Акція пов’язана також із 50-річчям незалежності країни та 100-річчям від дня народження Муджібура Рахмана, бенгальського політика, якого там вважають «батьком нації», пише CREDO.

У планах – висадити 400 тисяч дерев по всій країні. Акцію урочисто розпочали при осередку єпископату в столиці Бангладеш. Перше дерево посадив архієпископ Дхакі. «Дерева відіграють важливу роль в утриманні екологічної рівноваги. Однак разом зі зростанням населення лісовий покрив поступово зменшується, а світ довкола страждає від стихійних лих. Наша акція показує, що утримання екологічної рівноваги залежить також і від нас самих», – сказав кардинал Патрик Д’Розаріо.

Міжнародна група вчених з Франції, Великобританії та США у своєму новому дослідженні прийшли до висновку, що кліматичні зміни торкнулися вже понад 50% Світового океану, а в найближчі 50 років ця цифра виросте до 80%.

Команда вчених у своєму дослідженні використала кліматичні моделі та спостереження глибин Світового океану та розрахувала рівень, при якому зміни температури та рівня солі перевершують природні коливання. Виявилося, що понад 50% товщі океану вже піддалися змінам через зміну клімату. Вчених цікавила насамперед глибоководне середовище, адже воно впливає на глобальну циркуляцію океану і підвищення рівня моря, що становить загрозу як для людей, так і для екосистем планети, пише Eco Technology.

До недавнього часу механізм зміщення кліматичних зон, званий "тропічною експансією", був невідомий ученим.

Вчені дізналися причину розширення тропічних зон на планеті. Про це повідомляє журнал Journal of Geophysical Research: Atmospheres, пише Корреспондент.

Вчені з Німеччини та США під керівництвом фахівця Ху Яна виявили головний динамічний механізм тропічної експансії.

Зменшення біорізноманіття, вирубка лісів та експансія людської інфраструктури збільшують ризик розвитку пандемій, таких як COVID-19. Багато екологів давно підозрюють це, але нове дослідження, опубліковане у журналі Nature, допомагає виявити, чому: хоча деякі види вимирають, ті, які виживають і процвітають – наприклад, щури та кажани – мають більшу ймовірність перенесення потенційно небезпечних збудників, які можуть передаватися людям.

Аналіз приблизно 6 800 екологічних спільнот на 6 континентах додає доказів гіпотезам, які пов'язують людську діяльність та втрату біорізноманіття зі спалахами хвороб – але це не надто наближає до прогнозування нових спалахів, пише GreenPost.

Декарбонізація електромережі посилилася цього року завдяки карантину та економічній стагнації, спричиненій пандемією

Частка енергії вітру і сонця в глобальному енергобалансі за останні п'ять років збільшилася вдвічі. Це, як повідомляє Bloomberg, допоможе в боротьбі з глобальним потеплінням, обмежуючи негативні наслідки виробництва енергії з викопних джерел, пише mind.

Згідно з аналізом американської екологічної групи Ember, в першому півріччі 2020 року на відновлювальні джерела енергії (ВДЕ) доводилося майже 10% потужностей в більшості частин світу.

Пов'язаний із коронавірусом карантин вплинув на різке зниження викидів парникових газів у всьому світі на 5%, але водночас зросла швидкість забруднення пластиком довкілля через використані маски, захисні рукавички й упаковки для рідини для дезінфекції, ідеться в доповіді конференції ООН із торгівлі та розвитку, пише gordonua.

Пандемія коронавірусу призвела до різкого зростання забруднення довкілля одноразовими виробами, зокрема медичними масками для обличчя і флаконами від рідин для дезінфекції. Про це йдеться в доповіді, опублікованій 27 липня конференцією ООН із торгівлі і розвитку (ЮНКТАД).

Гідності людської особи, що є відображенням Божого образу, та неприйнятності байдужості Святіший Отець присвятив чергові роздуми на тему відновлення після пандемії, пише VaticanNews.

Перед обличчям вірусу, який вражає всіх без різниці, віра закликає нас протидіяти байдужості щодо порушень проти людської гідності. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 12 серпня 2020 року. Розпочинаючи друге повчання з циклу роздумів, присвячених шуканню відповідей на виклики, які перед нами поставила пандемія, він зауважив, що вона показала нам, «наскільки ми є вразливими та взаємопов’язаними». «Якщо не піклуватимемося одні про одних, починаючи від останніх, від тих, які найбільше постраждали, включаючи створіння, ми не зможемо оздоровити світ», – мовив він.

Кожен із семи мільярдів людей щороку в середньому викидає понад 7 кг відходів електроніки. Це багато, але далі буде ще більше.

Цього року ООН опублікувала звіт Глобального моніторингу електронних відходів, результати якого, будьмо відвертими, невтішні. 7,3 кілограма на особу – приблизно стільки електронного сміття генерує людство щороку. Йдеться про комп’ютери, ноутбуки, смартфони, побутову електроніку та будь-які інші гаджети, пише Tokar.