною його появи і поширення стала діяльність людини, вважають фахівці.

В багатьох місцях земної кулі триває боротьба за те, щоб повернути людям природне світло зірок. Навіть у мегаполісах мають бути місця без штучного освітлення, кажуть екологи.

І це не примха астрономів, які зможуть краще розгледіти зоряне небо в телескоп. Це необхідність, з якою зіткнулося людство внаслідок світлового забруднення Землі – явища, яке може змінити біологічне розмаїття нашої планети, пише ВВС.

Звичайно, немає сенсу заперечувати переваги електрики в житті людини. Але активісти-екологи закликають пам'ятати, яку ціну ми платимо за прогрес.

21 жовтня 2020 року референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії о. Роман Романович відвідав громадську сортувальну станцію «Україна без сміття», що знаходиться у Києві. Саме туди він привіз на утилізацію пластикові відходи різного типу та блістери, які використовуються у фармацевтиці.

Ці відходи збираються на парафії Святого Юрія у м. Василькові. Сортування на парафії відбувається завдяки активній позиції парафіянки цієї громади п. Любові Лущик, яка допомагає сортувати сміття, а саме пет-пляшки, скло, папір та метал, а усе, що не можна відсортувати для переробки у місті Василькові, регулярно відвозять в «Україну без сміття».  

Міжнародна група вчених визначила, що політика Китаю по активному озелененню відіграє значну роль у пом'якшенні негативного впливу на клімат.

Китай – найбільший в світі виробник шкідливого двоокису вуглецю антропогенного походження, на нього припадає близько 28% світових викидів. Однак недавно країна заявила, що має намір досягти піку викидів до 2030 року, а потім досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, пише Хайтек.

За останні десять років в країні були посаджені мільярди дерев для боротьби з опустелюванням і втратою ґрунту, а також для створення динамічної деревообробної та паперової промисловості.

Щодня молитвою благословляю. Весь світ і нас, щоб жили в нім. Бог хоче в ньому Себе для нас відкрити. І ми в житті щоби Йому відкрилися земнім.

Бог з неприступного світла свого вийшов. Любов Свою у світі воплотив. До життя покликав усе людство. І земний світ для нього Він відкрив.

Сприйняття світу з вдячності приходить. Неначе б світ нас розумів. Усе творіння відкриває Божий задум. І цього наче б кожен з нас хотів.

В умовах екологічного стресу, викликаного історичною посухою, великі ділянки лісів і водно-болотних угідь в центральній частині Південної Америки, відомі своїм винятковим біорізноманіттям, спустошені руйнівними пожежами. Це вплинуло не тільки на природу, але і на добробут людей, пишуть Цікавості.

Території, які постраждали найсильніше

Експерти кажуть, що лісові пожежі в регіоні, який охоплює Аргентину, Бразилію, Болівію і Парагвай (особливо в регіоні між річками Парагвай, Парана і Уругвай) досягли критичної позначки в 2020 році.

Щороку до Дня спомину всіх померлих вірних Церква поновлює застереження, що штучним квітам і пластиковим вінкам не місце на цвинтарях, пише CREDO.

Купівля штучних квітів напередодні поминального дня для чималої кількості наших співгромадян є давньою звичкою чи навіть традицією, пише Інформаційна служба Комісії з питань екології Мукачівської греко-католицької єпархії. 1-го листопада на Закарпатті, як і в деяких інших регіонах України, наслідуючи західну традицію зберігати пам’ять про померлих, приносять на цвинтар різнокольоровий пластик у вигляді штучних квітів і вінків, переважно не задумуючись про те, що ця практика шкідлива і не має нічого спільного з душею померлого. Барвисті, яскраві, маленькі квіточки й величезні вінки — вибір пластикових прикрас, які заведено брати з собою на кладовище, здається нескінченним.