Глава Католицької Церкви зустрівся з учасниками конференції, присвяченої розвиткові гірничої промисловості у світлі спільного добра та дбання про довкілля і цілісний розвиток, запропонувавши їм кілька критеріїв для роздумів.

Наші зусилля, спрямовані на збереження спільного дому, – це екуменічний шлях, який спонукає нас діяти як члени «ойкумени» (гр. вселенної). Такою була одна з думок, якою Папа Франциск поділився з учасниками конференції «Гірнича діяльність для спільного добра у світлі енцикліки Laudato si’», організованої Дикастерією сприяння цілісному розвиткові людини, приймаючи їх у п’ятницю, 3 травня 2019 року.

24 квітня у місті Чорткові мітинг-реквієм зібрав чимало небайдужих людей, біля підніжжя пам’ятника жертвам Чорнобильської катастрофи для того, щоб знову пригадати всім той великий подвиг та імена мужніх людей, які ціною свого життя і здоров'я ліквідовували наслідки техногенної аварії, яка немає аналогів в історії людства.

До поминальної панахиди за жертв Чорнобиля, яку очолив преосвященний владика Дмитро Григорак, єпарх Бучацький УГКЦ, долучився також референт Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії о. Михайло Деревенчук.

Помста природи за «пластикову цивілізацію» виявилася занадто жорстокою: від поліетиленових пакетів стали гинути не тільки мешканці океанів, а й звичайні тварини на суші. На Черкащині у просвітницько-розважальному комплексі «Зерноленд» недавно ледве вдалося врятувати кобилу Жасмін, а ось із вівцею, шлунок якої був переповнений пакетами, вітром занесеними на територію пасовища, довелося назавжди попрощатися. Пластикові пакети — поширена причина загибелі морських тварин, котрі плутають їх із їжею. Однак загроза прийшла, як бачимо, й на сушу.

Строк розкладання таких пакетів сягає сотень років, вони серйозна загроза навколишньому середовищу. Подумати тільки: за рік у світі виробляють 5 трильйонів пластикових пакетів, а 160 000 використовують щосекунди.

"Поінформованість є ключем до всього. Якщо немає інформації, тоді ніхто з нас не дізнається, що відбувається і що може поставити під загрозу наше здоров'я, наш доступ до води і нашу планету", - казала Ерін Брокович (1960 р.н.), американська екоактивістка та смілива берегиня Землі.

Ерін Брокович працювала помічником юриста, не маючи на той час офіційної юридичної освіти, коли вона відіграла важливу роль у справі проти Тихоокеанської газової і електричної компанії (PG&E), яка забруднювала підземні води в Хінклі (Каліфорнія).

Нещодавно на території Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола, що у Тернополі, було висаджено алею Миру. Цим заходом студенти та викладачі закладу долучились до Всеукраїнської акції «Посади дерево Миру» та відзначили Міжнародний день Землі.

Уже не вперше цей заклад проводить подібні екологічні заходи, тісно співпрацюючи із Екологічним Бюро УГКЦ. Не винятком стала і ця акція, на котру був запрошений представник Екобюро у Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василь Шафран. Він розповів присутнім про еко-ініціативи Церкви та чому нам потрібно піклуватися про наш спільний дім – Землю. Про важливість та необхідність подібних еко-заходів говорили і викладачі Галицького коледжу, а студенти приготували коротку тематичну сценку про правильне сортування побутових відходів.

Глобальне потепління призвело до зникнення вдвічі більшої кількості морських видів, ніж наземних.

Такого висновку дійшли біологи з Ратгерського університету, йдеться у журналі Nature.

У 2011 році палеонтолог Ентоні Барноскі і його колеги з Каліфорнійського університету в Берклі опублікували статтю, в якій розповіли про триваюче останні 500 років шосте масове вимирання – процес, в результаті якого три чверті видів зникають за геологічний період.

Вчені порівняли середню швидкість зникнення видів з XVI по XXI сторіччя із середньою швидкістю цього процесу в інші періоди історії.

Американська активістка Вайнона ЛаД’юк (1959 р. н.) ще змалку зіштовхнулась з проблемами корінних американців: її батько, з племені Оджибве, який походить з Індійської резервації Білої Землі в Міннесоті, активно боровся за втрачені землі.

Відчуваючи завдяки племені зв'язок із землею, вона також бачила потенціал для нової моделі сталого розвитку та місцевої екологічної продукції, від їжі до енергії.

Її некомерційний проект White Earth Land Recovery Project «оживив» процес вирощування дикого рису в Міннесоті та продає місцеву їжу під етикеткою «Місцевий урожай».

Зустрічаючись із представниками італійських провінцій, Святіший Отець вказав на значення усвідомлення екологічних викликів для справного виконання поставлених перед ними завдань.

На важливість в дбанні про спільне добро проектів, які зосередженні на розвиткові потенціалу територій та його особливостей, запобігаючи нерозсудливій експлуатації, вказав Папа Франциск представникам Союзу Провінцій Італії, приймаючи їх в суботу, 27 квітня 2019 року. Провінції в Італії – це адміністративні одиниці другого рівня, між комуною (територіальною громадою) та регіоном.