Вуглецевий слід: як ми його створюємо, чому цим шкодимо довкіллю і що з цим можна вдіяти

Любов до м’яса, звичка купувати новий телефон що два роки, подорож літаком і використання газового котла негативно впливають на довкілля.

Існує показник, який дозволяє виміряти безпосередній вплив кожної людини, компанії чи навіть країни на навколишнє середовище – це вуглецевий слід.

Корейський автовиробник Kia представив делегатам 24-ї Конференції ООН з питань клімату доповідь про важливість переходу на транспорт, який дозволяє знизити рівень впливу на навколишнє середовище.

Доповідь компанії була складена за підсумками поїздки на повністю електричному кросовері e-Niro на відстань в 3 741 кілометр.

Автомобіль подолав шлях від Лісабона до польського Катовіце і продемонстрував усі переваги транспорту з нульовими викидами.

Виявлено нові причини психічних розладів

Несприятлива екологічна обстановка провокує розлади настрою.

До такого висновку прийшли американські дослідники, які роками вивчили вплив забруднення повітря на психологічне здоров'я китайців, де найчастіше відбувається смог.

Вчені вже раніше довели, що низька якість повітря впливає на загальне фізичне здоров'я, когнітивні здібності, продуктивність і IQ.

У нинішньому дослідженні провідний автор Сіці Чжен (Siqi Zheng) з Массачусетського технологічного інституту заявляє, що забруднення атмосфери може вплинути на життєві рішення людей.

В Осло прагнуть до 2030 року досягти скорочення рівня викидів на 95 відсотків, і навіть виділили на це окремий бюджет. Завдяки цій амбітній меті норвежцям вдалося виграти конкурс "Європейська зелена столиця-2019".

Численні контейнери, безупинний рух, естакади, вихлопи: ще зовсім недавно таким був порт в Осло. Сьогодні ж тут усе виглядає зовсім по-іншому. Рух транспорту перевели до підводного тунелю, в самому порту і поблизу гудуть лише електрокари та гібридні автомобілі. Архітектурно вже дуже скоро в порту погляди туристів привертатимуть музей мистецтв та сучасна бібліотека, відкриття яких заплановане на 2020 рік.

Усі нові проекти відзначаються особливими екологічними та культурними властивостями, пояснює Ліндаль Тросдаль, менеджерка проекту "Екологічна столиця Європи" у владі міста. Її офіс знаходиться на воді, неподалік від ще однієї новобудови – нового Національного музею.

Як виявилося, такі заводи виробляють мільярди кубометрів отруйних відходів щороку.

У світі працюють більше 16 тисяч заводів з опріснення води. І вони виробляють більше токсичного бруду, ніж рідини, придатної для пиття. Як показало перше подібне дослідження, кожен літр питної води, добутий з моря чи іншої солоної водойми, супроводжується виробництвом півтора літра солоного розсолу, який потім викидають назад в світовий океан. Надзвичайно солона субстанція ще більш токсична через хімікати, які використовуються в процесі опріснення. Вона містить в собі, приміром, хлор і мідь, йдеться в повідомленні про дослідження.

13-літня британська дівчина, яку шкільні хулігани назвали "trash girl" ("сміттєва дівчина") за звичку прибирати сміття з вулиць, отримала глобальне визнання.

Надя Спаркс з Норфолка попри уїдливі коментарі деяких одноліток продовжила збирати сміття на шляху до школи.

Відтоді, як її історія розповсюдилася в соцмережах, дівчина стала послом "Всесвітнього фонду дикої природи" і тепер має приблизно чотири тисячі підписників у соцмережах.

Надя говорить, що "дуже рада", що її зусилля приводять до змін.

Ступінь забруднення світового океану пластиковим сміттям набагато вищий, ніж прийнято вважати. Дослідники з Китаю виявили велику концентрацію мікрочастинок пластику в найглибшій частині океану – Маріанській западині (понад 11 тис. метрів).

Дослідження провели вчені Інституту глибоководної науки і техніки (Хайнань). Його результати було опубліковано в журналі Geochemical Perspectives, повідомляє ресурс Clean Technica.

Зокрема, було виявлено, що концентрація пластику наростає зі збільшенням глибини. На дні Маріанської западини вчені зафіксували в максимумі 2,2 тис. частинок на літр донних відкладення і 13 частинок на літр води. При цьому морська фауна поїдала пластик, який потім осідав в тканинах.

Вчені дійшли до висновку, що дерева адаптовані до ураганів. Зокрема, вони поглинають більше вуглекислого газу для свого відновлення.

На щорічній конференції Британського екологічного товариства виступили представники університету Клемсона. Так, вони розповіли про цікаве дослідження. За їх словами, деякі дерева зцілюються після руйнівних ураганів шляхом вирощення більшої кількості листя.

«Це оптимізоване зростання є очевидною спробою відновитися після нищівних вітрів ураганів», – зазначили дослідники.