Вчені вважають, що вулканічна активність може призвести, а в далекому минулому вже призводила до вимирання різних видів тварин. Результати новітніх досліджень показують, що в тріасовому періоді, який передує юрському, до ударів метеоритів приєдналася серія вивержень вулканів. Дослідники вважають, що ці виверження в цілому знищили майже 60% біологічних видів. У порівнянні з такими подіями важко собі уявити, як ми, люди, можемо вплинути на погодні системи планети. Але згідно з даними наукових досліджень, ми виробляємо від 40 до 100 разів більше CO2, ніж всі вулкани на Землі. Так, з часів промислової революції люди виділили в атмосферу більше CO2, ніж падіння астероїда Чиксулуб, який викликав глобальне потепління довжиною в 100 000 років.

На позаминулому тижні обсерваторія Deep Carbon опублікувала результати 10-річного дослідного проєкту в журналі Elements, метою якого було з’ясувати, скільки вуглецю міститься на Землі і де він зберігається. Таким чином, вони також прагнули отримати шкалу того, який вплив люди роблять на вуглецевий цикл Землі. Деякі з їх результатів говорять самі за себе.

Організаційний комітет "Токіо-2020" опублікував звіт про сталий розвиток, в якому детально розповів, як планується забезпечити екологічність і використовувати поновлювані джерела енергії під час літніх Олімпійських і Паралімпійських ігор в 2021 році.

У доповіді наголошується прогрес в реалізації ініціатив, зроблених в 2019 році, щодо використання водню для автомобільного парку Ігор, скорочення викидів вуглекислого газу і переробки, повторного використання матеріалів на олімпійських об'єктах.

Ферма Папської Вілли, що в Кастель Ґандольфо біля Риму, щодня доставляє свіже молоко до Апостольської Елемозінерії, яка потім роздає його бідним Риму.

Щодня бідні Риму отримують двісті літрів свіжого молока й навіть кілька пачок йогурту, які виробляє ферма, що діє при літній Папській резиденції в Кастель Ґандольфо, що біля Риму. Вранці, ще перед 7 годиною, ці продукти доставляють до Апостольської Елемозінерії у Ватикані. 

У межах проєкту Інститут екуменічних студій Український католицький університет UCuniversity Екуменічний соціальний тиждень відбудеться онлайн-дискусія «Наслідки пандемії для довкілля: нові виклики та можливості».

Цією дискусією організатори мають намір підтримати ініціативу Папи Франциска – Тиждень Laudato SI (16-24 травня 2020) з нагоди п’ятиріччя Енцикліки на тему дбання про спільний дім.

Під час дискусії розмова буде про те, як змінюється довкілля зараз (міфи і реальність); про очищення повітря, відновлення флори і фауни під час пандемії і як це зміниться після повернення людей з ізоляції і відновлення їхньої діяльності; про стратегії та системні підходи захисту довкілля під час і після пандемії; про утилізацію засобів захисту; проте що можуть робити релігійні організації, громада та бізнес щоб захищати довкілля будучи онлайн; про сталий бізнес, переорганізацію життя тощо.

У 2050 році температура повітря в жарких країнах виявиться небезпечною для життя.

Міжнародна група учених прогнозує, що третина населення постраждає у зв'язку зі зміною клімату через тривалі викиди вуглекислого газу.

Їх дослідження опубліковано в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Вчені нагадують, що для людей існує оптимальний діапазон середньорічних температур 11-15 градусів за Цельсієм. І, за їхніми прогнозами, у наступні 50 років географічне положення цієї ніші зміниться сильніше, ніж за попередні шість тисяч років.

Бразильські науковці привертають увагу до масового вирубування лісів і б'ють на сполох.

Бразильські вчені попереджають: вирубка амазонських лісів впливає не лише на зміну клімату. На додачу до потепління саме там може з’явитися новітній коронавірус, не менш небезпечний, аніж COVID-19. У новому дослідженні йдеться про те, що безліса територія – це, по суті, лабораторія просто неба, де віруси знаходять нових носіїв.

Філіп Фернсайд входив до групи науковців, яка на чолі з Жоелем Енріке Еллванґером досліджувала вплив знеліснення на розвиток і поширення інфекційних хвороб та на громадське здоров’я.

На світ дивімось Божими очима. Щоб нам відкрилась божественна краса. І цю красу ми так сприймали. Як Бог, що дав її нам для життя.

Краса самою не буває. Людина адресатом є її. Щоб теж людина красою відкривалась. І храм краси творила на Землі.

Для нашого життя в красі Бог нам відкрився. Усе премудрістю Він сотворив. Коли у квітах таку красу Бог відкриває. То для людини свою божественну вложив.

Для чого було Христові у жертвенних терпіннях умирати? Для чого Він воскрес і мир нам дав? Для того, щоб в людині красу у мирі відкривати. І до людини, її життя та гідності пошану кожен мав.

Карантин, пандемія, самоізоляція – головні слова останніх місяців. Всі забули про галасливі концерти, фестивалі, походи в кіно та кафе, та й взагалі про можливість виходу на вулицю. Але навіть під час загального карантину екоактивісти Європи намагаються змінити цей світ.

Для кліматичних активістів цей період виявився дуже складним, адже 2020 рік обіцяв стати знаковим у розв'язанні питання кліматичної кризи. Навіть Конвенцію ООН про зміну клімату в Глазго COP26, на якій глави держав повинні були обговорити подальші кроки по боротьбі зі зміною клімату, перенесли на невизначену дату у 2021 році. Але екоактивісти знайшли вихід, як продовжувати боротися навіть в умовах пандемії. Ось найбільш пам'ятні акції останніх днів, що пройшли в Європейських містах.

Значне зниження витрат на будівництво та експлуатацію сонячних електростанцій та берегових вітрових парків призвело до того, що ці дві технології стали найбільш економічними для нових електрогенеруючих потужностей в країнах, де проживають понад 66% світового населення та виробляється 85% електроенергії.

Про це свідчать результати дослідження BloombergNEF. За останні 6 місяців нормована вартість електроенергії (LCOE), одержуваної від вітряних електростанцій впала на 9%, що стало п'ятирічним рекордом. Аналогічний показник для сонячної енергетики опустився на 4%. Дані звіту також вказують на стрімке падіння експлуатаційних витрат акумуляторних сховищ. Ця технологія стає найбільш вигідною для згладжування пікових навантажень в країнах-імпортерах газу, таких як Китай, Японія або ЄС.