Мікроорганізми, що населяють океан, опинилися під загрозою через людської діяльності.

Згідно з новим дослідженням, забруднення пластиком завдає шкоди бактеріям, які виробляють до 10% кисню на планеті. Про це повідомило The Independent.

Хімічні елементи взаємодіють з prochlorococcus. Популяція фотосинтетичних мікроорганізмів в океані досить обширна. Вони – один з критичних елементів в харчовому ланцюгу інших істот.

Дослідники відзначили, що багато людей інформовані про страждання тварин, які випадково поїдають пластик. Однак вони не в курсі про катастрофічний вплив відходів на бактерії.

Країни Тихого океану в найбільшій мірі страждають від наслідків глобального потепління. У разі подальшого підвищення рівня світового океану багато острівних держав опиняться під водою. Про це заявив Генеральний секретар Антоніу Гутерріш, який вперше приїхав на Фіджі в якості глави ООН.

Дві «фундаментальні проблеми» країн регіону

«Тихоокеанські острівні держави найменше винні в зміні клімату, але вони більше всіх страждають від його негативних наслідків. Вони роблять все не тільки для захисту свого населення, а й вносять глобальний внесок в боротьбу з потеплінням, скорочуючи викиди парникових газів в атмосферу і, таким чином, подають приклад промислово розвиненим країнам світу», – заявив Генеральний секретар ООН, виступаючи на прес-коференції в столиці Фіджі Сува. У бесіді з журналістами разом з главою ООН взяли участь також президент Науру Барон Вака, прем'єр-міністр Самоа Туілаепа Саілеле Маліелегаоі, прем'єр-міністр Тувалу Енель Сопоага, а також Генеральний секретар Форуму тихоокеанських островів Мег Тейлор.

Процес глобального потепління найбільш помітний у північному регіоні України, на Поліссі. Про це розповіли українські вчені на Екологічному форумі ООН.

«При цьому на півдні тривалість посух також збільшується», – написав на своїй сторінці в Facebook міністр екології України Остап Семерак.

За словами міністра, останні чотири роки стали для Землі найжаркішими в історії спостережень.

Жертвами забруднення є жителі країн, що розвиваються. Це встановили вчені декількох організацій.

Відомий ведучий і натураліст Девід Аттенборо заявив, що зростаюча хвиля забруднення пластиком щороку вбиває до мільйона осіб, а також має руйнівні наслідки для навколишнього середовища.

Доповідь про вплив забруднення пластиком, одна з перших, де задокументовано вплив викинутого пластику на здоров'я найбідніших людей у світі, свідчить, що від 400 000 до мільйона людей щороку вмирають від хвороб і нещасних випадків, пов'язаних з погано керованими відходами в країнах, що розвиваються.

За словами Аттенборо, пластик завдає шкоди океанам, а ефект від забруднення ним – це «розбурхувана катастрофа, яку занадто довго не брали до уваги».

Міжнародний валютний фонд (МВФ) у новій доповіді представив нові дані про те, скільки країни витрачають на енергетичні субсидії, а також закликав до скорочення держпідтримки видобутку викопного палива.

У 2015 році субсидії 191 країни на викопне паливо становили $ 4,7 трлн (або 6,3% світового ВВП). Найбільше на енергетичні субсидії витратив Китай ($ 1,4 трлн), за ним слідують США ($ 649 млрд), трійку лідерів замикає Росія ($ 551 млрд). Далі розташувалися Європейський союз ($ 289 млрд) і Індія ($ 209 млрд). У перерахунку на душу населення лідерство у Росії ($ 3832 на душу населення), потім слідують Саудівська Аравія ($ 3709), ОАЕ ($ 2 452), США ($ 2028) і Казахстан ($ 1 631).

У новому дослідженні про забруднення повітря підкреслюється негативний вплив небезпечних забруднювачів на здоров’я людини і неспівмірний тягар низької якості повітря в Азії та Африці.

Доповідь про стан повітря в 2019 році (SOGA) є результатом співпраці між Інститутом впливу на здоров’я та Інститутом здоров’я.

Щорічна доповідь покликана надати громадськості всеосяжний огляд найбільш актуальної інформації про якість повітря та його впливу на стан здоров’я для жителів різних країн світу. У доповіді за 2019 рік вперше враховується вплив забруднення повітря на очікувану тривалість життя.

З 12 по 15 травня в Екуменічному інституті Боссе, що поблизу Женеви (Швейцарія), проходять міжнародні переговори про «Зелену реформацію: екологія, релігія, освіта та майбутнє екуменічного руху», організовані відділом Екуменічної теологічної освіти Всесвітньої ради Церков (ВРЦ) у співпраці з Асоціацією протестантських церков і делегацій в Німеччині.

В конференції візьмуть участь богослови, дослідники, спеціалісти-практики та представники церков і релігій шести світових регіонів, щоб поговорити про екологію, як ключову складову екуменічно-теологічної освіти. 

Львів’янка Наталія Кузьма на своїй сторінці у Facebook розповіла історію священика Олега Здреника, за допомогою якого цвинтар у Вільшанику на Львівщині милує око живими квітами:

«Cвященик Олег Здреник має парафію у селі Ми Це Вільшаник біля Самбора. Цілий рік він на проповідях розповідав людям про шкоду пластику. Перед храмом висів плакат про шкідливість штучних квітів та вінків на гробах. Це не давало жодного результату.

Тоді отець перейшов у «наступ». Обіцяв, що відправлятиме лише на могилах без пластику. Та розумів, що не зможе так чинити.