Відповідальність за природу – складова християнської віри – д-р Володимир Шеремета

alt

Керівник Бюро УГКЦ з питань екології доктор Володимир Шеремета відповів на запитання Департаменту інформації Української Греко-Католицької Церкви.

Пане Володимире, нещодавно Бюро з питань екології УГКЦ звернулося до людей відмовитися від штучних квітів на цвинтарях. Чи прислухалися греко-католики до такого заклику?

Ми закликали відмовитись від прикрашання гробів пластмасовими квітами та вінками напередодні Пасхи. Цей звичай, який сформувався останніми десятиліттями і набрав нині масового характеру, є не лиш шкідливим для природного довкілля, але й небезпечним для здоров’я та життя людей. Тому, в контексті Великого посту, наше звернення мало за мету сприяти, щоб віруючі люди могли більш цілісно підготовитись до Великодня і вшанувати померлих без шкоди для живих і добра всього створеного у Христі світу – природи.

Детальніше...

Екопіст: Геть штучні квіти з цвинтаря!

Під час Великого посту християни мають дбати про своє тіло і душу, очищаючи їх від гріховних вчинків і думок. Але не тільки. Сьогодні Церква закликає не вживати пластику, не класти на цвинтарях штучних вінків й економити воду.

Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ напередодні Великодня розробило спеціальну великопісну екологічну ініціативу. “Піст — це особливий час, в якому Церква закликає людину задуматись над своїм життям, чи дійсно воно відповідає християнським ідеалам і вірі, чи не закрався якийсь гріх. В контексті глобальної екологічної кризи Церква сьогодні навчає про екологічний гріх, - пояснює Володимир Шеремета, професор кафедри теології Івано-Франківської Теологічної академії, керівник Бюро. Природа — це не просто матерія, це наш дім, створений Богом, єдиний цілісний організм, складовою якого є людина. Не дбаючи про екологію, людина загрожує своєму життю. Це є гріх убивства”.

Детальніше...

Венедикт XVI: «завдання бути хранителями створіння»

Що ми можемо зробити, щоб внести в життя Церкви та християн відчуття відповідальності за своє природне довкілля і все Боже створіння? Як ми знову можемо побачити взаємозв’язок між подіями Сотворення і Спасіння? Як ми можемо жити зразковим християнським стилем життя, перебуваючи в гармонії з Богом, ближніми та всім створінням?... На ці та інші питання відповідав Святіший отець Венедикт XVI на зустрічі з духовенством єпархії Брессаноне (Південний Тіроль, Італія), яка відбулася 6 серпня 2008 р.

Екологічно орієнтовані питання д-ра Карла Гользера, професора морального богослов’я та директора «Справедливості, миру і захисту створіння» діоцезії Брессаноне, а нині єпископа-емерита однойменної єпархії, а також відповіді Святішого отця подаємо дослівно.

Детальніше...

Михайло Голубець: «Криза довкілля – наслідок духовної деградації і девальвації моральних цінностей»

Михайле Андрійовичу, чи можна проблему охорони довкілля вважати проблемою №1 людства? Що означає словосполучення «екологічні проблеми» сучасності для конкретної людини, українця? Як ці проблеми можна зіставити за шкалою драматичності з іншими проблемами: економічними, політичними, культурними?

Проблему довкілля сьогодні мусимо розглядати не з позиції вузького розуміння завдань охорони навколишнього середовища, а в цілому комплексі соціальних, політичних, економічних та духовних проблем. Вона в ряді нагайних проблем, пов’язаних із поняттям сталого розвитку. Світова громадськість, наукова думка, політики 179 країн у Ріо де Женейро 1992 р. прийняли фундаментальний документ «Програма дій. Порядок денний на ХХ ст.». Там особливо наголошено на тому, що ця проблематика має розглядати комплексно і системно питання охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я людини, здорової економіки для всіх людей на планеті. Тому, сьогодні питання охорони не можемо розглядати суто галузево, профільно, а в тісному зв’язку зі всім комплексом виробничої діяльності. На перше місце я б поставив питання свідомості, освіченості, культури і духовності. Як документи з питань охорони навколишнього середовища, так і праці відомих науковців, наприклад, Германа Дейлі, наголошують, що проблема довкілля спровокована значною мірою економістами, але не щоб її підняти, а щоб затушувати. Бо їхня перша мета – є прибуток, ефективність виробництва. Домінує думка, що ресурси планети невичерпні, що їх можна далі експлуатувати і вести політику економічного зростання, а не розвитку, який мав би передбачати раціональне використання ресурсів і повну їх переробку у виробництві, щоб не руйнувати навколишнє середовище.

