Дорогі брати і сестри!

Відповідно до доручення Синоду єпископів, Українська Греко-Католицька Церква відзначає в перший день нового церковного року – День Бога Творця (1/14 вересня). Прославляючи Бога Творця всесвіту, переосмислюємо своє християнське покликання до мудрого управління Божими дарами видимого світу та до їх відповідального використання.

Генеральна Асамблея ООН проголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів, щоб підвищити рівень обізнаності громадськості про проблеми збереження лісів та про їх важливість для забезпечення людської життєдіяльності, а також, щоб нагадати, що саме люди відповідальні за раціональне використання і збереження лісів.

Міжнародний рік лісів 2011 покликаний показати багатогранну цінність лісів. Ліси – це частина створеного Богом світу, в якій проживають близько 3/4 всіх видів тварин, рослин та грибів, що існують на нашій планеті. Ліси – це легені планети, які поглинають вуглекислий газ і виділяють життєдайний кисень. Ліси – це частина культурно-історичного середовища, під впливом якого формується культура і звичаї цілих народів. Ліси – це джерело роботи і матеріального благополуччя значної частини населення.

Всесвітня Рада Церков (ВРЦ) приєдналася до екуменічно-екологічної ініціативи відзначення дня створіння та часу створіння з 1 вересня до 4 жовтня, як часу молитви, переосмислення свого ставлення до природного довкілля, екологічного навернення та більш відповідального використання Божих дарів природи.

День створіння був започаткований у 1989 році Константинопольським патріархом Димитрієм І. З цього часу все більше і більше християн по всьому світі в „часі створіння” в особливий спосіб дякують Богу за створений світ, моляться і об’єднують свої зусилля на благо довкілля.

2011 рік проголошений Організацією Об’єднаних Націй як міжнародний рік лісів. З огляду на це Всесвітня Рада Церков закликає “до молитов та розважань присвячених лісам та пов’язаних із ними темам”.

Екологічно-духовний декалог туриста

Карпатський національний природний парк, основними завданнями якого є збереження типових і унікальних природних комплексів, визначних об’єктів живої і неживої природи, забезпечення раціонального використання і розширеного використання природних ресурсів,  уклав оригінальний духовний кодекс туриста під назвою noli nocere! (не нашкодь!). Екологічно-духовний декалог туриста містить наступні заповіді:

1. Єднайся з Богом і природою в молитві. Навколишній світ є тайна божественної присутності, засіб з'єднання з Богом. Пам'ятаймо про свою спорідненість з природою, будучи сотворіннями Божими. Відкриваймо кожне творіння та єднаймося з ним через духовну молитву. Переображуймо світ і підносімо із вдячністю до Творця.

2. Тиша - це мова, з якою говорить з людиною Бог. Уникай крику, голосного співу і к музики і зайвого галасу, що шкодять птахам та диким звірам. Нехай непотрібні речі не перешкоджають нам спогляданню справжньої краси природи і не порушують гармонію довкілля.

В процесі своєї життєдіяльності, людина навіть не бажа­ючи, та все ж є причиною того, що кількість сміття збільшу­ється. Згідно із статистикою, на 1 люте 2011 року кількість на­селення України становила 45 мільйонів 760,1 тисячі жителів. Якщо розділити 35 мільярдів тонн сміття (яке знаходиться лише на полігонах) на приблизно 46 мільйонів — вийде по 760 тонн на одного українця, включно із людьми похилого віку  та немовлятами.

Та все ж людина може вплинути на подальшу «долю» тих відходів, які вона викидає. За будь-яких умов у боротьбі зі сміттям вирішальну роль відіграє особисте ставлення кожного з нас до цієї проблеми. Найперше, це сортування, за словами фахівців, розділення сміття, зменшить до 40% кількість відходів, що йдуть на сміттєзвалища.

Інше, що робити з тим сміттям, що вже є на полігонах?

«… Сьогодні ми славимо святе ім'я Бога, Який дав людству дар природи, яку він оберігає і підтримує як найбільш підходяще середовище для розвитку людського  тіла і духу. Водночас, ми не можемо мовчати про те, що людство неправильно використовує цей божественний дар – руйнує навколишнє середовище внаслідок жадібності та інших корисливих амбіцій», –  йдеться у посланні Константинопольського патріарха Варфоломея І з нагоди всесвітнього дня молитви за природне навколишнє середовище, яке численні християнські церкви відмічають 1 вересня (14 вересня за юліанським календарем).

Зелений патріарх пригадав, що «людство може використовувати природу у своїх цілях, однак тільки до певної точки», так, щоб вона могла процвітати і так, щоб вона могла мати можливість відновлювати необхідні для споживання енергетичні ресурси та тваринний світ.

З настанням осені, намагаючись впорядкувати свої присадибні ділянки після збору урожаю, люди масово спалюють бур’яни, залишки сільськогосподарських рослин, а дещо згодом і опале листя, під час горіння яких у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які негативно впливають на здоров’я людини і є причиною розвитку різноманітних захворювань. Часто, внаслідок такого „господарювання” населені пункти покриті суцільною димовою завісою, а жертвами стають не тільки безпосередні винуватці підпалів та їх сусіди, але й усі хто вдихає цей дим, а зокрема діти.

У наш час суцільної пластмасової імітації вірні несуть в храм і на могили рідних та близьких штучні квіти, вінки, оздоблення.

На перший погляд воно все «красиве», ідентичне натуральному, та що там - краще натурального! Штучні квіти ні поливати, ні обробляти не треба, народжуються відразу в витончено підібраних букетах, яскраво волають світу в своїй привабливості…

Храм – повинен бути зразком у всьому, для кожної сім’ї та оселі, адже це дім Господній, місце зустрічі Бога і людини. Храм є домом живого Бога, тому в ньому немає місця для штучних (мертвих) квітів, пластмасових образів які світяться у різні кольори веселки, що так часто можна зустріти в наших церквах. Господь привів до життя дерева, квіти та різного роду рослини, для добра людей і на прославу Свого імені, а ми в Його дім заносимо мертву подобу квітів – вироби з пластмаси, при продукуванні яких використовуються невідновні ресурси і завдається значна шкода довкіллю. Найкраще є прикрасити храм довкола живими насадженими квітами, які кожного року будуть своїм цвітом і красою прославляти Творця та милувати очі вірних. В середині храму живі квіти посаджені в горщиках, можуть протягом цілого року бути чудовою оздобою дому Господнього.

Людино! Я є теплом твоєї домівки

в холодні зимові ночі,

Захищаючою тінню під палючими променями

літнього сонця.

Я є дахом твого дому,

ліжком в якому ти спиш

і деревиною, з якої ти будуєш свої кораблі.

Я є ручкою твоєї мотики і дверима твоєї хати.

Я є деревом твоєї колиски і твоєї труни.

Я є хлібом доброти, квіткою краси.

Почуй мою молитву: не знищ мене!