Палау стала першою країною, яка запровадила заборону на сонцезахисні засоби. Рішення пояснили тим, що вони шкодять кораловим рифам - значна частина покупців про це навіть не здогадувалася.

Дослідники кажуть, що у сонцезахисних засобах виявили принаймні 10 токсичних хімічних інгредієнтів, які небезпечні для живих організмів підводного світу.

Проте сонцезахисні креми – далеко не єдиний продукт, який негативно впливає на навколишнє середовище.

Дослідники з Принстонського університету (США) прийшли до висновку, що океани нагріваються швидше, ніж океанологи припускали раніше. Про це повідомляє видання Science Alert.

Згідно з попередніми оцінками, Світовий океан поглинає 90 відсотків надлишкового тепла, що утримується парниковими газами, викинутими в результаті антропогенної діяльності. Однак виявилося, що ця кількість недооцінена, і морські води містять набагато більше тепла. За словами вчених, це робить важким завдання щодо стримування зростання середньої температури атмосфери Землі на 1,5-2 градуси Цельсія.

Це також призведе до значного збільшення ризику повеней через підвищення рівня моря, сильних ураганів, а зникнення коралових рифів стає майже неминучим.

Компанії, що виробляють близько 20% пластикової упаковки в світі, домовилися скоротити обсяги її виробництва, щоб знизити рівень забруднення.

Коли була винайдена пластикова упаковка, вона всім здалася чарівним матеріалом: виявилася легкою, водонепроникної і міцною.

Уже через кілька десятиліть пластик заполонив світ, і наше життя вже неможливо було без нього уявити. Але, як зазначає видання Fashionista, якщо виробництво упаковки продовжиться нинішніми темпами, до 2050 року в океанах буде плавати більше пластику, ніж риби.

«Пластикове сміття і відходи – один з найголовніших аспектів, які викликають стурбованість у наш час», – зазначив виконавчий директор Burberry Марко Гоббетті.

Любиш природу та бережеш гаманець – пересідай на велосипед. Ровер знову став трендом, як і 130 років тому. Нині в Китаї на одне авто припадає 250 велосипедів, а половина всіх поїздок тут – саме на роверах.

А у велосипедних столицях Європи – Данії, Німеччини та Голландії – 30%. У німецькому Фрайбурзі навіть є престижний житловий район, де заборонено користуватися автомобілем, але можна пересуватися на двоколісному.

Велосипеди на піку популярності, затятих роверистів не бракує навіть серед політиків – Джордж Буш-молодший, Ніколя Саркозі, Девід Кемерон та інші.

Список можна продовжувати і не дивно, адже цей транспорт корисний для довкілля, вашого здоров’я і навіть гаманця. Він не забруднює повітря і не створює шуму, а також тримає тіло у гарній фізичній формі, знижує ризики інфаркту, зміцнює спину та кістки. А ще добре розвантажує вулиці від міського транспорту, з ним не стоїш у заторах і з паркуванням не такий клопіт.

Глобальне потепління незворотньо змінює клімат планети: льодовики тануть, підвищується рівень Світового океану, вода стає теплішою – в XXI столітті Землю чекають критичні зміни. Представляємо список місць, які можуть стати невпізнанними або зникнути вже в найближчі десятиліття. Так що вирушайте в подорож, поки там ще є що побачити.

1. Венеція

Щорічно Венеція опускається під воду на 4 міліметри, і місцеві звикли, що місто затоплює. Повені трапляються, коли вода піднімається вище 109 см. За прогнозами вчених, через кілька десятків років Венеція може бути повністю затоплена через швидке збільшення рівня Середземного моря.

У минулому тисячолітті рівень Середземного моря піднявся на 30 сантиметрів, тоді як в наступному столітті, як очікується, збільшиться втричі. Такі зміни пов'язані зі збільшенням обсягу вуглекислого газу в атмосфері.

Глобальне потепління – проблема планетарних масштабів, яку, втім, уряди багатьох країн вважають за краще ігнорувати. Настільки, що навіть не звертають уваги на достовірні прояви цього явища.

А між тим, катастрофічних змін відбувається все більше, а масштаби їх тільки збільшуються. І хто знає, що чекає нас років через 10. Втім, про найбільш помітні зміни можна дізнатися прямо зараз.

Неврожай

Навіть незважаючи на всі зусилля працівників сільськогосподарської сфери, деякі овочеві і плодові культури стають менш родючими. Хтось звинувачує в цьому брак води, хтось – збільшення рівня вуглекислого газу. У будь-якому випадку, якщо все й далі буде продовжуватися такими темпами, то планеті загрожує голод.

Викиди вуглекислого газу в атмосферу за останні кілька десятків років дуже сильно підкосили екологію нашої планети. Тому проводиться все більше розробок у сфері створення засобів для зниження кількості викидів вуглекислого газу. Але цей самий газ містить у своєму складі вуглець, який в теорії можна використовувати для створення різних сполук (в тому числі і в якості палива). Чергову спробу перероблення CO2 взяли вчені Стенфордського Університету. Як вони повідомляють, їх спосіб є набагато ефективнішим, ніж більшість тих, що існує.

Нова технологія утилізації вуглекислого газу (СО2) заснована на перетворенні його в чадний газ (СО). Вчені хочуть підвищити цінність CO2 за допомогою електролізу.

«Етилен, ацетат і етанол, по своїй суті, набагато цінніші, тому, що можуть стати сировиною для виробництва більш складних з’єднань. А перетворення СО2 у економічно доступний і вигідний процес.»

Усім добре відомо, що ми живемо в культурі, яку називають культурою споживацтва. І очевидно, вона асоціюється з їжею: бо ми ж мусимо харчуватись кожного дня, або, якщо сказати трішки по-філософськи: споживаємо страви, щоб підтримувати наше фізичне існування. Проте ця культура заторкує ціле людське життя, бо вона закликає нас задовільняти наші бажання, часто забуваючи про ціну цього задоволення.

І здавалося б все так невинно починалося: поява супермаркетів. Є вибір, яке молоко я хочу купити, пластівці на сніданок, більше того, є вибір фруктів, незалежно від пори року. Тобто, там можна  купити все, чого лише заманеться. І коли ми приходимо в супермаркет і не знаходимо саме такого продукту і саме того виробника, часто ми виходимо незадоволенні, але ще більше незадоволені, якщо не знайшли того, що хотіли…