Киянин Володимир Швець вирішив на власній дачній ділянці, площею 10 соток на Чернігівщині збудувати дачний будинок. Гостював у родичів у Підмосков’ї. Там подивився, як дачники будують будівлі оригінальним та дешевим способом.

“Беруть пласкі мішки з поліпропіленової тканини, котра не гниє. У таких зазвичай цемент, вапно та інші будматеріали продають. – розказує Швець. – Засипають ущерть будь-яким грунтом. Горловину повного мішка завертають, скріплюють металевими скобами. А потім будують з таких мішків будинки, як з цегли чи саманів. Дехто стіни штукатурить, як звичайні цегляні, деякі любителі екології обмащують глиною”.

Спосіб будувати будинки з мішків вперше запропонував іранський архітектор Надер Халілі. Він першим заповнив мішки грунтом та почав будувати невеличкі юрти. До тих пір заповнені грунтом мішки використовували для ремонту дамб “нашвидкоруч”. Іспити таких будівель проводили у США. Виявилося, що їх міцність перевершує вимоги будівельного кодексу США на 200%.

Екологи б’ють на сполох: з 1970 по 2008 роки біологічні ресурси нашої планети скоротилися на 28 відсотків. За даними експертів, у порівнянні з 1966 роком споживання людиною ресурсів подвоїлося, і головним світовим споживачем є США.

У період з 1970 по 2008 роки біологічні ресурси на Землі скоротилися на 28%. Про це йдеться в новій доповіді під назвою «Жива планета», яку раз на два роки складають фахівці Всесвітнього фонду дикої природи.

До висновку про зменшення параметрів біорізноманіття майже на третину вчені прийшли на основі вивчення розвитку більш ніж 9 тисяч популяцій представників класів хребетних тварин — ссавців, риб, птахів, плазунів і амфібій.

Можливостей екстенсивного зростання споживання водних ресурсів у світі залишилося всього на 10-15 років, заявив директор Інституту водних проблем РАН Віктор Данилов-Данільян.

За його словами, сьогодні від двох третин до 70% всієї води, яку людина забирає з водних джерел, припадає на воду для зрошення в сільському господарстві. При цьому перспективи зростання сільськогосподарського виробництва, необхідного для забезпечення продовольством зростаючого населення Землі, пов'язані практично тільки зі зрошувальним землеробством.

"Додаткової води для зрошення, яку можна було б залучити в господарство, у світі залишилося всього на 10-15 років. Ці 10-15 років пройдуть, і ми будемо змушені констатувати, що можливості екстенсивного зростання водокористування взагалі закінчилися", – сказав Данилов-Данільян на презентації Четвертої доповіді ООН про освоєння водних ресурсів.

Земля і всі її екологічні системи – це цінний дар, який ми отримали від Бога. Клімат планети Земля змінюється, і це стосується вже кожного з нас і зачіпає питання життя всієї планети. Наша побутова поведінка впливає на стан довкілля, а від стану довкілля залежить наше звичайне життя. Зміна клімату, та викликані нею природні катаклізми вже сьогодні мають великий вплив на харчову та життєву безпеку, на водні та земельні ресурси, на відпочинок кожної людини, на розвиток усіх країн. І в майбутньому цей вплив тільки посилиться.

З метою привернення уваги до проблеми зміни клімату, 15 травня, щорічно в усьому світі відзначається Всесвітній День Захисту Клімату.

«Перевищення швидкості» зникнення видів на планеті над природним еволюційним відбраковуванням, за оцінками вчених, складає від 100 до 1000 разів, і наслідки цього процесу можуть виявитися для людства небезпечнішими за глобальні кліматичні зміни. Такі висновки зробили вчені та експерти за підсумками організаційних зборів нової кліматичної організації ООН.

«Критичне падіння біорізноманіття, яке викликає деградацію екосистем, представляє, ймовірно, більшу небезпеку для стабільності і процвітання людства, ніж глобальна зміна клімату... Вченим, політикам і урядам необхідно співпрацювати, щоб знайти шляхи вирішення цієї проблеми», - цитує прес-служба університету свого співробітника, директора Центру макроекології, еволюції та клімату, професора Карстена Рабека (Carsten Rahbek).

Швидкість танення шельфового льодовика в морі Уеддела до кінця століття може зрости в 10 разів, це запустить ланцюгову реакцію, при якій великі маси льоду прийдуть у рух і фрагмент льодового щита Антарктиди "сповзе" в море, вважають вчені з інституту полярних досліджень імені Альфреда Вегенера ( AWI).

Льодовик Філчнера-Ронне (Filchner-Ronne Ice Shelf), який розташований в східному секторі материка, ймовірно, скоро стане одним з епіцентрів танення крижаного щита Антарктиди, йдеться в дослідженні німецьких кліматологів, опублікованому в журналі Nature. Більшість експертів вважають, що наслідки глобального потепління і підвищення температури вод океану в першу чергу торкнуться льодовики в західному секторі Антарктиди, зокрема, що виходять до моря Амундсена. Однак модель, яку розробили вчені з AWI, показала, що цей "східний" льодовик теж незабаром можна буде зарахувати до таких "гарячих точок".

По всій Північній Дакоті (США) маленькі жовті квіточки усіяли тисячі миль вздовж узбіччя. Канола (різновид ріпаку), яка була виявлена вздовж більшості основних маршрутів вантажних автомобільних перевезень, виглядає нешкідливо. Але вона розпалює суперечки, доводячи, що велика кількість генетично модифікованих рослин втекла з фермерських полів і зараз дичавіє.

Згідно з висновком групи дослідників з університету Арканзасу, близько 80% каноли, яка росте вздовж узбіч доріг в Північній Дакоті, містять гени, які були модифіковані, для того щоб зробити рослини стійкими до широко поширених гербіцидів.

Людство досягло такої стадії, коли антропогенна дія на біосферу набула безповоротного характеру, різко загострилися протиріччя між зростаючими потребами суспільства і можливостями природи. В розряд основних засобів гармонізації взаємодії людини і природи, ЮНЕСКО і Програмою ООН з охорони довкілля, була висунута екологічна освіта.

Стокгольмська конференція з охорони довкілля в 1972 році прийняла рекомендацію про створення міжнародної програми освіти в області довкілля. В цілях виживання необхідне переосмислення самої суті взаємин людини, суспільства і природи на основі нових підходів та ідей. Практична реалізація ідей стійкого розвитку пов'язана зі зміною стереотипу культури взаємин людини і природи. По визнанню вітчизняної і світової громадськості центральним чинником у вирішенні проблем взаємин "Людина – Суспільство – Природа" стає екологічна освіта.