Актуальна тема

Меню

Великопосна ініціатива 2024

Роздуми на Великий піст

Сім тижнів для води: на планеті є вдосталь води, щоб задовільнити потреби всіх, якщо її рівномірно розділити між усіма

На п’ятий тиждень посту Екуменічна водна мережа Всесвітньої ради Церков, в рамках акції «Сім тижнів для води 2019», підготувала роздуми, написані Д-р Маноєм Куріяном, координатором Екуменічного правозахисного союзу Всесвітньої ради Церков (ВРЦ), та п. Есіною Пенралта, виконавчим головою Програм економічної та екологічної справедливості ВРЦ.

У своїх роздумах автори підкреслюють зв'язок між водою, їжею та кліматичними змінами, а також те, як невідповідальне споживання може вплинути на інші сектори. Автори закликають нас переглянути наш вплив на воду, кліматичні зміни та ін., а також заохочують нас розпочати діяти вже в цей Великий піст, щоб наша планета стала більш стійкою.

«Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами. Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу. Над ними кублиться небесне птаство, з-поміж гілляк дає свій голос. Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх. Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям; щоб хліб із землі добували: вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх. На них гніздяться птиці; бусли – на кипарисах їхнє житло. Високі гори для кіз диких, скелі – для борсуків притулок» (Пс 104, 10-18).

«А ось що повеліває вам Господь: Нехай кожен збирає його, скільки йому треба, омер на кожного, по числу душ ваших; кожен із вас нехай візьме для тих, що в нього в наметі. Так і зробили сини Ізраїля та й назбирали, хто багато, а хто мало. А як міряли омером, то ані той, хто назбирав багато, не мав лишнє, ані тому, хто назбирав мало, не бракувало; кожен, скільки на прохарчування кому було треба, зібрав» (Вих 16, 16-18).

Роздуми

Ми визнаємо і прославляємо Господа, захисника та джерела повноти на цій Землі, усього створіння. Господь піклується про всіх, навіть про диких тварин, про землю, моря та необроблені території по всій планеті.

Господь благословив людство «…Ви ж будьте плідні, розмножуйтесь і розселюйтесь на землі та множтесь на ній» (Бут 9,7). Сьогодні нас 7,7 млрд. людей і ми маємо приголомшливий вплив на планету. Проте в Святому Письмі чітко сказано, що Земля належить Господу і Він дарує життя, воду, їжу та красу всьому створінню, а не лише людям.

Після спустошливих повеней Господь дав створінню новий початок, нову можливість людству жити в гармонії з природою та з усім створінням на Землі. Господній завіт стосується як людей, так і всього створіння, і позначає відновлені стосунки між Богом та Його створінням (Бут 9, 8-11). 

Читайте також: Сім тижнів для води: стереотипи та дискримінація – перешкоди на шляху до забезпечення права людини на воду

Екосистеми нашої планети показують, що різні та комплексні біоценози можуть збалансовано співіснувати зі своїм довкіллям. Екосистеми складаються з живих організмів, які взаємодіють з неживими елементами, включаючи їхнє довкілля: ґрунт, атмосферу, воду, сонячне проміння – у спосіб, необхідний для їхнього виживання. Хоча водні ресурси обмежені і тільки 0,007% світової води доступно, щоб забезпечити і прохарчувати все людство, на планеті є вдосталь води, щоб задовільнити потреби всіх, якщо її рівномірно розділити між усіма. Проте більшість не визнає цю істину і ми споживаємо і живемо у світі, часто зосереджуючись лише на власних інтересах, виключаючи потреби наших сестер, братів та всього створіння!

Сільське господарство, в середньому, складає 70% світового водозабору, однак не всю воду використовують раціонально. Далі – гірше: третина їжі, яку виробляють і на яку затрачають найбільше води, марнується!

Існує велика різниця між тим, як споживає бідний і багатий. Заможні люди можуть споживати більше 500л води на день, тоді як найбідніші споживають менше 15л води на день. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, для нормальної життєдіяльності людині необхідно 100л води на день.

Кожен з нас має свій «водний слід» – кількість використаної води, включно з безпосереднім споживанням (вода для пиття і миття) та непрямим споживанням (вода, необхідна для випуску товарів та послуг). Останнє також називається «віртуальною водою». В країнах з розвиненою економікою, тільки п’ята частина «водного сліду» виробляється в самій країні, решта «водного сліду» припадає на територію, звідки імпортують продукти чи технічне обладнання. Дуже часто це суспільства з бідною економікою, яким і так не вистачає води. Коли використовують «віртуальну воду» для виробництва їжі, одягу та інших продуктів, тоді «водний слід» складає сотні літрів на людину за день!

Звіт за 2018 рік Міжурядового комітету зі змін клімату щодо впливу зростання глобального потепління до позначки 1,5°C свідчить, що кліматичні зміни відбуваються скоріше, ніж передбачалось і цей вплив ми відчуємо через воду. Дослідження показує, що зі зростанням температури збільшиться і кількість засух, особливо на територіях, які вже потерпали від таких катаклізмів. Саме тому зменшення глобального потепління на 1,5°C значно знизить ймовірність сильних засух в порівнянні зі сценарієм при 2°C. Більше того, водна нестабільність підвищить потепління, в порівнянні з сьогоднішнім рівнем, проте за підвищення на 1,5°C у світі постраждає менше людей (від 184 до 270 млн), ніж за підвищення на 2°C. За кожен 1°C у температурі, додатково 7% населення відчує на собі 20%-ве зниження водозабезпечення. Назагал, нестача води, суперечки з приводу води і шалені втрати для сільського господарства та тваринництва можуть стати нормою. Цілком очевидно, що ця ситуація спричинить нестачу їжі. Разом з селянами та людьми, чия життєдіяльність залежить від лісів – іншими словами, багато з тих, хто живе в бідності – особливо відчують на собі ці зміни.

Давайте не забувати, що вода, яку ми п’ємо, їжа, яку ми споживаємо, речі, які ми використовуємо, і клімат нашого дому – Матінки-Землі – нерозривно пов’язані. Давайте жити в цьому світі, піклуючись про створіння, примножуючи життя, а не знищуючи його.

Господь кличе нас дати відповідь нашим справедливим управлінням, духовним достатком і цілковитим ділення ресурсів.

Питання для роздумів:

Як ми впливаємо на довкілля водою, яку ми п’ємо, їжею, яку споживаємо, і тим, що ми використовуємо?

Як ми можемо допомогти спільнотам, які проживають в посушливих місцевостях, пропагуючи ресурсозберігаюче сільське господарство та використовуючи відновлювальні джерела енергії?

Як ми можемо підняти ці питання та обговорити їх на наших об’єднаннях та спільнотах?

Практичні ідеї для втілення:

Порахуйте «віртуальну воду», яку ви споживаєте. Яких заходів ми можемо вжити, щоб зменшити цей показник?

Порахуйте ваш «екологічний слід». Яких заходів ми можемо вжити, щоб зменшити цей показник?

Спробуйте «вуглецевий піст» на час Великого посту, хоча б на декілька днів.

Джерела:

10 заповідей щодо їжі 

Вода, яку ми «їмо» 

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології з посиланням на Ecumenical Water Network