У рамках премії European Green Capital Award оголошено зелену столицю Європи 2021 року – місто Лахті (Фінляндія). Про це йдеться на офіційному сайті премії.

Фінське місто отримало найвищі бали за чотирма з дванадцяти показників, за яким визначають переможця: якість повітря, поводження з відходами, зелене зростання та екологічні інновації, управління екологічною діяльністю.

Гроші премії будуть спрямовані на просування екологічного способу життя. Крім цього, 2021 році тут будуть відбуватися різні міжнародні і місцеві заходи на екотематику.

Екологи знову б’ють на сполох – через глобальне потепління. Якщо темп підвищення температури не знизиться, то до кінця 21 століття 58 відсотків території Землі зазнають значні зміни клімату.

Згідно з дослідженням, яке опубліковано в журналі Nature Climate Change, з 1998 року атмосфера Землі значно збільшила швидкість нагрівання. Вчені помітили, що в період часу з 1901 по 1975 року середня температура на планеті зросла лише на 0,9 градуса. З 1975 по 1998 цей показник зріс вже на 1,8 градуса за Цельсієм, і з того часу він почав зростати ще швидше.

Лідери Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) ухвалили Бангкокську декларацію про боротьбу з морським сміттям.

«Лідери Асоціації держав Південно-Східної Азії дійшли угоди посилити співпрацю у боротьбі проти пластику та інших відходів, які забруднюють океани», – йдеться в повідомленні.

Рішення ухвалено на саміті АСЕАН у столиці Таїланду Бангкоку.

Не лише загалом в динамічній історії планети, а й в кліматичних змінах, зумовлених людиною, мікроорганізми відіграють важливу роль. Ці зміни можуть посилити вплив мікроорганізмів або й послабити його. Понад 30 провідних фахівців у сфері мікробіології з цілого світу закликають не забувати про найменших мешканців Землі в наукових дослідження та технологічних ініціативах адаптації.

Морський лід в Антарктиці. Коричневий колір створює так званий фітопланктон. Ці мікроскопічні водорості ростуть на морській кризі і є в основі багатьох харчових ланцюгів, які, врешті, важливі для всіх більших живих істот. Коли морський лід тане, це впливає й на фітопланктон, а потім і на рибу й морських ссавців. Зображення: Rick Cavicchioli. 

Триває літній період, час відпочинку для школярів. У цей період вже традиційно діти проводять частину своїх канікул у пришкільних таборах, де мають можливість відпочити, пограти в різноманітні ігри та весело провести час.

На один із таких таборів був запрошений о. Михайло Неїжмак, керівник Екобюро УГКЦ у Донецькому екзархаті. Табір відбувався на базі гімназії-39, що у м. Кам'янське, Дніпропетровської області. Пришкільний табір зібрав понад 80 учнів молодшого віку з кількох навчальних закладів міста.

В рамках візиту до цього табору під назвою «Сонцеграй», 21-червня о. Михайло провів екологічний день на таборі під назвою: «Вчимося правильно жити». Почався день екологічним флеш-мобом, де діти під екопісеньку імпровізували цінність природніх дарів для людини, автор кращої імпровізації отримав журнал «Екофортунчик».

Цього року вперше у місті Василькові, що на Київщині, пройшли Веселі канікули з Богом екологічного спрямування під назвою «Чудовий світ, який створив Господь».

Табір проходив протягом п'яти днів з 17 по 21 червня 2019 року. Кожного дня табір розпочинався із Літургії та катехизації у храмі Великомученика Юрія, яку проводив референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії о. Роман Романович. Згодом усі учасники табору їхали на лоно природи – у комплекс «Ранчо Болівар», який радо приймав дітей на своїй території, що розташована у лісі.

Учасники були розділені на дві команди з назвами «Лісовички» та «Лісні друзі». Протягом усього часу перебування у таборі дітям розповідали про те, які екологічні ініціативи вони зможуть реалізовувати у себе вдома по завершенню цих канікул з Богом.

Оприлюднений новий прогноз міжнародного енергетичного розвитку від Bloomberg New Energy Finance (BNEF) New Energy Outlook (NEO) – 2019. За оцінками його авторів, до 2050 року на основі сонця і вітру буде вироблятися 48% світової електроенергії. При цьому, обсяги її споживання в світі до того ж строку зростуть на 62%, а встановлена потужність електроенергетики потроїться.

За розглянутий період часу (до 2050 року) глобальні інвестиції в сонце і вітер складатимуть майже 10 трильйонів доларів США. В Європі з ВДЕ до 2050 року вироблятиметься практично вся електрика – 92%.