Карпатський регіон, який включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську та Чернівецьку області, є одним з найбільш багатих на ліси регіонів України. Залісненість його становить 39,3%.

Тут заготовляють близько 25% об’єму всіх деревних заготівель в Україні, що становить 4872,6 тис. м. кубічних. В процесі вирощування лісу і перероблення заготовленої деревини утворюється 52...65% деревних відходів. Крім того, значна кількість деревини є за межами лісу – це так звані лісопаркові дерева та вживана деревина.

Сьогодні, в час енергетичної кризи, гостро стоїть питання використання деревини (в першу чергу деревних відходів) для енергетичних потреб. На основі аналізу кількості деревини, що заготовлюється, визначено кількість деревних відходів в Карпатському регіоні, які можна використати для енергетичних потреб. Одним із способів використання деревної біомаси є її спалювання з метою отримання енергії. Історично деревина постійно використовувалась як джерело енергії в багатьох країнах світу як така, що цілком відповідає традиційному паливу. Існує багато систем застосування деревини як джерела теплової енергії.

Великий Піст 2013 року Англіканська Церква розпочала з особливим акцентом на бережливому ставленні до природного довкілля. У Великопосному посланні цієї Церкви звучить заклик провести час посту в такий спосіб, щоб через зменшення шкідливих викидів в атмосферу, нашому довкіллю відчутно стало легше «дихати». До такої ініціативи Англіканська Церква закликає вірних різних деномінацій, наголошуючи на тому, що «Великий Піст – це час покаяння і посту, час віддалитись від усього того, що противиться Божій Волі та Його плану для світу».

Цього року вірних запрошується провести час Чотиридесятниці в такий спосіб, щоб, скріплені традиційними релігійними практиками християни, набрались наснаги, мужності та правдивого розуміння в боротьбі з кліматичними змінами.

Від початку Великого Посту (попільної середи), аж до Квітної неділі, в рамках практичних екоініціатив, вірних запрошується до конкретних дій, спрямованих на збереження природного довкілля. В особливий спосіб кожен християнин «є заохочений до простішого життя, до економного використання води і електроенергії та до зменшення використання палива», – йдеться в посланні.

Вірити – означає в темряві світу доторкнутися Божої руки та слухати Його слово. На це звернув увагу Папа Бенедикт XVI після завершення духовних вправ. «Наприкінці цього настільки духовно насиченого тижня, залишається лише одне слово: дякую!», – сказав Святіший Отець після завершення ранкової молитви та медитації, що відбулася в суботу, 23 лютого 2013 р., в каплиці Redemptoris Mater (Матері Відкупителя) Апостольського Палацу.

Папа подякував всім учасникам реколекцій за спільну молитву, а особливо – провідникові цих духовних вправ кардиналові Джанфранко Равазі, Президентові Папської Ради в справах культури, «за гарні “прогулянки” у всесвіт віри, у всесвіт псалмів», завдяки яким всі учасники були «зачаровані багатством, глибиною та красою цього всесвіту».

Екологічна ситуація в Україні, зокрема стан тваринного світу, є найбільш критичним в Європі.

На цьому наголосив професор Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Сергій Межжерін на прес-конференції у вівторок.

«Екологічна ситуація погіршується серйозно у Європі, але хочу підкреслити, що таких обвальних явищ, як в Україні, немає ніде. Можна сказати твердо, що Україна екологічно є найбільш критичною територією. Таких темпів падіння рибних запасів, диких птахів, мисливсько-промислових тварин немає ніде», – наголосив він.

Католики Джакарти вирішили зробити Великий Піст 2013 року «зеленим». Вірні цього, одного з найбільших міст світу, через зменшення використання пластику та полістиролу прагнуть «озеленити» не лише час посту та найближче оточення, а також власні душі. Менше непотрібного вживання, і як наслідок менше коштів на переробку відходів – це шлях яким вирішили піти дружні до довкілля християни столиці Індонезії, щоб в такий спосіб на заощадженні кошти мати змогу зробити більше діл милосердя.

До традиційно приписаних молитов та утримання від їжі, вірні додали ще конкретну ініціативу – захистити екосистему та повернути землі її родючість, щоб могти нагодувати нужденних та потребуючих.

Гаслом католиків Джакарту на Великий Піст 2013 року є: «бути більш вірними, більш дружніми та більш співчутливими», щоб могти гідно зустріти свято Пасхи.

Цьогорічні реколекції для Святішого Отця Венедикта XVI і для цілої Римської курії, які пройшли у Ватикані з 18 по 23 лютого 2013 року, провів голова Папської Ради з питань культури, кардинал Джанфранко Равазі. Реколектант, проповідуючи перед наступником Петра, використав різні образи, взяті з Псалмів: Бог ласки, Бог слова та Бог Творець. Одним з основних пунктів, який по-особливому виокремлювався в часі останніх реколекцій для Венедикта XVI на престолі Петра, був пункт про створіння. Папський проповідник наголосив на тому, що «якщо першим Об’явленням Бога – це було Слово, то другим Його Об’явленням є створіння». Президент Папської ради з питань культури, цитуючи коментатора Гункеля, називає створіння «іншим словом Божим, яке містить в собі тиху богословську музику».

В одній із своїх медитацій кардинал-проповідник поставив особливий акцент на тому, що через людську нездатність помічати доручене Богом створіння у вище згаданому сенсі, останнє часто грубо використовується та жадібно інструменталізується людьми.

«Без землі не буде хліба!» – під таким гаслом у Швейцарії проходить великопосна кампанія, присвячена захистові орних земель. Ініціатива, започаткована 44 роки тому, має екуменічних характер. В ній беруть участь три християнські організації: католицькі організації «Великопосна жертва» та «Бути солідарними» і протестантська фундація «Хліб для всіх».

У спільній заяві підкреслюється, що сільськогосподарські землі, що є основою засобів до існування, дедалі частіше продають або задля фінансових цілей здають в оренду за дуже низькою ціною, позбавляючи бідних можливості прохарчувати власну сім’ю. Зокрема, три згадані добродійні організації посилаються на африканську дійсність, де орні землі є об’єктом спекуляцій та інвестицій з боку міжнародних підприємців. У Бразилії, Індії та на Мадагаскарі угіддя монополізують великі землевласники, відбираючи її уродин, які там жили поколіннями.

По завершенні Свого творіння всього всесвіту "узяв Господь Бог чоловіка й осадив його в Едемському саді порати його й доглядати його" (Бут 2, 15). «Зелений Папа» – так багато хто називає Венедикта XVI, адже у свої 85 років він доволі багато говорив і закликав ревніше дбати про землю – як творіння Боже, звертаючись як до католиків, так і до інших християн, та, загалом, людей усіх віросповідань і світоглядів по цілому світі.

Папа підкреслював особливу роль навколишнього середовища – як Божого дару, захист якого у сьогоденні та збереження на майбутнє – наш моральний обов’язок.

13 лютого Католицька коаліція з питань зміни клімату видала бюлетень, де наголошено сповідування Папою Венедиктом багатьох традиційних екологічних вчень Церкви, в т. ч. "дар творіння, природи та універсального призначення створених Богом благ". Вона також згадала про його повчання щодо міжнародного договору з питань клімату та відновлювальних джерел енергії, а також увагу до екологічних біженців.

Девід Клутьє, ад'юнкт-професор богослов'я в університеті Св. Марії (Еммітсбурґ), наголосив, що основою для екологічного світогляду Венедикта XVI є ідея природи – як вираження любові й істини. Розробивши свою «теологію землі», він розглядав екологічний рух як відправну точку для повторної – нової євангелізації світського суспільства.