Щороку все більше людей під впливом реклами здорового способу життя пересідають з машин та мотоциклів на велосипеди. Бажання мати здорове тіло і таку ж планету заохочує тисячі людей замість того, щоб нудно їздити на роботу неекономічним та неекологічим автотранспортом сідати на "велик" та перетворювати звичайну дорогу до праці на цікаву прогулянку.

Хоча у подорожах на великі відстані більшість людей надає перевагу машині чи то мотоциклу, знаходяться романтики чи навіть екстремали, готові долати сотні кілометрів на своїх металевих конях. Цей спосіб пересування має багато переваг: він зміцнює нервову та імунну систему, позитивно впливає на серце, тримаючи його м’язи в тонусі, допомагає схуднути і просто підтримувати форму. Особливо актуальним велосипед є для молоді, яка не хоче бути залежною від громадського транспорту.

Після шести років очищення довкілля Англії та наприкінці терміну своїх повноважень голова Агентства з охорони навколишнього середовища Кріс Сміт (Chris Smith) не збирається складати руки. До вашої уваги уривок з його промови: "...Ми ЗАНАДТО часто зображуємо зміну клімату та його наслідки як нічне жахіття. А люди ж не люблять слухати про страшне. Вони не хочуть вірити у жахіття; вони хочуть мати надію. Вони прагнуть вірити у щось інше, краще. І ми повинні проводити обговорення та дискусії про зміну клімату у такому ж тоні.

Творці державної політики не роблять проблеми навколишнього середовища та змін клімату реальними; такими, що мають стосунок до повсякденного життя та досвіду людей. Ми говоримо про ці речі надто узагальнено. Торкніться теми навколишнього середовища чи зміни клімату в розмові з пересічними людьми й побачите, як швидко згасне їхній інтерес.

Щоб доказати, що відходи можуть приносити користь, магазин у Великобританії став першим, що повністю покриває витрати на використання електроенергії за рахунок харчових відходів. 

Магазин Sainsbury's store з міста Кеннок, графства Уест-Мідлендс на заході Англії має намір відключитися від національної електричної мережі на користь електроенергії, створюваної за допомогою процесу розщеплення, без доступу кисню, харчових відходів мікроорганізмами. Цю технологію супермаркет розробив спільно з Biffa, компанією з переробки відходів.

На сьогоднішній день супермаркети Sainsbury's найбільша роздрібна мережа в Великобританії, яка є користувачем технології переробки харчових відходів, виробляючи тим самим електроенергію для живлення 2500 будинків щорічно.

Вже майже 30 років минуло з моменту Чорнобильської ядерної катастрофи, а ліс, який знаходиться у зоні радіаційного впливу ще й досі не піддався процесам розкладу. Вчені зазначають, що такий стан лісу свідчить про тривожні і маловивчені фактори впливу радіації.

Після проведення досліджень стало відомо, що Червоний ліс зовсім не розклався, не дивлячись на те, що з моменту смерті минуло 30 років. Така ситуація може сформуватись у тому разі, якщо мікроби і грибки не змогли оговтатись від радіаційного забруднення. Данні щодо проведеного дослідження опубліковані у журналі Oecologia.

Під час свого останнього дослідження вчені займались аналізом природних змін, які мали місце у забрудненому районі з 1991 р. Під час роботи над цією важливою проблемою було виявлено, що листя, відмерлі гілки та інші дрібні частинки, які б мали розкластись протягом декількох років час просто оминув.

31 липня працівники еколого-освітнього відділу Національного природного парку «Північне Поділля», разом із працівниками відділу рекреації та туризму, організували та провели екопізнавальну мандрівку для школярів Орихівчицької неповної середньої школи, що на Львівщині.

Під час мандрівки юні екологи-туристи побували на ділянці парку в околицях села Вербівчик Бродівського району Львівської області, зокрема біля джерел, що щедро наповнюють кришталево-чистою водою річку Малий Серет.

Досхочу наплескавшись та напившись прохолодної джерельної водиці, школярі із зацікавленням слухали розповідь еколого-освітян парку про біорозмаїття рідного краю, про те, як і чому необхідно бережливо ставитися до природного довкілля та про діяльність національних парків України – як державних природоохоронних установ.

Майже півтора роки тому компанія Glint Photonics взялася за амбітний проект, здійснити який хотів би будь-який виробник електроенергії. Суть проекту полягає у використанні дешевих альтернативних джерел отримання енергії. Як відомо, Сонце залишається одним з основних альтернативних джерел енергії на землі, а сонячні батареї розглядаються вченими та інженерами як найбільш перспективний напрямок розвитку сучасної енергетики.

Проте, існуючі нині сонячні батареї мають один величезний мінус – високу собівартість одержуваної електроенергії.

Науковці Національного центру атмосферних досліджень створили так званий «озоновий сад», який складається із рослин, що помітно реагують на забруднення повітря, тобто попереджають, що таке повітря може згубно вплинути на ваше здоров’я. На фото зображено тюльпанове дерево, листочки якого вкрилися плямами, сповіщаючи про забруднення.

В «озоновому саду» зібрано чотири види рослин, кожен з яких обрано з огляду на чутливість до забруднення озону, а саме: зелені паростки молочаю, квасолі, картоплі та рудбекії. У той час як Управління з охорони навколишнього середовища США встановило межу озонового забруднення у 75 частинок на мільярд, чутливі рослини такого саду реагують вже при концентрації до 40 частинок на мільярд.

У національному природному парку «Дністровський каньйон» на Тернопільщині невідомі роками нелегально видобувають камінь-пісковик, переробляють його і відкрито продають. Ніхто їх не карає.

Про факти нелегальної діяльності заявляють представники місцевих громадських організацій.

«У час, коли наші хлопці гинуть на сході України, ми відважилися й підняли питання Дністровського каньйону. Це лише епізод діяльності злочинної влади, яка була та продовжує діяти. Біля Дністра, у природоохоронній зоні, роками працює схема нелегального видобутку надр. На місці копалини переробляють, складають. Далі їх транспортують для продажу, є склади навколо Тернополя. І все це відбувається перед очима правоохоронних органів», – розповів голова громадської спілки «Рада бізнесу Тернопілля» Віталій Сороколіт.