Детальніше...

Не грішіть на природі

Наругу над довкіллям церква зарахувала до найважчих соціальних гріхів, прирівняних до навмисного вбивства людини

Зарозуміле людство в останнє півстоліття глумиться над матінкою природою, в якій волею Творця панував гармонійний порядок, з маніакальною впертістю. І горіти в геєні вогненній за це зухвальство доведеться не тільки директорам смердючих хімзаводів, власникам допотопних очисних споруд та іншим керівникам-кривдникам довкілля. Решта смертних теж навряд чи уникне спокути за дрібніші екологічні гріхи – кинуту в лісі порожню пластикову пляшку, отруйний дим від спаленого торішнього листя, невідрегульований двигун легковика, неекономні туалетні бачки та за десятки інших негуманних щодо природи вчинків.

Провідні науковці світу втомилися повторювати: якщо в найближчі 40–50 років людство не змінить свого ставлення до природи, в ній розпочнуться незворотні апокаліптичні процеси. Перестороги вчених активно підтримує церква. Чи встигне ця, найнаближеніша до Всевишнього, духовна інституція напоумити грішних землян – запитую керівника Бюро з питань екології Української греко-католицької церкви, професора морального богослов’я Івано-Франківської духовної академії Володимира Шеремету.

Детальніше...

Юрій Туниця: „Християнські цінності – Фундамент, який може змінити антиекологічну економіку”

Сьогодні для людства настає «Великий піст»: потреби необхідно обмежувати рамками доцільного, а ресурси довкілля якісно поліпшувати і розширювати. Результатом «Великого посту» людства у відношенню до споживання природних ресурсів та виробничого забруднення довкілля повинно стати очищення. Очищення у сенсі духовності і фізичного здоров’я. 

Ю. Ю. Туниця


Юрію Юрійовичу, проблеми екології стають одними з найгостріших проблем суспільства, поряд з духовними, економічними, політичними проблемами. Ви є ініціатором пропозицій щодо концепції Екологічної Конституції Землі, які опрацьовуєте ще з 1992 р. Що спонукало Вас до цього? Того ж року відбулась міжнародна конференція в Ріо-де-Жанейро щодо екологічних проблем і проблем сталого розвитку. Що змінилося відтоді за 18 років?

Ідея створення Екологічної Конституції Землі (далі ЕКЗ) зародилась в мене десь 20 років тому, коли працював на географічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка.

Детальніше...

«Природа – не стаканчик для одноразового використання»

Церква закликає до екологічного навернення

Екологічний стан нашої Планети викликає дедалі більше занепокоєння. Нові температурні рекорди, широкомасштабні лісові пожежі, затяжні дощі та катастрофічні повені, – все це лише деякі з довгого переліку симптомів важкого захворювання планети, яке науковці називають екологічною кризою. Пошкодження природного довкілля стало настільки вагомим, що вже сьогодні становить реальну загрозу для здоров’я та життя людей. Для вирішення цих проблем доконечними є спільні зусилля всіх учасників суспільного процесу. У цьому Церква також не залишається осторонь.

Детальніше...

Спілкування з Богом для збереження природи

Інтерв’ю з доктором Володимиром Шереметою, керівником екологічного Центру Івано-Франківської Єпархії УГКЦ, доцентом Івано-Франківської Теологічної Академії

Чим для Вас є релігія?

В феноменологічному сенсі релігія часто визначається як „спілкування з тим, що є святим”, а згідно з святим Томою Аквінським релігійним є кожен, хто ставить питання щодо основи та мети світу, тобто Бога.

Oсобисто для мене, релігія означає значно більше ніж просто якесь особливе відчуття, потреба, переживання чи обов’язок; релігія – це є жива спільнота з Богом. Саме спільнота і спілкування Бога та людини є найкращим вираженням сутності релігії.

Детальніше...

за підтримки

Реновабіс