Біруте Ґалдікас (1946 р.н.) можна по праву назвати "берегинею планети", адже її внесок у приматологію справді важко переоцінити. 

Коли Біруте Ґалдікас, рісши в Торонто (Канада), детально вивчала історії Джейн Ґудолл та Даян Фоссі, приматологів-дослідниць, то їй і на думку не могло спасти, що одного дня вона поповнить їхні ряди.

Проте, коли вона зустріла знаменитого палеоантрополога Луіса Лікі, навчаюсь в аспірантурі, вона сказала йому, що хоче досліджувати орангутанів у дикій природі, а згодом розпочала дослідження в заповіднику на острові Борнео.

Міжнародна група вчених провела комплексне дослідження та отримала нові дані щодо забруднення світового океану пластиком. Згідно з даними фахівців, цей показник за останні два десятиліття збільшився в 3 рази.

Вчені вивчили інформацію, отриману з журналів вантажних та інших суден, які протягом останніх 60 років ведуть облік поширеності планктону в світовому океані. Для цього використовуються автоматичні реєстратори, тому їх дані можна вважати вірогідними. Виявилося, починаючи з 2000 року риби стали в 3 рази частіше заплутуватися в пластиковому і поліетиленовому смітті. Фахівці відзначили, що існує чітка тенденція на збільшення цього показника і темпи його зростання з кожним роком тільки прискорюються.

Через стихійні лиха, пов'язані з глобальним потеплінням, багато транспортних компаній змушені скасовувати рейси кораблів, автобусів і поїздів. Досить згадати, як більше 8 000 чоловік «застрягли» на ніч в затопленому аеропорту Японії після тайфуну Джебі в 2018 році. Багато перевізників пасажирів та комерційних вантажів зазнають колосальних збитків, пов'язаних зі зміною клімату. В ООН вважають, що цій проблемі не приділяється належної уваги.

Нещодавно під егідою Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) пройшла конференція, присвячена транспорту та зміни клімату. Її учасники відзначили, що транспорт прийнято розглядати як один з основних джерел викидів газів в атмосферу. Але рідко постає питання про те, що зміна клімату позначається на інфраструктурі і функціонуванні транспортних мереж.

Барвники та антипірени, які роблять пластик ідеальним для використання, наприклад, подушкою на дивані або пляшкою миючого засобу. Таким чином пластмаса стає жорсткою, щоб перетворитися на бажаний кінцевий продукт. Це і є однією з причин, що лише 10% пластику в США переробляють, 90% – екологічна бомба. Тепер дослідники створили пластик зі спеціальним хімічним зв'язком, який допомагає йому відокремитися від цих добавок, повертаючи матеріал у чистий, цінний продукт, який можна використовувати знову і знову.

Щоб зробити новий матеріал, дослідники підібрали тип склоподібного пластика, розробленого ще в 2011 році, додавши молекули, які змінюють хімічні зв'язки, тримаючи його разом. Ці нові зв'язки, які називають динамічними ковалентними зв'язками дикетоенаміну, вимагають менше енергії, щоб їх створити, ніж у традиційних пластиках.

Ів 1,1-17 

«Споконвіку було Слово,… Ним постало все, і ніщо що постало, не постало без Нього». (Ів. 1, 1-3).

Цими словами євангелист Іван у Пасхальній Євангелії, представивши суть Слова-Логоса, плавно переходить до Його участі та ролі у сотворенні світу. Як читаємо у Святому Писанні, Друга Особа Божа – Син Божий, є Тим, без Котрого «ніщо не постало», тобто все, що наповняє цей світ має прив’язку до Божого Сина. Те, що Слово бере активну участь у створенні світу, дає нам можливість чітко зрозуміти, що акт сотворення є актом об’явлення самого Бога людині: через сотворіння маємо можливість пізнати велич і могутність Творця.

23 квітня 2019 року, підтримуючи соціально-екологічну акцію милосердя «Посади дерево Миру», ініційовану Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви, на парафії Святого Архистратига Михаїла, що в с. Сенечів Долинського деканату, було висаджено понад 1000 молодих насаджень на площі 0,41 гектара. До цієї доброї справи активно долучилися діти – учасники християнської спільноти, школярі, директор школи та вчителі. Праця розпочалася з молитви, яку провів отець Степан Твердохліб, який теж долучився до посадки дерев.

Опісля було проведено інструктаж з правильного висадження молодих дерев.

20 квітня 2019 року молодь парафії прп. Параскеви с. Кавське разом з своїм парохом і екореферентом о. Олегом Кобелем садили парафіяльний сад. Яблуні, черешні, груші та сливи різноманітних сортів за кілька років дадуть свій урожай на славу Божу. Священик перед початком розповів про те, що дерева ми садимо із вдячністю до Бога Творця і показав, як це робиться правильно. Так добра справа стала водночас і уроком і дияконією для Божого творива.

23 квітня, у Великий вівторок на парафії св. влмч. Димитрія с. Миртюки, Моршинського деканату в місцевому храмі служилася Божественна Літургія для всіх школярів та вчителів місцевої школи. На запрошення о. Михайла Нанівського, місцевого душпастиря, її очолив о. Олег Кобель. Метою запрошення була не тільки спільна молитва, а й екологічна наука про відповідальність за збереження довкілля. У своїй проповіді священик заторкнув тему віри, покаяння та екологічного гріха. Також прохання на Літургії стосувалися подяки за безцінні Божі дари.