Критичний стан українських АЕС може призвести до чергової катастрофи

Більшість з 15 розташованих в Україні атомних енергоблоків досягли критичного терміну експлуатації і потребують модернізації. Про це повідомляють Українські національні новини, передає РБК-Україна.
Вартість продовження терміну експлуатації енергоблоків (максимум 20-30 років) передбачає мільярди гривень.
Але такого фінансування немає і в найближчому майбутньому не буде. Безпечне виведення з ладу зношених реакторів обійдеться ще дорожче – по мільярду доларів на кожен. Наслідки латання дірок і зовсім непередбачувані. Порушити правила і терміни експлуатації обладнання АЕС – найгірше, що можна зробити. Занадто висока ймовірність нової техногенної катастрофи, – йдеться в публікації.
У повітрі виявили велику кількість мікропластику – дослідження
Дослідники, що збирали зразки снігу за полярним колом, виявили величезну кількість мікропластику у снігу від Арктики до Альп, а це значить, що навіть такі незаймані екосистеми, як Арктика, вже забруднені.
Це спонукало вчених попередити людство про значне забруднення атмосфери та вимагати термінових досліджень можливих наслідків для здоров’я.
Виявляєтья, сніг під час падіння захоплює частинки мікропластику з повітря.
Вчені закликали дослідити вплив мікропластику, що переноситься повітрям, на здоров’я людини, вказуючи на більш раннє дослідження, яке виявило частинки в раковій легеневій тканині людини.
Рятуємо майбутнє: що потрібно для досягнення Цілей сталого розвитку – 2030
Італія нещодавно оголосила про включення з 2020 року до шкільної програми нових предметів зі сталого розвитку. Діти зі школи дізнаватимуться про вплив людини на природу, про зміни клімату та вчитимуться застосовувати набуті знання в повсякденному житті.
Такий підхід – це не просто сучасний тренд, а прагнення забезпечити повноцінне буття наступних поколінь. Сьогодні це є найактуальнішим завданням на шляху до досягнення 17 Цілей сталого розвитку, що були визначені орієнтирами розвитку світу до 2030 року країнами – членами ООН. Україна також долучилась до глобальних процесів, зокрема, приєднавши до процесу онлайн-освіту зі сталого розвитку.
Вчені підрахували, скільки енергії потрібно людині для комфортного життя
Група австрійських дослідників уважно вивчила ситуацію з темпами вироблення енергії та її споживання в різних країнах. Їх розрахунки показують, що на Землі, енергії, що зараз виробляється, цілком достатньо для того, щоб покрити глобальні потреби, не виходячи при цьому за рамки «вуглецевого бюджету», якого потрібно дотримуватися для боротьби з глобальним потеплінням.
Вчені з Міжнародного інституту прикладного системного аналізу в Австрії прийшли до висновку, що людству пора уповільнити, якщо не зупинити зовсім зростання генерації енергії. Тому що, згідно з їхніми розрахунками, ми вже виробляємо набагато більше, ніж нам необхідно. Дослідження з висновками вчених опубліковано в журналі Nature Energy.
Мода XXI століття: носити старі речі тепер так само стильно, як маленьке чорне плаття
Майже чотири тисячі літрів води потрібно для виробництва однієї пари джинсів, якщо врахувати збір бавовни, виробництво, транспортування та прання. Збиток природі при цьому такий же, як при викиді 33,4 кг вуглецевого еквівалента або емісіях в результаті автопробігу в 111 кілометрів. У Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) просять не купувати нові джинси, не доносивши старі.
Повна шафа і нічого вдягнути? Це пішло в минуле, вдихніть нове життя в свої речі, радить віце-мер Парижа Антуанетта Гі, – а парижанки знають толк в моді. «Носіть старі речі як нові, це тепер також стильно, як маленьке чорне плаття, – каже вона. – Ми хочемо, щоб модна індустрія була екологічно чистою».
Вітаємо переможницю конкурсу #ЯлинкаВідМитрополита!
Переможницею стала вчителька англійської мови зі с. Тисменичани, Надвірнянського району.
Сьогодні, 31 грудня, Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин урочисто нагородив переможницю конкурсу #ЯлинкаВідМитрополита. Нею стала п. Анна Плитус – вчителька англійської мови зі с. Тисменичани.
«Вітаємо Вас, дорога п. Анно, з цією перемогою та Вашою активною і свідомою позицію щодо збереження Богом даної природи. Бажаємо гарних та веселих свят, а головне – Божого благословення!», – побажав Митрополит Володимир переможниці.
Новорічне звернення Генсека ООН: активність молоді вселяє надію
Своє новорічне послання Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш присвятив молодим людям, які активно виступають за соціальну справедливість, гендерну рівність, права людини і беруть участь в боротьбі зі зміною клімату.
«Ваше покоління знаходиться на передових позиціях, ваша діяльність – в центрі уваги. Ваш ентузіазм і ваша цілеспрямованість надихають мене, – говориться в заяві глави ООН. – Ви справедливо вимагаєте участі у формуванні майбутнього. Я солідарний з вами. Організація Об'єднаних Націй солідарна з вами, ООН – це ваша організація ».
У своєму зверненні Генсек нагадав про труднощі, з якими стикається міжнародне співтовариство: нерівність, поширення мови ворожнечі, війни і глобальне потепління. «Зміна клімату не тільки проблема довгострокового характеру – очевидно, що вона вже сьогодні становить небезпеку», – переконаний глава ООН. «Ми не можемо дозволити собі стати поколінням, яке діяло, поки на планеті вирувала пожежа», – додав він.
«Біоенергетична асоціація України», як модель для досягнення газової незалежності для України
13 грудня 2019 року відбулася змістовна зустріч референта Екобюро Київської архієпархії УГКЦ о. Романа Романовича із головою правління Громадської спілки «Біоенергетична асоціація України» Георгієм Гелетухою.
Метою цієї асоціації є забезпечення прискореного та сталого розвитку біоенергетики в Україні
Пан Георгій має більше 10 років досвіду роботи з технологіями отримання енергії з біомаси (спалювання, газифікація, піроліз, анаеробне зброджування, технології видобутку і використання біогазу з полігонів ТПВ та ін.). Також він брав участь в розробці проектів СВ для Енергетичного агентства Німеччини (DENA), Австрійського енергетичного агентства EVA, Корпорації Шиміцу (Японія), а також проектів у галузі біоенергетики та енергетичного використання відходів в рамках програм IPP/CRDF, програм НТЦУ, проекту TACIS, програм NATO ASI, EcoLinks. Брав участь у впровадженні пілотних проектів спільно з Датським енергетичним агентством, Виконавчої агенцією Міністерства з економічної діяльності Голландії. Написав більше 50 статей для профільних журналів і конференцій.
