Вчені довели, що нинішнє глобальне потепління відрізняється від інших кліматичних зрушень, що відбуваються на планеті за 2000 останніх років. Попередні похолодання і потепління були не планетарними, а регіональними, викликаними природними силами. Тоді як в кінці XX століття (XXI століття не вивчався) температура на 98% території Землі виявилася найвищою за весь досліджуваний період. Таке майже загальне потепління є унікальним для сучасної епохи

Більш того, швидкість, з якою сьогодні зростає температура, набагато перевищує будь-які попередні її коливання. Ці коливання були викликані головним чином природними причинами, включаючи потужні вулканічні виверження, а не антропогенними викидами парникових газів. Такі висновки, озвучені в трьох роботах, опублікованих у журналі Nature і Nature Geoscience, повідомляє Science News

Первозданні та захищені законом частини тропічних лісів Амазонії, які захищають планету від зміни клімату, почали викидати вуглець. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі Праці Національної академії наук США.

Дослідники використовували передову супутникову технологію для вимірювання та аналізу викидів, спричинених деградацією та вирубкою лісів. Вчені встановили, що первозданні землі, які перебувають під охороною, викидали майже півмільярда тон вуглецю, а деградація та втрата лісів досягли рівня понад 75% у семи із дев’яти країнах Амазонії.

Однак дослідження також виявило, що переважна більшість вуглецю надходить із незахищених частин Амазонії – посилюючи вирішальний внесок корінних жителів у обмеження кліматичних змін. Незаконна діяльність та послаблення принципів верховенства права піддають небезпеці захищені землі, особливо в міру зростання світового попиту на мінерали, паливо та товари.

Після жахливих лісових пожеж в Австралії, незвично теплої зими в Україні та інших країнах, рекордно високої температури океанів, що призводить до посилення ураганів, повеней і підняття рівня моря, тема зміни клімату нарешті стала актуальною серед світових лідерів бізнесу та політики.

Підтвердженням цього стали жваві дискусії під час цьогорічного Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Про неминучість боротьби з кліматичними змінами і те, яких зусиль докладає Україна на цьому шляху, розповіла постійна представниця Програми розвитку ООН в Україні Дафіна Ґерчева.

27 лютого 2020 року у місті Берислав Херсонської області парафіяни храму Святих Мучеників Маковейських УГКЦ разом із екореферентом Одеського екзархату о. Дмитром Онуфриком молилися за єдність християн.

Настоятель храму Святих Мучеників Маковейських УГКЦ о. Олександр Більський запросив на свою парафію екореферента Одеського екзархату, щоб він ознайомив релігійну громаду із діяльністю Бюро УГКЦ з питань екології.

Отець Дмитро Онуфрик, який очолив Божественну Літургію, зазначив, що: «Сьогоднішньою нашою спільною молитвою ми долучаємось до загальноцерковної ініціативи молитви за єдність християн».

В Женеві відбулася міжрелігійна зустріч молитви і роздумів на тему Послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня миру 2020. Під час заходу виступив кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот, Голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу.

28 січня 2020 р. постійне представництво Святого Престолу при ООН та інших міжнародних організаціях в Женеві організувало міжрелігійний захід у храмі св. Ніклауса фон Флюе, присвячений цьогорічному Посланню Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня миру. Під час молитовного заходу, в якому взяли участь представники різних християнських конфесій, ісламу, юдаїзму й буддизму, виступив також Голова Папської Ради з міжрелігійного діалогу кардинал Міґель Анхель Аюсо Ґіхот.

Цьогорічний Тиждень молитов за єдність Християн був по-особливому насичений у Бучацькій єпархії.

23 січня у Бучацькому єпархіальному управлінні УГКЦ відбулося свято коляди, яка прославляє народження Ісуса Христа, Спаса та Творця цілого світу.

Це свято було організоване Ольгою Даньо та референтом Бюро УГКЦ з питань екології Бучацької єпархії отцем о. Михайлом Деревенчуком у співпраці зі студентами-волонтерами для Спільноти "Діти Божої любові" та владикою Димитрієм Григораком, ЧСВВ. Усі присутні мали змогу пригадати вже такі традиційні для нас колядки та щедрівки, які сьогодні зазвучали по-особливому, єднаючи усіх у велику християнську родину. 

Річки в Україні зникають через стрімкі зміни клімату і забруднення вод, гинуть водні живі ресурси.

За роки незалежності в Україні зникло більш як 10 тисяч річок. Про це повідомляє прес-служба Національної Екологічної Ради.

Незважаючи на те, що в Україні 63 тисячі річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, 1 млн 300 тисяч гектарів прісної води, наша країна значиться як маловодна. Як зазначається, маловодність – це одна з причин зникнення малих річок в Україні. Наочним прикладом можуть бути річки Ірпінь і Буча в Київській області.

У Раді наголосили, що водні джерела забруднені настільки, що з них не можна брати питну воду. Тільки в 2019 році у вітчизняні водойми було скинуто понад 2 млрд кубометрів різних стоків. 1/3 з них неочищені.

Активісти та представники бізнесу в березні проведуть масштабну акцію з висадки понад 1 млн дерев по всій Україні й закликають громадян, які проживають на території країни та за її межами, приєднатися, щоб таким чином покращити імідж України в очах усього світу.

Про це на прес-конференції заявила гендиректор національного проекту "Книга рекордів України" Ганна Крисюк, зазначивши, що акція "1 мільйон дерев за 24 години" проходитиме 20 березня в рамках всеукраїнського проекту "Озеленення України", пише УНІАН.

"Український старт стане дуже серйозним стартом глобального проекту. Я думаю, що це має бути більше, ніж 100 мільйонів дерев, і не лише в Україні, Європі, але й усюди. Тому ми повинні об'єднуватися й робити це усвідомлено", – сказала вона, зазначивши, що 100 млн дерев передбачено висадити глобальною ініціативою, яка передбачає участь багатьох країн.