У спільній заяві Голови католицької німецької комісії «Справедливість і мир» та Комісара з питань миру Ради Євангельської Церкви в Німеччині з нагоди 75-ї річниці атомного бомбардування в Хіросімі наголошується на тому, що світові знову загрожує ядерна насильницька ескалація.

Світлана Духович – Ватикан

«6 серпня 75 років тому одне бомбардування змінило цілу епоху. Це використання атомної бомби мало фатальні наслідки для мешканців Хіросіми та Нагасакі. Однак, ядерна війна і ядерне стримування є не тільки привидами історії. У всьому світі дотепер існує 16 000 ядерних боєголовок, і в даний час вони набувають дедалі більшого стратегічного значення. Ця тривожна тенденція не може залишити байдужими нас, католицьких та протестантських побратимів», – цими словами розпочинається спільна заява Голови католицької німецької комісії «Справедливість і мир» єпископа Гайнера Вілмера та Комісара з питань миру Ради Євангельської Церкви в Німеччині пастора Ренке Брамса з нагоди Дня Хіросіми 2020.

Дедалі більше людей обирають життя у містах. Тому у них повинно бути більше місця - для дерев, кажуть екологи. Вони не лише допомагають боротися зі шкідливими викидами та спекою, але й сприяють психічному здоров'ю.

Житлові будинки, офісні приміщення, автомобілі, вуличні кафе, зупинки транспорту, велодоріжки: у містах дуже мало вільного місця, зокрема, для природи. Тож міські дерева перебувають у постійній боротьбі за територію, каже Соня Думпельманн, історик ландшафтної архітектури в університеті Пенсильванії. І це попри те, що вони відіграють у всіх містах світу вирішальну роль.

Уже нині понад половина світового населення живе в містах. До 2050 року до них мають приєднатися ще 2,5 мільярди людей. Тож конкуренція за територію у містах зростатиме. Саме на тлі цього дуже важливо, кажуть експерти, розглядати дерева не лише як виключно естетичне збагачення міст.

Кількість смерчів за останні 10-15 років дійсно в Україні зросла, продовжує зростати.

Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда  говорить, що підвищення температури в Україні в останні роки провокує зростання кількості смерчів в різних регіонах країни.  І така тенденція буде зберігатись і надалі.

"Смерчі пов’язані з температурним режимом. На фоні високих температур, їх кількість зростає, і ми робимо висновок той, що кількість смерчів за останні 10-15 років дійсно в Україні зросла, продовжує зростати, тому що росте температура повітря”, - зазначив він, передає  tsn.ua.

Директор Укргідрометцентру  заспокоїв зауваживши, що у наших широтах все ж не може бути катастрофічно руйнівних смерчів 5 категорії, як торнадо у США.

У Держекоінспекції вже оцінили, якої шкоди завдав Україні затонулий біля берегів Одеси танкер Delfi. Збиток оцінюється у 280 доларів за 1 кілограм витеклих нафтопродуктів.

Дані щодо збитків у Держекоінспекції планують передати в правоохоронні органи. Про це розповів очільник органу Андрій Мальований в ефірі одного з українських телеканалів, передає 24 канал.

За його словами, наразі не можна точно оцінити суму збитків, оскільки танкер досі не евакуювали та є імовірність витоку нафтопродуктів надалі.

Публічна бібліотека Остіна (Техас, США) в 2009 році запровадила програму Recycled Reads. В рамках програми був організований центр переробки списаної літератури, який отримує всі списані матеріали публічної бібліотеки Остіна та її 20 філій, а також принесені відвідувачами. Книги в гарному стані продаються за ціною від 0,5 центів до 2 доларів, не придатні для продажу – відправляються на переробку. Всі отримані кошти від продажу та здачі в макулатуру – йдуть на розвиток бібліотеки.

Центр Recycled Readers має площу 2 тис м2 та включає такі основні частини: простір продажу списаних книг з модульними меблями, які можна перетворити на аудиторію, сцену чи простір для творців;  сортувальний зал, де обробляються всі матеріали перед їх продажем або повторним використанням.

• У світовому масштабі популяції мігруючих прісноводних риб зменшилися в середньому на 76% за період з 1970 по 2016 рік. Середні показники виявилися вищими в Європі (-93%) та Латинській Америці, включно з Карибським басейном (-84%).
• Нижчі показники у Північній Америці (-28%) дозволяють припустити, що правильний менеджмент може загальмувати зниження чисельності.
• Найбільшими рушіями скорочення чисельності популяцій є деградація, зміни та втрата оселищ та надмірна експлуатація. Все це нерозривно пов'язане з людським впливом та використанням.

Нерест тріски в Балтійському морі триває в липні-серпні

Влада Данії тимчасово заборонила будівельні роботи з прокладання газогону «Північний потік-2», який належить дочці російської компанії «Газпром». Про це повідомляє Die Welt.

Причиною заборони є нерест тріски в Балтійському морі, під час якого будь-які будівельні роботи не дозволяються з екологічних причин.

Нерест тріски в Балтійському морі триває в липні-серпні. Таким чином, прокладання «Північного потоку-2» може відновитися уже у вересні, зазначає видання. На це ж сподівається і Росія, яка в травні направила для цього свій трубоукладач «Академік Черський».

Джон Р.Р. Толкін може бути джерелом натхнення для християнської екології. Він вважав себе консервативним екологом. Для нього правдиве життя відбувалося не в промисловому місті, а посеред природи, – каже о. Філіпп Вердін, французький домініканець, автор книги «Добра новина в Середзем'ї» («Mon Précieux, bonne nouvelle en Terre du Milieu»). Він визнав слушність мадридського душпастирства молоді, яке на початку липня організовувало тижневе паломництво слідами енцикліки Папи Франциска «Laudato sì» і книгою «Володар перснів». На думку о. Вердіна, ці два твори можна поєднати. Можливо, Толкін надихнув Папу Франциска.