Стрес від вимушеної самоізоляції через пандемію COVID-19 у Фінляндії радять лікувати обіймами з деревами. І навіть влаштовують чемпіонат на кращі обійми із зеленим другом, пишуть в Instagram-акаунті компанії HaliPuu. 

"У міру того як світ перемістився в закриті приміщення, наші шанси обійняти інших людей стали обмеженими. Але не бійтеся, є ще дерева, які варто обійняти!" – стверджують організатори.

У містечку Леві в Лапландії вони призначили незвичайний чемпіонат на 22 серпня. Дев’ять місцевих мешканців позмагаються в швидкості, самовіддачі і обіймах у вільному стилі. Їм потрібно обійняти якомога більше дерев за вісім хвилин, але не менш як по 5 секунд кожне, пише GreenPost.

Міжнародна група вчених з Франції, Великобританії та США у своєму новому дослідженні прийшли до висновку, що кліматичні зміни торкнулися вже понад 50% Світового океану, а в найближчі 50 років ця цифра виросте до 80%.

Команда вчених у своєму дослідженні використала кліматичні моделі та спостереження глибин Світового океану та розрахувала рівень, при якому зміни температури та рівня солі перевершують природні коливання. Виявилося, що понад 50% товщі океану вже піддалися змінам через зміну клімату. Вчених цікавила насамперед глибоководне середовище, адже воно впливає на глобальну циркуляцію океану і підвищення рівня моря, що становить загрозу як для людей, так і для екосистем планети, пише Eco Technology.

До недавнього часу механізм зміщення кліматичних зон, званий "тропічною експансією", був невідомий ученим.

Вчені дізналися причину розширення тропічних зон на планеті. Про це повідомляє журнал Journal of Geophysical Research: Atmospheres, пише Корреспондент.

Вчені з Німеччини та США під керівництвом фахівця Ху Яна виявили головний динамічний механізм тропічної експансії.

Одна з найстрашніших і зростаючих проблем сучасної охорони здоров'я – стійкість організму до антибіотиків. Вчені вважають, що людина перестає сприймати ліки через їх надмірне вживання, проте нове дослідження, говорить, що в цьому процесі може бути також винувате забруднення навколишнього середовища пише ПМ.

Вдавшись до геномного аналізу, вчені з Університету Джорджії виявили зв'язок між стійкістю до антибіотиків і забрудненням навколишнього середовища важкими металами. Згідно з дослідженням, ґрунт, що містить важкі метали, має більшу кількість специфічних бактерій, які супроводжуються стійкими до антибіотиків генами. Серед них були Acidobacteriaoceae, Bradyrhizobium і Streptomyces. Їх гени стійкі до таких ліків, як ванкоміцин, бацитрацин і поліміксин. Всі три препарати використовуються для лікування інфекцій у людей.

Хіміки з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі перетворили звичайну червону цеглу в акумулятор.

Вчені обробили найпопулярніший будівельний матеріал полімером PEDOT, пише eco town. 

Останній складається з мікроскопічних нановолокон, що проникають у пористу структуру цегли і перетворюють матеріал в "іонну губку", яка проводить і зберігає енергію. Наприклад, блок з 50 таких цеглин забезпечить роботу лампи аварійного освітлення протягом п'яти годин.

Пластик проникає не лише в шлунково-кишковий тракт, а й накопичується у м’язах і органах.

Фахівці з університету Арізони державного університету (CША) показали, що крихітні частинки пластику можуть потрапляти і накопичуватися в тканинах і органах людини, що може призвести до безпліддя і раку.

Раніше дослідники вже визначили, що нанопластик потрапляє в організми диких тварин і може викликати безпліддя, запалення тканин і онкологічні хвороби. Однак вчені не знали, які наслідки вони можуть викликати у людини. Попередні дослідження показали, що пластик може проходити через шлунково-кишковий тракт, після чого вчені з університету Арізони задалися питанням, чи накопичуються крихітні частинки в органах людини, пише mind.

Якщо ви в цілях вентиляції опускаєте скло в автомобілі, пересуваючись по місту, то тим самим робите велику помилку. Такий висновок зробили вчені з Великобританії.

Водії та пасажири автомобілів в найбрудніших мегаполісах планети стикаються з диспропорційно величезним числом забруднювачів всередині салону, якщо воліють провітрювати його шляхом простого відкриття вікон. До такого висновку прийшли вчені Університету Суррея, пишуть Цікавості.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, брудне повітря вбиває до 7 млн людей на нашій планеті кожен рік, а 90% людей вдихає повітря з підвищеним вмістом забруднювачів.

Невеличкі кроки здатні змінити ставлення до звичних нам речей в бік екосвідомості.

Достатньо лише об’єднатися та вплинути на формування екосвідомості як у дітей, так і у дорослих, пише УП.Життя.

Екоблогерка і мама двох дітей Марія Осадчук та проєкт Zero Waste School допоможуть з’ясувати, як розвинути екосвідомість у дитини та допомогти реалізувати ці навички в житті. 

Діти, дуже енергійні та завзяті, коли вони бачать якусь важливу для них річ. І тоді їх не зупинити, поки вони не досягнуть своєї мрії!