Екомісія у Франківському деканаті Львівської архієпархії
23 жовтня Львівський екореферент о. Сергій Довба взяв участь у зборах священнослужителів Франківського протопресвітеріату Львівської архієпархії УГКЦ.
За допомогою мультимедійних засобів комунікації екореферент упродовж години представив присутнім найважливіші напрями діяльності Бюро УГКЦ з питань екології, та зокрема – відповідної референтури у Львівській архієпархії.
Серед основних питань було розкрито поняття «інтегральна екологія» відповідно до енцикліки «Славен Будь», тобто сенс і стиль щасливого життя людини у гармонійних відносинах із Богом, іншими людьми, із самою собою та з усім Божим створінням. З поміж іншого виокремлено постать Праведного Митрополита Андрея Шептицького як взірця такого стилю взаємин як у своєму повсякденному житті так і в пастирському служінні.
В педагогічній ЕКО-майстерні спілкувались про роль духовності для сталого розвитку
24 жовтня 2024 року в рамках освітянського проєкту «Освіта сталого розвитку», ініційованого Національним еколого-натуралістичним центром учнівської молоді МОН України, Івано-Франківський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Івано-Франківської обласної ради провів педагогічну онлайн ЕКО-майстерню «Освіта сталого розвитку. Досвід педагогів Івано-Франківщини».
Окрім представників управління освіти і науки департаменту Франківської обласної державної адміністрації та Івано-Франківського ОЕНЦУМу з привітальним словом до учасників заходу звернувся д-р Володимир Вербицький, директор Національного еколого натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, котрий наголосив на необхідності проведення подібних заходів та коротко представив концепцію сталого розвитку.
Протопресвітерам Львівської архієпархії УГКЦ представили екологічне служіння митрополита Шептицького
Референт Бюро УГКЦ з питань екології в Львівській архієпархії о. Сергій Довба, з благословення Архиєпископа і Митрополита Кир Ігоря (Возьняка), у вівторок 22 жовтня, презентував протопресвітерам Церковно-екологічний календар на 2025 рік як дієве знаряддя нової євангелізації в контексті актуальних екологічних викликів.
Після спільної молитви під проводом кир Володимира (Груци) у конференц-залі архієпархії на Святоюрській горі у Львові, священик-екореферент представив присутнім постать Андрея Шептицького як взірця «інтегральної екології» у світлі сучасного екосоціального вчення Католицької Церкви, наголосивши на важливості пізнання й наслідування його особистості і спадщини (в т.ч. з огляду на те, що наступного року наша Церква відзначатиме 160-ту річницю від його народження). При цьому, протопресвітерам Львівської архієпархії було презентовано новий Церковно-екологічний календар із відповідними тематичними розважаннями, які висвітлюють яскраві факти із життя, служіння та екобогословського вчення Праведного Митрополита Андрея. Присутнім священнослужителям запропоновано долучитися до місії із розповсюдження цього календаря на парафіях ввірених їм деканатів.
Активісти розповіли, як у різних українських містах використовують опале листя
У Луцьку йому знайшли найбільше способів використання.
В містах по всій Україні місцева влада використовує опале листя для різноманітних потреб замість того, аби вивозити його на сміттєзвалища або спалювати.
Про кращі практики управління біовідходами розповіли у ГО “Екологічні новини”.
Екоурок як інструмент для поширення екологічного вчення Церкви
22 жовтня 2024 року в с. Мухавка на базі Мухавської філії Ягільницького опорного закладу загальної середньої школи І-ІІІ ступенів Нагірянської сільської ради пройшов екологічний відкритий урок на тему «Формування екологічної свідомості школярів». Окрім вчителів та учнів у ньому взяли участь о. Любомир Павлик та о. Михайло Деревенчук – референт Бюро УГКЦ з питань екології у Бучацькій єпархії.
На початку уроку екореферент разом із присутніми помолилися молитву до Бога Творця за збереження створіння. Після молитви до присутніх звернувся о. Михайло Деревенчук, представник Екобюро, згадавши про пряме відношення духовного стану людини та суспільства до техногенних катастроф і кризових явищ, які ми спостерігаємо в навколишньому середовищі.
Збереження водно-болотних угідь та заплав – ключ до сталого майбутнього нашої планети
Ви коли-небудь замислювалися, чому водно-болотні угіддя так важливі для нашої планети? Ці унікальні екосистеми відіграють ключову роль у:
- Боротьбі зі зміною клімату. Водно-болотні угіддя, які покривають лише 1% поверхні Землі, зберігають понад 20% всього вуглецю, що поглинається екосистемами в усьому світі. Вони допомагають зменшити кількість парникових газів в атмосфері.
- Захисті від екстремальних погодних явищ. Вони діють як природні губки поглинають надлишкову воду під час дощів і паводків, запобігаючи руйнівним наслідкам повеней. Під час посушливих періодів вони поступово вивільняють накопичену вологу, захищаючи від посух.
Україна на COP29: у Міндовкілля розповіли про плани та очікування
11 листопада у Баку розпочнеться найбільша кліматична подія року – Міжнародна кліматична конференції ООН зі зміни клімату, відома як COP29. Це платформа, де країни з усього світу збираються, щоб домовлятися про конкретні кроки для запобігання кліматичій кризі та адаптації до зміни клімату.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України розповіли про плани демонструвати на COP29 у Баку власні кліматичні досягнення та інформувати світ про екологічні злочини рф.
Міндовкілля поширило інформацію про кліматичний саміт, його історію, кліматичні амбіції України та очікування світової спільноти.
У Бразилії побудували хмарочоси, поверхи яких мають форму вітряків. Що це дає
У бразильському місті Сан-Паулу компанія UNStudio звела два хмарочоси, поверхи яких мають форму вітряків, повідомляє Dezeen.
Хмарочоси побудували заввишки 36 і 39 поверхів і розмістили в них 244 квартири, спа-центр, фітнес-зал, відкритий і критий басейни, бібліотеку й ігрову кімнату.
Кожен із поверхів спроєктували у вигляді чотирьох «рукавів», що розходяться назовні, як у справжніх вітряків. Так архітектори змогли поліпшити вентиляцію в приміщеннях і збільшити там кількість свіжого повітря й денного світла.