Людина стала – через спосіб життя і хижацький вигляд сучасної цивілізації – причиною і водночас жертвою теперішньої екологічної кризи, що набуває глобальних масштабів. Таку думку висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у листі до учасників 13-го Екуменічного соціального тижня під назвою «Почути крик землі: інтегральна екологія в дії», який відбувається у Львові 7–10 жовтня 2020 року, пише Департамент інформації УГКЦ.

«Господь Бог створив людину як вінець свого творіння. Людина завдяки своїй творчості покликана бути іконою Творця, управителькою створеного світу, щоби забезпечити його гармонійний розвиток», – наголосив Предстоятель.

Звертаючись у своєму посланні до учасників віртуальної пленарної зустрічі Папської Академії Наук, Святіший Отець вказав на важливість об’єднувати зусилля різних наукових дисциплін на служіння людству, а також, в контексті боротьби з пандемією, не забувати про бідних, пише VaticanNews.

«Наука і виживання. SARS-CoV-2 та співвідношення між ризиками для життя на нашій планеті та можливостями, які пропонує наука для їхнього вирішення» – таку тему має пленарна асамблея Папської Академії Наук, що проходить від 7 до 9 жовтня 2020 року. Організатори заходу, що проводиться в онлайн-режимі, переконані, що наука відіграє фундаментальну роль у виживанні людства, це стає особливо очевидним контексті пандемії.

У межах 13-го Екуменічного соціального тижня сьогодні, 7 жовтня, відбулася Міжнародна екуменічна конференція «Почути крик Землі: інтегральна екологія в дії». Учасники обговорили турботу про сотворіння та екуменічний діалог: католицьку, православну і протестантську перспективи. Була представлена «цілісна екологія» папи Франциска. Цікавими були доповіді про економіку і екологію та їхній спільний сталий розвиток. Дискутували про завершення ери викопного палива і «Зелений» курс у публічно-практичному дискурсі України та світу.

Модерував міжнародну конференцію д-р Павло Смицнюк, директор Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету. Спочатку учасників благословив владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ. З вітальними словами виступили Андрій Садовий, мер міста Львова, та Тім Петерс, директор представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (м. Київ), пише esweek. 

Нове дослідження вчених Уорікського університету показує, що світове співтовариство недооцінює економічні наслідки зміни клімату. У найближчі два століття світова економіка може втратити від $ 10 до $ 50 трильйонів.

Зміна клімату вже завдає шкоди світовій економіці. Але в найближчі два століття втрати можуть вирости до десятків трильйонів доларів, пише ПМ.

Попередні роботи, які оцінювали наслідки зміни клімату для світової економіки, не враховували те, що температура планети може змінюватися стрибкоподібно, а не плавно рости рік за роком.

Від учора в онлайн-форматі на Форумі «13-й Екуменічний соціальний тиждень» збираються представники духовенства різних конфесій, бізнесу, державних структур, освітяни та громадські активісти. Чотири дні екоексперти шукатимуть відповіді на екологічні виклики сьогодення. Дискусії та конференції транслюватимуться на платформі Zoom, а також через Facebookта Youtube.

Цього року тема Екуменічного соціального тижня присвячена інтегральній екології. Форум є співзвучним із тими заходами, які зараз відбуваються по всьому світу, оскільки Папа Франциск присвятив цей рік питанням екології, пише esweek.

7 жовтня 2020 року відбулась онлайн консультаційна нарада, організована центральним офісом секції мігрантів та біженців Дикастерію сприяння цілісному розвитку людської особи Святого Престолу на тему «Кліматичні зміни та міграція».

В консультаційній нараді, яку очолив кардинал Жан-Клод Голлеріх (Card. Jean-Claude Hollerich), президент Єпископської Конференції Європи, взяли участь також кардинал Міхаель Черні (Michael Czerny), працівники центрального офісу секції мігрантів та біженців вищезгаданого дикастерію та представники Німецької, Французької та Хорватської єпископських конференцій. Від УГКЦ в нараді взяв участь о. Володимир Містерман, тимчасово виконуючий обов’язки Адміністратора Патріаршої курії.

Уявити собі савану замість тропічних лісів Амазонки так само складно, як і зелені луки в Сахарі. Однак вчені говорять, що в результаті кліматичної кризи велика частина тропіків регіону може зникнути.

Тварини, птахи, квіти і дерева кожного кліматичного регіону унікальні. Якщо погода змінюється, то змінюється і життя в області. На жаль, часто ці кліматичні катаклізми забирають із собою все унікальне і незвичайне, що існує в регіоні, пише ПМ.

Тропічні ліси дуже чутливі до змін рівня опадів і вологості, а пожежі і тривалі посухи можуть привести до того, що райони просто втратять частину своїх дерев. Вчені вже передбачали можливість такого сценарію, однак вважалося, що до цього попереду ще багато десятиліть.

Як показує аналіз, у тридцять разів більше пластику на дні океану, ніж на поверхні, але більше в пастці на суші, ніж на морі.

"Нам потрібно переконатись, що великий синій – це не велика сміттєва яма", – говорить Деніз Хардесті з CSIRO, чиї дослідження показують, що на дні океану може бути в 30 разів більше пластику, ніж на поверхні.

За оцінкою, заснованою на нових дослідженнях, на дні Світового океану, ймовірно, знаходиться щонайменше 14 млн тонн пластикових шматків шириною менше 5 мм.