Дослідницький центр П’ю провів великомасштабний опитування людей в 14 країнах, щоб з’ясувати, які загрози людство вважає пріоритетними. Результати здавалися дивними – не дивлячись на пандемію, громадян розвинених країн турбує в першу чергу не інфекційні захворювання. Розповідаємо, які загрози людство вважає пріоритетними, які показники зросли з минулого року і з чим люди вже змирилися.

Які загрози турбують людей?

У рік, коли пандемія COVID-19 домінувала в заголовках новин по всьому світу, не дивно було виявити, що більшість опитаних цього літа людей в 14 країнах вважають поширення інфекційних захворювань серйозною загрозою.

Творче життя,

За Твоїм словом Земля зродила рослини, що дають насіння, і різного роду дерева, що дають плоди. Річки, гори, мінерали, моря та ліси підтримували життя.

Очі всіх дивилися на Тебе, щоб задовольнити потреби кожної живої істоти. І протягом всього часу Земля підтримувала життя. Через планетарні цикли днів і пір року, оновлення та зростання Ти, Господи, відкриваєш руку, щоб дати створінню поживу в потрібний час.

Кілька слів про спільноти, представники яких 12 вересня 2020 року зібралися у Ватикані на зустріч з Папою Франциском.

У травні п’ять років тому побачила світ соціальна енцикліка Папи Франциска «Laudato si’» на тему дбання про наш спільний дім, в якій особливо наголошується на необхідності цілісної екології, оскільки все на цій планеті є взаємопов’язаним. Трохи більше як через рік, наприкінці серпня 2016 року, центральну Італію сколихнув руйнівний землетрус, епіцентром якого стало містечко Аматріче.

Дослідники Чиказького університету показали, що в довгостроковій перспективі зміна клімату може завдати людству збиток в $ 100 тисяч за кожну тонну викинутого вуглекислого газу, пише ПМ.

З початку індустріальної епохи клімат Землі істотно змінився. Антропогенні викиди вуглекислого газу поступово зігрівають нашу планету. Щоб продовжувати існувати, людству доведеться змінитися і скоротити кількість вуглекислого газу в атмосфері Землі. Це буде коштувати чималих грошей, враховуючи що зміна клімату також буде завдавати шкоди людству.

11 вересня 2020 року у приміщенні Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації відбувся міжконфесійний форум «Екуменічний діалог та його вплив на екологічну ситуацію в Україні». Провели захід за підтримки Комісії УГКЦ з міжконфесійних та міжрелігійних відносин.

Під час зустрічі відбулося вільне міжконфесійне спілкування та дискусія духовенства щодо нових викликів, пов’язаних із розповсюдженням пандемії COVID-19 з метою переосмислення сучасної екологічної реальності, пише Пресслужба Київської архиєпархії.

Чим швидше ростуть дерева, тим раніше вони вмирають. До такого висновку прийшла команда дослідників, проаналізувавши дані про річні кільця 110 видів дерев з усього світу. Як наголошується в статті для журналу Nature Communications, відкриття вказує, що біомаса лісів навряд чи виросте у відповідь на зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Це означає, що один з найважливіших «кліматичних буферів» виявився менш надійним, ніж вважалося раніше, пише epochtimes.

Наземні екосистеми поглинають близько третини вуглекислого газу, викинутого в атмосферу в результаті діяльності людини. Одними з головних його акумуляторів вважаються дерева. Високі концентрації CO2 дозволяють їм рости швидше, що частково пом'якшує інтенсивність змін клімату. Згідно з прогнозами експертів, в майбутньому дерева продовжать виконувати роль «кліматичного буфера».

У своїй промові до представників спільнот «Laudato Si’» Святіший Отець вказав на важливість віднайти тишу і споглядати створіння. Це є протиотрутою від поспішних і поверхневих рішень і веде до діяльного співчуття, пише VaticanNews.

У суботу, 12 вересня 2020 р. Папа Франциск прийняв на аудієнції представників спільнот Laudato Si’. Звертаючись до них у промові, він зауважив, що цілісна екологія, про яку йдеться в енцикліці Laudato si’ та навколо якої побудована вся діяльність цього руху, вказує на те, що «ми всі є сотвореними і в створінні все взаємопов’язане». Пандемія також показала, що здоров’я людини неможливо відокремити від стану навколишнього середовища, в якому вона живе. Очевидно також, що зміна клімату не лише порушує природний баланс, але спричиняє бідність та голод. «Нехтування створінням та соціальна несправедливість, – наголосив Папа, – впливають одне на одного: можна сказати, що немає екології без справедливості, і немає справедливості без екології».