Очільники Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) та Конференції Європейських Церков (CEC) опублікували спільну заяву, в якій закликають всіх християн Європи долучитися до різних заходів, що організовуються в рамках екуменічної ініціативи Пора створіння.

«Своріння – це Божий дар для людства та для всіх живих істот. Тому на нас лежить відповідальність захищати його як добрі й надійні управителі, а також як вірні Божі слуги», – на наголошують Президент Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) кардинал Анджело Баняско та Президент Конференції Європейських Церков (CEC) преподобний Крістіан Кріґер, цьому у своїй спільній заяві, яку вони поширили 25 серпня 2020 р. з нагоди щорічних екуменічних ініціатив Пора створіння та День молитви за створіння, що відзначається 1 вересня, пише VaticanNews.

Наземний транспорт відповідає за майже чверть викидів парникових газів в усьому світі. Незважаючи на оновлену політику багатьох країн, вчені впевнені, що цей показник буде тільки рости. Такі песимістичні прогнози ставлять під сумнів виконання Паризької угоди, яка спрямована на уповільнення потепління планети.

Джонн Аксен, доцент Школи управління ресурсами і навколишнім середовищем Університету Саймона Фрезера, провів зі своїми колегами поглиблену оцінку політики і заходів по скороченню викидів від автомобільного транспорту. В ході свого аналізу вчені змогли визначити, яка система з регулювання транспорту працює, в яких комбінаціях і чому, пише ПМ.

Чеснота надії та принцип загального призначення благ був темою чергових роздумів Папи Франциска про наслідки пандемії, під час яких він вказав на різницю між homo sapiens та homo œconomicus.

Із констатації того факту, що перед обличчям пандемії та її наслідків багатьом загрожує втрата надії та зі запрошення в цей період «непевності та тривоги» прийняти «дар надії, що приходить від Христа», Папа Франциск розпочав четверту катехизу на тему відповідей на виклики, що постали перед світом, яким він присвятив середові зустрічі з вірними, які й надалі відбуваються у віртуальному форматі, пише VaticanNews.

22 серпня людство вичерпало річний запас природних ресурсів (воду, чисте повітря, ґрунт тощо), які планета здатна відновити протягом року, настав Всесвітній день екологічного боргу (Earth Overshoot Day), повідомляє в своєму звіті Глобальна мережа екологічного сліду (GFN). Саме ця організація з кінця 1970-го веде підрахунок за формулою: (світова біоємкоість) / (світовий екологічний слід) х 365.

У 2020 році ресурси закінчилися на місяць пізніше, ніж торік. Пандемія коронавірусу допомогла відкласти цей день на кілька тижнів, однак експерти попереджають, що все може виявитися даремним, пишуть Цікавості.

Пандемія – це нагадування про те, що здоров'я і економіка нероздільні. Про це заявив на пресбрифінгу в Женеві глава Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Тедрос Гебреісус, пише GreenPost.

"Пандемія коронавірусу нагадала міжнародному співтовариству про необхідність активізації зусиль по боротьбі зі зміною клімату", – повідомив глава ВООЗ.

Гебреісус зазначив, що відновлення економіки повинно відбуватися тільки згідно з "зеленими", екологічними принципами. Він нагадав, що у травні ВООЗ опублікувала "Маніфест здорового і "зеленого" відновлення економіки". З тих пір, повідомив глава ВООЗ, 40 мільйонів працівників медицини з 90 країн направили листи лідерам країн "великої двадцятки" із закликом підійти до відновлення після пандемії і карантину саме з таких позицій.

13 серпня 2020 в курії Київської архієпархії відбулась зустріч референта з питань екології Київської архієпархії о. Романа Романовича з п. Валерієм Грищуком, кандидатом фізико-математичних наук, доцентом КНУ ім. Тараса Шевченка, головою асоціації «Форум ХХІ століття» та координатором центру високих технологій Університету «Україна», та з протосинкелом Києвської архієпархії Владикою Йосифом Міляном. Розуміючи небезпеку поширення вірусної інфекції територіє України та її негативний вплив на здоров’я кожного з нас, п. Валерій Грищук запропонував новий та безпечний засіб для дезінфекції рук та приміщень храмів на основі розчину аноліту нейтрального католітичного під назвою «Дезаква-Аноліт».

Валерій Грищук звертаючись до Владики Йосифа сказав: «Пропонуємо Вашій увазі принципово новий дезінфікуючий засіб «Дезаква-Аноліт» (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 29.12.2015 №05.03.02-04/57842), що складається із суміші оксидантів (хлорнуватиста кислота, діоксид хлору, різні пероксидні сполуки), має надефективні дезінфекційні та миючі властивості, є дезінфектантом широкого спектру дії, економічно привабливий і екологічно безпечний для людини і довкілля.

Вчені повідомляють, що з 2000 року швидкість танення крижаного щита Гренландії різко підскочила і сніг, що випадає не встигає компенсувати втрати. За словами фахівців, цей процес вже не можна зупинити, пише Ukr.Media.

Згідно з даними з супутників, крижаний щит Гренландії – другий за величиною після Антарктичного – за останні 40 років настільки скоротився, що навіть якщо людству дивом вдасться уповільнити процес глобального потепління, він все одно продовжить танути.

Як констатують автори дослідження, льодовики Гренландії пройшли свого роду переломний момент: сніг, який випадає і щорічно поповнює крижаний щит, не встигає за швидкістю танення. З 1985 року вони відступили в середньому на три кілометри, на глибину. Тепла океанська вода там змушує льодовики танути ще швидше і заважає їм повернутися на колишнє місце, підкреслюють фахівці.

19 серпня у Києві на Подолі відкрили незвичайний арт-об'єкт "Серце". Для виготовлення інсталяції використали найпоширеніший вид сміття – недопалки. Таким чином митці закликають відмовитись від паління і не засмічувати планету.

Щоб виготовити цей арт-об'єкт, знадобилось 2 мішки недопалків та 20 днів роботи, пише Рубрика.

Автори проєкту зазначають, що недопалки є найпоширенішим видом сміття у світі – щороку у довкілля потрапляє близько 4,5 трильйона недокурків, що є дуже токсичним сміттям. Саме тліючі залишки від сигарет є найчастішою причиною лісових пожеж. Вирощування тютюну виснажує ґрунт, а токсичні пестициди та хімічні добрива, які використовуються, забруднюють ґрунтові води та річки. Окрім того, щороку у світі вирубується близько 200 га лісу для висівання тютюну на цій землі.