Міжнародна група вчених провела комплексне дослідження та отримала нові дані щодо забруднення світового океану пластиком. Згідно з даними фахівців, цей показник за останні два десятиліття збільшився в 3 рази.

Вчені вивчили інформацію, отриману з журналів вантажних та інших суден, які протягом останніх 60 років ведуть облік поширеності планктону в світовому океані. Для цього використовуються автоматичні реєстратори, тому їх дані можна вважати вірогідними. Виявилося, починаючи з 2000 року риби стали в 3 рази частіше заплутуватися в пластиковому і поліетиленовому смітті. Фахівці відзначили, що існує чітка тенденція на збільшення цього показника і темпи його зростання з кожним роком тільки прискорюються.

Через стихійні лиха, пов'язані з глобальним потеплінням, багато транспортних компаній змушені скасовувати рейси кораблів, автобусів і поїздів. Досить згадати, як більше 8 000 чоловік «застрягли» на ніч в затопленому аеропорту Японії після тайфуну Джебі в 2018 році. Багато перевізників пасажирів та комерційних вантажів зазнають колосальних збитків, пов'язаних зі зміною клімату. В ООН вважають, що цій проблемі не приділяється належної уваги.

Нещодавно під егідою Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) пройшла конференція, присвячена транспорту та зміни клімату. Її учасники відзначили, що транспорт прийнято розглядати як один з основних джерел викидів газів в атмосферу. Але рідко постає питання про те, що зміна клімату позначається на інфраструктурі і функціонуванні транспортних мереж.

Барвники та антипірени, які роблять пластик ідеальним для використання, наприклад, подушкою на дивані або пляшкою миючого засобу. Таким чином пластмаса стає жорсткою, щоб перетворитися на бажаний кінцевий продукт. Це і є однією з причин, що лише 10% пластику в США переробляють, 90% – екологічна бомба. Тепер дослідники створили пластик зі спеціальним хімічним зв'язком, який допомагає йому відокремитися від цих добавок, повертаючи матеріал у чистий, цінний продукт, який можна використовувати знову і знову.

Щоб зробити новий матеріал, дослідники підібрали тип склоподібного пластика, розробленого ще в 2011 році, додавши молекули, які змінюють хімічні зв'язки, тримаючи його разом. Ці нові зв'язки, які називають динамічними ковалентними зв'язками дикетоенаміну, вимагають менше енергії, щоб їх створити, ніж у традиційних пластиках.

23 квітня 2019 року, підтримуючи соціально-екологічну акцію милосердя «Посади дерево Миру», ініційовану Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви, на парафії Святого Архистратига Михаїла, що в с. Сенечів Долинського деканату, було висаджено понад 1000 молодих насаджень на площі 0,41 гектара. До цієї доброї справи активно долучилися діти – учасники християнської спільноти, школярі, директор школи та вчителі. Праця розпочалася з молитви, яку провів отець Степан Твердохліб, який теж долучився до посадки дерев.

Опісля було проведено інструктаж з правильного висадження молодих дерев.

20 квітня 2019 року молодь парафії прп. Параскеви с. Кавське разом з своїм парохом і екореферентом о. Олегом Кобелем садили парафіяльний сад. Яблуні, черешні, груші та сливи різноманітних сортів за кілька років дадуть свій урожай на славу Божу. Священик перед початком розповів про те, що дерева ми садимо із вдячністю до Бога Творця і показав, як це робиться правильно. Так добра справа стала водночас і уроком і дияконією для Божого творива.

23 квітня, у Великий вівторок на парафії св. влмч. Димитрія с. Миртюки, Моршинського деканату в місцевому храмі служилася Божественна Літургія для всіх школярів та вчителів місцевої школи. На запрошення о. Михайла Нанівського, місцевого душпастиря, її очолив о. Олег Кобель. Метою запрошення була не тільки спільна молитва, а й екологічна наука про відповідальність за збереження довкілля. У своїй проповіді священик заторкнув тему віри, покаяння та екологічного гріха. Також прохання на Літургії стосувалися подяки за безцінні Божі дари. 

На території Тустані Галицького району громада села, учні місцевої школи та ТзОВ «Ґудвеллі» висадили – у трьох локаціях – яблуневі сади. А принагідно для примноження добрих справ кинули цим виклик сусідньому Маріямполю.

о. Михайло Яблонь, адміністратор храму Пресвятої Трійці УГКЦ села Тустані, референт Галицького деканату Івано-Франківського екологічного бюро УГКЦ:

«Ми звернулися до компанії «Ґудвеллі», щоб напередодні Великодня разом з учнями школи і працівниками агрофірми на території тустанської громади закласти Алею миру. Саме у цих фруктових деревах і є Воскресіння, бо вони – наше повітря, пожива і плани на майбутнє. Це – стратегія кожної людини і Церкви зокрема. Ідея виникла давно. В Україні багато дерев вирубують, а мало насаджують. Наша Церква заохочує дбати про прийдешні покоління і висаджувати дерева, а не нищити їх. Приємно, що є така компанія як ТзОВ «Ґудвеллі», яка також будує свою стратегію на добрих справах».

23 квітня в Івано-Франківській академії Івана Золотоустого відбулась міжнародна конференція «Екологічні виклики в умовах геополітичних трансформацій», в якій взяли участь експерти з Білорусі, Грузії, Литви, Польщі, Румунії, України.

Конференція була організована Івано-Франківською академією Івана Золотоустого, Бюро УГКЦ з питань екології, Громадською організацією «Центр політичних наративів демократії» та Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.