Більшість людей на планеті проживають у містах, де замало зелених насаджень. Проте виявилось, що відсутність дерев сприяє збільшенню передчасної смертності серед населення.

Безліч досліджень демонструють, що насадження в містах позитивно впливають на здоров'я людини, знижують ризик серцево-судинних захворювань, передчасної смерті та сприяють поліпшенню психічного здоров'я.

Група дослідників вирішила узагальнити ці дані та зробити масштабне дослідження. Вони вивчили дев'ять досліджень з семи країн (Канада, США, Іспанія, Італія, Австралія, Швейцарія і Китай), у яких взяло участь понад 8 мільйонів осіб.

Навіть якщо країни виконають свої обіцянки в області клімату, а вони не закріплені юридично, до кінця століття нас чекає підвищення температури на 3,2 ° C. У Паризькій угоді поставлена мета – утримати зростання температури в межах 1,5°С, але вона стає все більш недосяжною. Такий висновок нової доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

«Протягом 10 років кожного нового року доповідь про емісії парникових була сигналом тривоги – і всі ці 10 років світ тільки збільшував викиди, – попередив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш. – Зараз, як ніколи, потрібно прислухатися до вчених. Якщо ми проіґноруймо їх застереження, нас чекають нові катастрофічні шторми, екстремальна спека і забруднення, що загрожують нашому життю».

Автори нової доповіді Програми ТОВ по навколишньому середовищу (ЮНЕП), констатують, що за нинішнього стану справ ми не тільки не виконаємо мети Паризької угоди по клімату, але неухильно будемо рухатися до катастрофи.

Одна зі структур ООН – Всесвітня метеорологічна організація – повідомила, що концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів у атмосфері за минулий рік досягли «нового рекордного рівня».

Відповідно до опублікованої перед самітом зі зміни клімату в Мадриді наступного тижня доповіді за 25 листопада, концентрація вуглекислого газу на 47% перевищує рівень доіндустріальної епохи.

«Немає жодних ознак уповільнення темпів, не кажучи вже про зниження концентрації парникових газів в атмосфері, попри усі зобов’язання в рамках Паризької угоди», – заявив голова ВМО Юкка Петтері Таалас.

22 листопада на Зборівщині, у селі Плісняни, відбулись екологічні місії. Референт Екологічного Бюро УГКЦ о. Василь Шафран на запрошення місцевого душпастиря о. Назара Гербіша дав екологічну катехизу школярам, місцевій владі та усім небайдужим парафіянам, які глибоко зацікавились церковним вченням про відповідальне ставлення до Божого створіння.

Першими еко-катехизу почули школярі та вчителі Пліснянської школи І-ІІ ступенів. У своїй промові о. Василь звернув увагу на залежність екологічного стану нашої планети, нашої країни та стану нашого здоров’я та, від нашого ставлення до природи. Він наголосив на важливості пізнання та розуміння усіх процесів життя та діяльності людини, які впливають позитивно чи негативно на всю природу включно із людиною. Усі ці тези екореферента були підсилені різними мультимедійними фотографіями та відеоматеріалами, які присутні мали можливість переглянути та прокоментувати.

Передбачені на наступний рік гроші скерують на заходи, спрямовані на вирішення проблеми кліматичних змін.

Рада міністрів ЄС ухвалила бюджет Європейського Союзу на наступний рік, в якому 21% витрат передбачено на боротьбу з кліматичними змінами.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Європейської Ради. Читайте також Експерти розповіли про жахливу екологічну ситуацію в Криму Зазначається, що 21% бюджету піде на заходи, спрямовані на вирішення проблеми кліматичних змін. Це буде досягнуто за допомогою кліматично-орієнтованих дій у декількох сферах, серед яких – дослідження і розвиток, транспортна та енергетична інфраструктура, а також зовнішня діяльність ЄС.

Наголошується, що бюджет ЄС 2020 року буде спрямований на підтримку економічного зростання і конкурентоспроможності європейської економіки, а також на досягнення інших пріоритетів ЄС, зокрема, в таких сферах як безпека і управління міграцією.

Віддаючи шану жертвам і постраждалим від атомного бомбардування в Нагасакі, Папа Франциск наголосив, що мир і міжнародна стабільність є несумісними з поширенням страху взаємного чи тотального знищення.

У неділю вранці, 24 листопада 2019 р., в другий день Апостольської подорожі до Японії, Папа Франциск вирушив літаком з Токіо до Нагасакі, де, насамперед, відвідав Парк миру, в якому розташований меморіал жертвам атомного бомбардування 9 серпня 1945. Неподалік від меморіалу, що був збудований 1955 року, містяться рештки зруйнованого катедрального собору, що в той час був найбільшим християнським храмом у східній Азії.

Після прибуття до меморіалу Святішого Отця зустрів мер міста. Двоє осіб, що постраждали внаслідок бомбардування, вручили Папі квіти, які він поклав до підніжжя пам’ятника. Після мовчазної молитви він звернувся до присутніх з промовою.

З 17 по 18 листопада у Бердянську відбулися екологічні місії для порятунку створіння. У 22-гу неділю по П'ятидесятниці екореферент Донецького екзархату о. Михайло Неїжмак відвідав місцеву парафію "Різдва Богородиці" оо. редемптористів. У співслужінні з настоятелем парафії о. Іваном Левицьким ЧНІ о. Михайло очолив Божественну літургію, в часі якої в особливий спосіб заносили молитву до Бога Творця проханнями на сугубій ектенії. Відтак, в часі проповіді, о .Михайло розповів про "екологічний гріх", що так часто є не помітний людиною, але постійно робить згубний вплив на життя та здоров'я. Отець пригадав вірним, що наш спосіб життя та ставлення до світу, в якому живемо, є прямим відображення віри у Творця, а недружні вчинки є гріхом проти заповіді "не вбий!".

Людина, будучи найвищим Божим створінням, наділена також невід'ємним обов'язком доглядати та зберігати Богом даний світ. Проте, людина часто є лише "споживачем" та "руйнівником".

Кожного дня ми робимо речі, які вважаємо нешкідливими, але планета від них гине.

Ситуація, пов'язана зі зміною клімату, стає все більш напруженою. Сотні мільйонів живих істот гинуть від забруднення навколишнього середовища, наприклад, через пластикові відходи. Так чи інакше, але все пов'язано з діями людини. Не тільки промисловість завдає шкоди нашій планеті, але і деякі наші звички, які ми вважаємо нешкідливими.