Цього року вперше у місті Василькові, що на Київщині, пройшли Веселі канікули з Богом екологічного спрямування під назвою «Чудовий світ, який створив Господь».

Табір проходив протягом п'яти днів з 17 по 21 червня 2019 року. Кожного дня табір розпочинався із Літургії та катехизації у храмі Великомученика Юрія, яку проводив референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії о. Роман Романович. Згодом усі учасники табору їхали на лоно природи – у комплекс «Ранчо Болівар», який радо приймав дітей на своїй території, що розташована у лісі.

Учасники були розділені на дві команди з назвами «Лісовички» та «Лісні друзі». Протягом усього часу перебування у таборі дітям розповідали про те, які екологічні ініціативи вони зможуть реалізовувати у себе вдома по завершенню цих канікул з Богом.

Оприлюднений новий прогноз міжнародного енергетичного розвитку від Bloomberg New Energy Finance (BNEF) New Energy Outlook (NEO) – 2019. За оцінками його авторів, до 2050 року на основі сонця і вітру буде вироблятися 48% світової електроенергії. При цьому, обсяги її споживання в світі до того ж строку зростуть на 62%, а встановлена потужність електроенергетики потроїться.

За розглянутий період часу (до 2050 року) глобальні інвестиції в сонце і вітер складатимуть майже 10 трильйонів доларів США. В Європі з ВДЕ до 2050 року вироблятиметься практично вся електрика – 92%.

Плавальний пристрій повинен виловити 1,8 трильйона одиниць пластикового сміття, не заважаючи підводному життю.

Плавальну пастку для сміття запустили в Тихий океан удруге.

Пристрій має виловлювати пластикові відходи між Каліфорнією і Гаваями. Платформа довжиною 600 метрів минулого року порвалася, на її ремонт знадобилося чотири місяці. Тоді П-подібну конструкцію запустили із Сан-Франциско, але вона не витримала постійного тиску хвиль і вітру.

Екологічна катастрофа: чому не робляться глобальні заходи Опублікував: Анатолій Шевченко в Екологія 22.06.2019 12 переглядів У зв’язку з тим, що екологічна ситуація в світі погіршується з кожним роком, людям необхідно задуматися про наслідки. Поінформованість про екологічні проблеми зростає, а разом з цим повинні вживатися заходи щодо зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Зміна клімату і накопичення CO2, виснаження озонового шару, глобальне забруднення повітря, океанів і прибережних зон, кислотні дощі, зменшення запасів прісної води та площ тропічних і інших лісів, скорочення біологічного різноманіття, посухи та повені – все це вплив зростаючої урбанізації та ін. В даний час світова спільнота вважає це основною причиною для занепокоєння.

13-19 червня 2019 року в смт. Журавно пройшов християнський екологічний табір «Екосвіт». Організовує цей табір Бюро з питань екології Стрийської єпархії УГКЦ. Його учасниками були діти віком 9-12 років із Львівської та Івано-Франківської архієпархій, а також Стрийської та Самбірсько-Дрогобицької єпархій УГКЦ.

Кожен день тематично допомагав дітям краще зрозуміти власну християнську відповідальність за створений Богом світ. Доброю допомогою в цьому послужили екоказки «Їжачок- рятівничок», «Врятований ліс», «Арчі», «Блакитний скарб». Діти вчилися, ставили сценки, писали пісні, малювали і, звичайно, молилися.

Таке формулювання винесла в заголовок щорічної доповіді з аналізом роботи з проблем клімату транснаціональна нафтогазова компанія British Petroleum (BP) зі штаб-квартирою в Лондоні. На думку авторів доповіді, викиди вуглецю в атмосферу зростають найшвидшими темпами з 2011 року, оскільки екстремальні погодні умови в більшості густонаселених районах земної кулі збільшують використання викопного палива.

Повідомляється, що хоча в минулому році світова економічна активність стала менше, зростання попиту на енергоносії збільшилося і було викликане різким збільшенням аномально теплих і холодних днів по всьому світу, що, в свою чергу, призвело до того, що споживачі стали використовувати більше енергії для охолодження та опалення. Зростання попиту на енергоносії в 2018 збільшилося з попереднім роком на 2,9%.

Танення гімалайських льодовиків збільшилося вдвічі з початку століття, і більш ніж чверть всього льоду зникла протягом останніх чотирьох десятиліть. Прискорення втрат свідчить про «руйнівне» майбутнє для регіону, від якого за рахунок води регулярно залежить мільярд людей.

Вчені Колумбійського університету порівняли розсекречені американські супутникові знімки середини 1970-х років із сучасними супутниковими даними, щоб створити перший докладний аналіз гірського ланцюга протяжністю 2000 км. Аналіз показує, що щорічно втрачається 8 млрд. тонн льоду, які не замінюються снігом, а нижні рівні льодовиків щорічно скорочуються на 5 метрів. Дослідження демонструє, що тільки глобальне потепління, викликане діяльністю людини, може пояснити стрімке танення. Джошуа Маурер, що очолював нове дослідження, сказав: «Це найяскравіша картина того, як швидко тануть з 1975 року гімалайські льодовики і чому».

Природа в Зоні відчуження в Чорнобилі показує абсолютно неймовірну здатність до відновлення. Про це розповіли вчені зі США, здивувавшись станом природи на даній території після завершення проведеного дослідження.

Вивченням стану природи в Чорнобильській зоні відчуження займалися фахівці з Університету Джорджії. Аварія на ЧАЕС призвела до того, що тепер в місто Прип’ять і прилеглі території людям заборонено приїжджати, оскільки існує ризик отримання небезпечної дози радіації.

В рамках щорічної екуменічної ініціативи «Пора створіння», Дикастерія служіння цілісному людському розвиткові запрошує вірних до молитви й дбайливого ставлення до спільного дому.

Дикастерія служіння цілісному людському розвиткові нещодавно опублікувала лист, звернений до всіх єпископів світу, закликаючи їх та їхні спільноти приєднатись до вже традиційного Всесвітнього місяця молитви за створіння, що триватиме від 1 вересня до 4 жовтня 2019 року.

Модернізація «Львівського лісового селекційно-насіннєвого центру» забезпечить виробництво більше 3 млн саджанців для вирубаних лісів Карпат. Про це під час робочого візиту до Львівської області повідомив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

За його словами, Мінприроди виділено кошти, зокрема на реконструкцію цеху посіву, теплиць та лісорозсадника.

«Такий об’єкт буде продукувати необхідну кількість посадкового матеріалу для відновлення лісів у Карпатському регіоні. Для Мінприроди - це є один із пріоритетів», - наголосив Семерак.