Токсична, часом радіоактивна вода та страшенний шум – це, на думку представників самоврядування, найбільші загрози, які супроводжують добування сланцевого газу. Черговим мінусом є пошкодження доріг важким транспортом. Такі проблеми можна побачить у США, де сланцевий газ видобувається у промислових масштабах. Досі там пробурено бл.40 тис. свердловин. Представники самоврядування з Польщі мали можливість на власні очі придивитися до цієї діяльності. Вони розмовляли з представниками влади, фірм-видобувачів та противниками цього виду промисловості. У візиті брав участь також Кшиштоф Гетман, маршалок воєводства.

Щоб зі свердловини пішов газ, під землю закачується суміш води, піску та хімікатів. Сумарно кільканадцять тисяч літрів на один отвір. За даними фірм-видобувачів хімікати становлять щонайбільше 2 відсотки від усієї суміші.

Там майже половина таблиці Менделєєва, що при такій кількості води створює поважну проблему, – оцінює Гетман. – Мова не йде про отруєння ґрунтових вод, бо таких випадків практично не було.

Найбільшою загрозою є вода зі свердловини, яка повертається на поверхню. Вона вимиває із землі різні сполуки. Вона сильно засолена, а часто навіть радіоактивна. Ця тема в нас мало висвітлюється, але це серйозна проблема.

Американці діють у різний спосіб, але жоден з них до кінця не результативний. В деяких штатах суміш закачують у старі свердловини. У Пенсільванії, де законодавство найменш жорстке, суміш виливають до басейнів, де вона поволі випаровується. Осад вивозять на звалища.

– Виглядає, що це найгірший метод, бо токсичні сполуки потрапляють безпосередньо у повітря – говорить маршалок.

Делегати також звернули увагу на шум, що супроводжує буріння. Його створюють генератори, які живлять бурові. Вони працюють цілодобово, як правило, протягом місяця, бо стільки триває буріння. Коли газ починає виходити, вмикаються інші генератори, які живлять мережу перекачки. Вони можуть бути розташовані навіть за кількадесят кілометрів від свердловини.

– Шум жахливий, у нас таке не пройде – додає маршалок. – Служби охорони довкілля такого не пропустять. На час нашого візиту деякі генератори спеціально обмурували, але це мало допомогло. А недалеко живуть люди. Ми не можемо допустити до такої ситуації.

Делегати також звернули увагу на руйнації від тягачів, що транспортують обладнання до місця буріння. В нашому воєводстві до привело б до повного знищення локальних шляхів.

І це одна з причин, чому самоврядування хоче брати участь у творенні права, яке б регулювало пошук та добування сланцевого газу. Маршалки з цього приводу написали спеціальний лист до прем’єра, міністрів та парламентаріїв.

– Йдеться теж і про питання охорони довкілля, як і про потенціальні зиски від експлуатації запасів – пояснює Гетман.

Любельське воєводство має за що боротися. До цього часу видано 26 концесій на розвідку сланців у нашому регіоні. Вже виконано перші буріння, але результати пошуку втаємничуються.

Джерело: Екологія. Право. Людина