14 листопада 2019 р. Б. на Святоюрській горі, головою Комісії з питань екології Львівської архієпархії о. Миколою Пришляком на зборах протопресвітерів, які очолював Преосвященний Владика Володимир, було представлено важливий документ Церкви – екологічну енцикліку Святішого Отця Франциска «Славен Будь» (“Laudato Si”) про турботу за наш спільний дім.  

Отець Микола розповів присутнім важливість перекладу на українську мову даного документу, що полягає в донесенні до кожного з нас позиції Католицької Церкви щодо бережливого ставлення людини до Божого творіння – природного довкілля.

Вчені безпосередньо пов'язують цей процес з кліматичними змінами. Новизна даного дослідження полягає в тому, що автори зосередилися на збитках, нанесених стихією. Та попереджають, що єдиний шанс уникнути появи супертайфунів – зниження викидів парникових газів.

За останні 20 років на узбережжі США обрушилося декілька особливо потужних ураганів, які призвели до масштабних руйнувань та збитків. У 2017 році ураган Харві обійшовся американській скарбниці у $125 млрд. Катрін, ураган 2005 року, коштував ще дорожче – $161 млрд. Згідно з новим дослідженням, подібні катаклізми стають все частіше – і в цьому винне глобальне потепління. Попередні роботи кліматологів вже не раз підтверджували зв'язок між кліматичними змінами та збільшенням частоти й потужності ураганів.

12 листопада для студентів хіміко-біологічного факультету, викладачів та захисників природи було представлено екологічну енцикліку «Славен будь». На запрошення декана факультету професора Дробик Надії Михайлівної та завідувача кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін професора Грубінко Василя Васильовича, прибув референт з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран.

Спочатку екореферент коротко розповів про діяльність Екобюро УГКЦ та представив історичне тло виникнення першої в історії Католицької Церкви екологічної енцикліки, написаної святішим Отцем Папою Франциском у 2015 році. Відтак, поетапно, із короткими роз’ясненнями було представлено кожен розділ енцикліки. Студенти та усі присутні, зокрема громадські діячі, мали можливість задавати свої питання доповідачеві, так що жоден із них не залишився без відповіді.

Серед цьогорічних проектів, що пройшли на голосування для підтримки Громадським бюджетом Львова, опинився проект студентів УКУ. Так, третьокурсник програми «Етика-Політика-Економіка», голова ГО «Зелена коробка» Ілько Петрик пропонує підтримати розвиток мережі громадських сортувалень у місті.

Команда «Зеленої коробки» ще з 2016 року утвердила свою активну позицію, тож зараз має намір розвивати розширюватися, адже серед львів’ян знайшлося чимало прихильників свідомого мислення. Представники ГО пропонують мешканцям міста підтримати свій новий екопроект.

Ілько розповідає: «Ми бачимо, що наша сортувальня на Підзамчому має великий попит – до нас приходять уже близько 1500 сімей. Саме тому подали свою ідею до розгляду Громадського бюджету, щоб на вул. Панаса Мирного реалізувати сортувальню та створити зручний екопростір для більшої кількості жителів міста».

Можливо вам здається, що ви живете в далекій країні, де зміни клімату вас не дістануть. Понад 100 дослідників вивчили, як зміни клімату вже впливають на здоров'я людини.

Понад 100 експертів – лікарів, кліматологів й економістів провели масштабне дослідження та розглянули 41 показник, повідомляє Wired з посиланням на .

Кількість теплових опромінень почала зростати

Зміна клімату створює екстремальні теплові хвилі, які є причиною теплового опромінення. Особливо це спостерігається в Європі, де минулого літа безліч країн, враховуючи Україну, фіксували рекордно-високі температури.

«Зелені» альтернативи пластику не завжди розкладаються в морській воді. Але чи допоможуть вони вирішити нашу проблему з харчовими відходами? Пластик увійшов майже до кожного аспекту нашого життя: від одноразових кавових стаканчиків, з якими ви поспішаєте на роботу, соломинки у вашому коктейлі, приховані волокна, вплетені у вологі серветки та навіть крихітні блискучі фрагменти у макіяжі.

З 6,3 мільярдів тонн пластику, який людство викинуло з початку його масового виробництва в 1950-х, лише 600 мільйонів тонн було перероблено – 4,9 мільярда тонн було відправлено на сміттєзвалища або залишено в природному середовищі. Провідні компанії, іноватори, стартапи та активісти працюють над відповідями і намагаються вирішити проблеми, пов’язані з нашою екологічною кризою. Дуже багато відомих людей, серед яких Леонардо ДіКапріо, актор та активіст, або Лів Борі, астрофізик та професійний гравець у покер, також намагаються привернути увагу громадськості до цього нагального питання.

У ЄС запровадять нові правила для побутової техніки – вона має стати довговічною і більш придатною для ремонту. Екологи задоволені, але зауважують, що частина електроприладів під ці правила не підпадає.

З 2021 року по всій Європі набудуть чинності нові вимоги для виробників побутової техніки: відповідно до опублікованої нещодавно постанови Єврокомісії, необхідно буде збільшити термін служби і ремонтопридатність таких пристроїв, як пральні машини, холодильники, телевізори, посудомийні машини, електродвигуни, джерела світла і світлодіодні екрани. Виробників зобов'яжуть надавати клієнту запчастини щонайменше протягом десяти років після придбання товару. При цьому під нову регуляцію не підпадають ноутбуки та смартфони.

Погляди на кліматичну проблему, що різко конфронтують, указують на ймовірні шляхи того, як глобальна зміна клімату і спроби його пом'якшити можуть змінити баланс політичних і геополітичних сил.

У своїх коментарях під час щорічної зустрічі Валдайського клубу цієї осені президент Росії зміг одночасно поставити під сумнів кліматичні зміни, викликані діяльністю людей, і запевнити, що Москва робить все, щоб не допустити їх. Його суперечлива позиція схожа на ту, яку зайняв прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді. Втім, Нью-Делі останнім часом досяг надзвичайних успіхів у перехід на поновлювані джерела енергії в той час, як Росія поки лише зволікає. Причина в тому, що Індія імпортує 80% своєї нафти і понад 40% необхідного їй газу через потенційно ненадійні морські шляхи. Тому навіть ті громадяни Індії, які заперечують зміну клімату в зв'язку з діяльністю людини, мотивовані переходити на поновлювані джерела енергії. Просто замість клімату їх мотивують міркування національної безпеки і економіки – раптом морські шляхи будуть ненадійні.