Наука протягом декількох десятиліть попереджала політиків про небезпеку кліматичних змін, однак вчених мало хто слухав. Тепер владі доведеться мати справу з масовими мітингами та страйками на захист клімату планети.

Зазвичай, вчені намагаються уникати гучних політичних заяв. Однак ситуація з кліматичними змінами настільки серйозна, що їм все частіше доводиться порушувати це правило. Майже 400 вчених підтримали кампанію громадянської непокори, спрямовану на боротьбу зі зміною клімату, та попередили, що якщо цього не зробити, ситуація може призвести до «незліченних людських страждань».

14 жовтня 2019 року, у місті  Фастові Київської області, був особливий день. Свято Покрова Пресвятої Богородиці розпочали з молитви у храмі святого Великомученика Димитрія УГКЦ, де чисельною громадою молилися за наших героїв та просили благословення і миру для нашої неньки України.

Щоб увіковічнити пам'ять наших героїв, борців за волю України, парафіяи разом із парохом отцем Віталієм Марцинюком висадили дерева на Алеї Нескорених. Це родини: Турянські, Приступа, Греб, Косовські, Онищенко, Мельник, Войцих, Марищук, Ткачук, Могила, Мельник, Лотоцькі, Горішні, Чередниченко, Шутка, Єреш, Кравець-Кравченко. Липа та калина, як символи нашої Батьківщини, були придбані за сприяння о. Романа Романовича, референта Бюро УГКЦ з питань екології Київської архиєпархії.

У вечірньому, 12-му з черги загальному зібранні Спеціальної Асамблеї Синоду Єпископів, взяли участь 173 Отці Синоду разом з Папою Франциском. Далі в програмі, праці в групах, а наступне загальне зібрання відбудеться у четвер ввечері.

Церква покликана знову стати голосом волання народів і землі, вирушаючи від Євангелія. Лише тоді вона матиме місіонерське обличчя, наслідуючи милосердного самарянина, стаючи на захист найостанніших, не боячись виміру мучеництва, оскільки «краще померти за життя, ніж жити для смерті». У промовах, виголошених під час дванадцятого загального зібрання, прозвучав заклик залишити простір для креативності та щедрості Святого Духа, не обмежуючись виключно «функціоналістськими вирішеннями».

Міста світу виробляють близько 7-10 млрд. тонн відходів на рік. Що з ними відбувається? У світовому масштабі одна третина всіх вироблених твердих відходів як і раніше потрапляє на відкриті звалища, і тільки одна п'ята використовується вдруге. А 80 відсотків усіх стічних вод скидається безпосередньо в річки і водойми.

У такій ситуації забруднюється не тільки вода, але також повітря і ґрунт, що обертається прямою загрозою здоров'ю людей і цілих екосистем. Найбільш помітний збиток наноситься океану, адже 90 відсотків міських територій знаходиться на узбережжі. Величезна кількість пластмасових відходів, що потрапляють в океани і моря, щорічно стає причиною загибелі не менше 100 тисяч морських тварин. Забруднення також має негативні економічні наслідки для туризму та рибальства. Якщо додати до цього витрати на охорону здоров'я, то за оцінками, кожна тонна сміття обходиться в 375 доларів. За деякими даними, від хвороб, викликаних неправильним поводженням з відходами, наприклад, від діареї, малярії, серцево-судинних і онкологічних захворювань, кожні 30 секунд на землі вмирає одна людина. У рік ця цифра сягає мільйона смертельних випадків.

Щоб уникнути катастрофічних змін клімату, людству необхідно вжити жорстких заходів щодо обмеження викидів парникових газів. За розрахунками Міжнародного валютного фонду, тільки підвищення вуглецевого податку зможе забезпечити достатню швидкість декарбонізації економіки. Прийняти дане рішення повинні уряди розвинених країн, але до реформ, на жаль, готові не всі.

Доповідь присвячена до щорічної спільної наради МВФ та Світового банку, що відбудеться наступного тижня, на який новообраний директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва планує закликати до дій щодо захисту навколишнього середовища.

10 жовтня, в Одесі, в рамках екологічних місій 2019 р. о. Дмитро Онуфрик, екореферент Одеського екзархату УГКЦ, представив для духовенства першу в світі екологічну енцикліку «Славен Будь», Святішого Отця Франциска.

Варто зазначити, що з 2015 року Одеський екзархат активно приєднався до екологічної місії всієї Української Греко-Католицької Церкви. Завдяки екологічній свідомості духовенства екзархату та особистої позиції Екзарха Одеського владики Михаїла Бубнія на південних територіях України за ці роки було проведено ряд екологічних ініціатив.

Завдяки енцикліці Святішого Отця «Славен Будь» екологічне служіння Церкви може і має набути нових рис, масштабів, аргументації та мотивації своєї діяльності в цій сфері.

13 жовтня у м. Харків відбулися "Екологічні місії для порятунку створіння", які провів отець Максим Кролевський, екореферент Бюро УГКЦ з питань екології у Харківському екзархаті.

Екологічна ініціатива розпочалася Божественною Літургією. Під час Святої Літургії священики та вірні окремими молитовними проханнями молилися за Богом створений світ, за справедливий мир на українських землях, за подолання воєнного лихоліття та наслідків війни на Донбасі.

Після Святої Літургії отець Максим для вірних парафії святого Миколая Чудотворця презентував папську енцикліку "Laudato si" про турботу за наш спільний дім: «Ця енцикліка – перший в історії Церкви екологічний папський документ, який навчає як ми, християни, маємо реагувати на екологічні виклики та загрози у сучасній дійсності».

Міста, де сьогодні живе дві третини населення планети, грають центральну роль у вирішенні проблеми зміни клімату. Городяни чекають від своїх мерів рішучих дій, які змусили б і національних лідерів встати на шлях сталого розвитку. Про це Генеральний секретар ООН нагадав мерам-учасникам мережі С40, присутнім на Саміт у Копенгагені.

Антоніу Гутерріш зазначив, що в умовах кліматичної кризи міста повинні зіграти роль «рятувальників». «Рішення, що стосуються міської інфраструктури – будівництва, житла, енергоефективності, виробництва енергії та транспорту, які будуть прийняті в найближчі два-три десятиліття, зроблять величезний вплив на динаміку емісій парникових газів», – підкреслив він, нагадавши, що поки світ рухається по траєкторії, яка призведе до підвищення температури на 3 градуси за Цельсієм і не дозволить виконати Цілі сталого розвитку. Нагадаємо, що для того, щоб уникнути катастрофи, потрібно утримати підвищення температури на рівні 1,5, максимум 2 градусів. Саме така мета поставлена в Паризькій угоді з клімату.