Бюро УГКЦ з питань екології підбило підсумки конкурсу «ЗДАЙ МАКУЛАТУРУ – ЗБЕРЕЖИ ДЕРЕВО», в якому взяли участь загально-освітні заклади, катехитичні школи та позашкільні навчальні заклади з різних куточків України.

Метою Конкурсу було підвищити екологічну свідомість учнівської молоді через популяризацію роздільного збору відходів та озеленення довкілля.

Участь у Конкурсі передбачала наступні етапи: збір макулатури, її зважування та реалізацію, закупівлю за виручені кошти саджанців та їх висадку в рамках Всеукраїнської безтермінової акції «Посади дерево миру».

Нескінченне прагнення до економічного зростання пожирає основи життя на Землі, і жодна країна – багата або бідна – не може розраховувати на те, щоб уникнути жахливих наслідків, якщо справи будуть йти так, як вони є.

Отже, як може змінитися світ, пише доцент кафедри інформатики Інституту інформаційної безпеки ім Джонса Гопкінса Метью Грін.

Коаліція економістів , організатори низового рівня, бізнес-лідери і політики, а також деякі інвестори (які все ще вважаються периферійними та глобально розсіяними), почали малювати відповідь.

Це бачення: нові відносини між державами, місцевими громадами та природою, які стоять за більш цілісним поняттям прогресу, ніж валовий внутрішній продукт (ВВП), встановлений критерієм для економік, що різняться – від США до Мозамбіку.

24 травня весь католицький світ буде відзначати четверту річницю виходу екологічної енцикліки Папи Франциска «Laudato Si». В цей же день екоактивісти проведуть кліматичний страйк. Кліматичні страйки по всьому світу будуть проводитись з метою пробудження екосвідомості в суспільстві.

Молодь знає, що на шальках терезів їхнє майбутнє. Старше покоління приєднається до молоді в дусі любові і солідарності, який нам потрібен, щоб подолати цю кризу.

Спробуйте провести кліматичний страйк 24 травня: це може бути хода навколо парафії, зустріч в місцевому центрі спільноти чи хода до центральної будівлі місцевої адміністрації.

Вирубка лісів, експлуатація морів і ґрунтів, забруднення повітря і води – усі ці фактори підштовхують наш світ до екологічної катастрофи.

Понад 500 експертів з 50 країн попереджають про це у великому звіті ООН, який опублікували цього тижня.

У ньому йдеться про втрати, яких світ зазнав протягом останніх 50 років, і про досить похмуре майбутнє для десятків і сотень тисяч видів.

Цей документ, розроблений Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистем (IPBES), має допомогти створити план термінового порятунку природи.

Рада Ісламського об’єднання Північної Америки (ISNA), яка відповідає за зелені ініціативи пропонує ісламським лідерам приєднатись до акції «Озеленення Рамадану». 

ISNA радить мусульманам провести час Рамадану з думкою про відповідальність за створений світ: помірковано вживати їжу, берегти воду, відмовитись від одноразових пластикових виробів, заощаджувати енергію та переробляти відходи.

Молитвою за мир з представниками інших релігій, що відбулася на центральній площі столиці Болгарії, завершився другий день візиту Святішого Отця до цієї балканської країни.

«Боже, вчини мене знаряддям твого миру» (Молитва святого Франциска). Заключною подією візиту Папи Франциска до Болгарії, відвідини якої є першим етапом 29-ї Апостольської подорожі, що проходив під гаслом «Мир на землі», стала міжрелігійна та міжконфесійна зустріч, що відбулася ввечері, 6 травня 2019 р., на головній площі Софії – Площі Незалежності.

Понад три чверті населення Болгарії становлять православні, ще десять відсотків – мусульмани. Крім того, в країні проживають представники юдаїзму та інших християнських конфесій. Католики, як і протестанти, становлять лише по 1% населення. Помітною є також громада Вірменської Апостольської Церкви.

Економічна нерівність між бідними і більш успішними країнами в останні роки скоротилося, але нове дослідження показало, що глобальне потепління є благом для країн з холодним кліматом, таких як Норвегія, в той час як країни, де підвищується температура, такі як Індія, страждають від економічного спаду.

В найбідніших країнах світу глобальне потепління знизило потенційний дохід на душу населення на 17-30 відсотків.

Дослідники зі Стенфордського університету провели дослідження і його результати показали, що розрив між країнами з найбільш слабкою і найсильнішою економікою на 25 відсотків більше, ніж це було до зміни клімату.

На суші, в морях, у небі, руйнівний вплив людини на природу ясно видно в переконливих звітах ООН.

Одному мільйону видів тварин і рослин зараз загрожує вимирання.

Природні зони скрізь зменшуються зі швидкістю, яку ніколи раніше не бачили, і наша потреба у їжі та енергії є головною причиною.

Ці тенденції можна змінити, йдеться в дослідженні, але це потребуватиме «трансформативних змін» в кожному аспекті взаємодії людини з природою.