Організація Об'єднаних Націй сподівається на тіснішу співпрацю з Ватиканом. На цьому наголосив Генеральний Секретар ООН Антоніу Ґутерреш в інтерв'ю, записаному з нагоди запланованої зустрічі зі Святішим Отцем у Ватикані.

Незабаром Генеральний Секретар ООН Антоніу Ґутерреш прибуде до Ватикану на зустріч з Папою Франциском. З цієї нагоди він дав інтерв’ю для Vatican News, записане в співпраці з італійською щоденною газетою «La Stampa».

На свій образ Бог світ сотворив. Наш катехизм так навчає. Бог Отець споглядає цей світ. І в ньому лик Сина Свого відкриває.

Ми в цьому образі маємо місце. Разом з усім створінням земним. Любов'ю своєю Бог світ так уладив. Що лиш тільки любов його робить живим.

Буття Бога є в Тройці Єдиній. Бог Отець, Бог Син і Дух Бог святий. Боже буття, любов наповняє. І Бог у любові світ творить живий.

У підсумковій заяві учасники конференції закликали держави вживати заходів для виконання умов Паризької угоди з клімату від 2015 року.

Генсек ООН Антоніу Гутерріш відзвітував за підсумками конференції ООН зі зміни клімату, яка пройшла в Мадриді у неділю, 15 грудня, повідомляється в його Twitter.

"Я розчарований результатами конференції ООН зі зміни клімату. Міжнародне співтовариство втратило велику можливість показати зростання прагнення до скорочення наслідків кліматичних змін, адаптації та фінансування для боротьби із кліматичною кризою", – написав генсек.

"Але ми не повинні здаватися. І я не здамся", – додав Гутерріш.

Кліматичні переговори в Організації об’єднаних націй завершилися 15 грудня – учасники з майже 200 країн відклали ухвалення ключових рішень щодо врегулювання глобальних ринків вуглецевих квот на 2020 рік.

Під час переговорів сторонам вдалося досягти важких компромісів щодо того, як боротися з глобальним потеплінням. В тому числі ухвалили низку документів, серед них – декларація «Чилі-Мадрид. Час діяти». Вона закликає країни посилити свої поточні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів.

Згідно з декларацією, ці зобов’язання слід привести у відповідність із цілями Паризької кліматичної угоди 2015 року, аби уникнути підвищення середньої температури Землі на більш ніж 1,5 гради за Цельсієм до кінця століття.

Не втратити час, що залишився та прийняти критично важливі рішення закликали політиків представники ООН, Іспанії та Чилі, відкриваючи Сегмент високого рівня на Конференції ООН з питань клімату в Мадриді. Одне з найбільш нагальних завдань – кардинально скоротити викиди парникових газів та узгодити заходи зі створення «ринку емісії».

Петері Таалас, Генеральний секретар Всесвітньої метеорологічної організації, нагадав про невтішні висновки двох великих досліджень. «Глобальне потепління триває, середня глобальна температура вже піднялася з доіндустріальних часів на 1,1°C, а океан нагрівся на півградуса, – зазначив він. – 220 мільйонів чоловік постраждали від екстремальної спеки, понад 800 мільйонів чоловік страждають від браку продовольства».

Безжальна статистика показує, що зміни клімату збільшують частоту погодних катаклізмів – потопів, цунамі, спеки, посух. Група вчених із Франції, Великої Британії та Австрії розглянули, як ці зміни можуть позначитися на врожайності ключових сільськогосподарських культур: пшениці, кукурудзи, сої та рису, повідомляє Nature.

Вчені змоделювали вплив зростання температури та зміни водного режиму на сільськогосподарське виробництво в ключових країнах світу: США, Аргентині, Європі, Росії, Китаї, Індії, Австралії, Індонезії та Бразилії. У своїх дослідженнях вони використовували дані про вплив різних погодних умов на врожайність в цих регіонах в період з 1967 року по 2012 рік.

Зміни клімату та забруднення біогенними речовинами знижують рівень кисню в океанах, що загрожує багатьом видам риб.

Такого висновку дійшли автори найбільшого дослідження на цю тему, проведеного природоохоронною групою IUCN.

Про біогенне забруднення було відомо десятиліттями, але дослідники кажуть, що зміни клімату посилюють нестачу кисню.

Близько 700 ділянок в океані наразі страждають від низького вмісту кисню – у 1960-х роках їх було 45.

Дослідники стверджують, що зменшення рівня кисню загрожує багатьом видам – зокрема тунцю, марлінам та акулам.