42 відсотки наземних, 34 відсотки прісноводних і 25 відсотків морських безхребетних знаходяться на межі зникнення. «Ми є свідками масштабного вимирання живої природи», – йдеться в доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Автори публікації попереджають про це і інших катастрофічні наслідки руйнування планети і закликають міжнародне співтовариство терміново вжити заходів.

Доповідь присвячена проведенню п'ятиденної Асамблеї по навколишньому середовищу. Автори документа вважають, що в умовах урбанізації та зростання чисельності населення для задоволення потреб людей потрібно все більше ресурсів. З 1975 року площа міст і передмість збільшилася в 2,5 рази.

Водні ресурси на Землі розподілені вкрай нерівномірно, йдеться у доповіді ЮНЕСКО. Понад два мільярди людей живуть, не маючи постійного доступу до чистої питної води.

Понад два мільярди людей на планеті – близько 2,1 мільярда – не мають на даний момент постійного доступу до чистої питної води. Ще двічі більша кількість людей, 4,3 мільярда осіб, живуть, не маючи безпечних санітарних умов. Про це йдеться у щорічній доповіді ЮНЕСКО про освоєння водних ресурсів у світі (World Water Development Report), що була оприлюднена у вівторок, 19 березня.

В перший тиждень Великого посту, з ініціативи отця-пароха Павла Кадлуба, на парафіях Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста с. Загір’я та Різдва Пресвятої Богородиці с. Княгиничі пройшли Дні духовної віднови. Протягом п’яти днів, з 13 по 17 березня, парафіяни мали змогу поглибити свою віру та пройти шлях екологічного навернення, роздумуючи над темою «Створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих» (Рм 8,19).

У духовних науках о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії, пригадав присутнім про фундаментальний обов’язок людини – порати і доглядати Богом створений світ, розкрив роль і значення створіння у стосунках між Богом і людиною, окреслив зміни у сприйнятті й ставленні до створіння після гріхопадіння Адама, представив суть екологічного гріха та значення навернення для душі і тіла людини та всього створіння. «Через створіння ми маємо можливість пізнати велич Творця і хвалити Його, однак диявол робить все можливе, щоб на місце Творця поставити саме створіння-людину, котра нищить природне довкілля і цим самим ображає Небесного Отця та грішить проти Нього» – констатував екореферент.

Учасники 4-ої сесії Асамблеї ООН по навколишньому середовищу, яка завершила роботу в столиці Кенії Найробі, заклали основу нової моделі розвитку з урахуванням збереження вичерпних ресурсів планети. Вони домовилися використовувати інновації, а також перейти на стійкі форми виробництва і споживання. Про це повідомляють з Програми ООН з навколишнього середовища.

За підсумками п'ятиденної зустрічі міністри зі 179 країн світу прийняли декларацію, в якій йдеться про необхідність вводити нові моделі розвитку. Автори документа висловили глибоку стурбованість з приводу забруднення планети, стрімкого потепління і виснаження ресурсів.

Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів в рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3-5 градусів Цельсія до 2050 і на 5-9 градусів Цельсія до 2080 року в порівнянні з показниками за 1986-2005 роки, свідчать дані нового документу Програми ООН з навколишнього середовища. Відзначається, що потепління в Арктиці призведе до підйому рівня моря по всьому світу.

"Те, що відбувається в Арктиці, не залишається в Арктиці. У нас є наука – тепер необхідні термінові дії в області клімату, щоб уникнути переломних моментів, які можуть виявитися для нашої планети ще більш згубними, ніж ми припускали раніше", – говорить Джойс Мсуя, в. о. виконавчого директора ООН з навколишнього середовища.

У Бучацькій єпархії з початком Великого посту стартувала ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку щорічно проводить Бюро УГКЦ з питань екології.

З ініціативи єпархіального екореферента Бучацької єпархії УГКЦ о. Михайла Деревенчука та у співпраці з о. Василем Кавуличем в рамках цієї ініціативи 15 березня у храмі Святої Параскеви П’ятниці с. Білокриниця молилися екологічну Хресну дорогу.

Протягом усіх стацій цієї хресної дороги усі вірні мали можливість переосмислити своє життя та роздумати над стражданнями та хресною смертю Ісуса Христа з точки зору відповідальності за створений світ. Адже усі ми є частинкою Богом створеного світу, але замість того щоб жити в мирі та гармонії з Божим створінням людина прагне панувати та використовувати Божі дари – природу тим самим дозволяючи увійти у цей світ смерті та руйнуючи наш спільний Дім – Землю.

В п'ятницю, 15 березня, хвиля молодіжних акцій в рамках "Глобального кліматичного страйку" прокотилася всією планетою. На вулиці своїх міст вийшли сотні тисяч школярів і студентів з 105 країн світу, долучаючись до започаткованого Гретою Тунберг міжнародного руху "П'ятниці за майбутнє" (FridaysForFuture). В Україні молодіжні акції відбулися в 7 містах.

"Вперше про Грету Тунберг та її акцію протесту я та мої друзі почули ще восени 2018. Потім у нас виникла ідея провести подібний протест в Києві. Протягом останніх 2 тижнів до всесвітнього кліматичного страйку доєднались ще 6 міст України. Я та мої однодумці щасливі бути рушійною силою змін серед молоді, бо коли наші діти спитають у нас «Що ви зробили для нашого майбутнього?», нам буде що відповісти їм", – каже Анастасія Мартиненко, одна з ініціаторів кліматичного страйку Fridays For Future в Києві.

Екуменічна водна мережа Всесвітньої ради церков запрошує нас на час Великого посту застановитися над питанням води. З 2008 року Екуменічна водна мережа Всесвітньої ради церков у рамках кампанії «Сім тижнів для води» пропонує щотижневі духовні розважання та інші джерела інформації про воду на сім тижнів Великого посту та Всесвітній день води – 22 березня, який завжди припадає на Великий піст.

Згідно з християнською традицією, піст – це час приготування до смерті та Воскресіння Христа. Протягом цього періоду багато людей постять, практикують стриманість, самозречення, щоб зосередитись на покаянні та посвяті себе Богові. Оскільки вода має важливе духовне значення у християнській традиції як Божий дар, цей дефіцитний ресурс часто під загрозою та недоступний для мільярда людей по всьому світі.