Бразильські єпископи заохочують своїх співвітчизників саджати дерева на пам’ять про своїх померлих близьких, зокрема тих, хто останнім часом відійшов через пандемію COVID-19.

Як сказав єпископ Джоель Портелла Амадо, генеральний секретар єпископату Бразилії, «цей жест пов’язаний також із сумним станом екологічного занепаду, викликаного пожежами у багатьох регіонах країни», пише CREDO.

Пандемії відбуватимуться все частіше, а віруси будуть поширюватися ще стрімкіше, заподіювати ще більшої шкоди економіці й забирати ще більше життів, ніж COVID-19 – якщо міжнародне співтовариство не змінить радикально своє ставлення до природи і підхід до інфекційних захворювань. Про це йдеться в новій доповіді, присвяченій взаємозв'язку між втратою біорізноманіття та пандеміями, підготовленій 22 провідними експертами в цій галузі, пишуть Новости ООН.

Пандемія коронавірусу – це вже шоста пандемія з часів «іспанки», спалах якої відбулася в 1918 році. І хоча рознощиками COVID-19 спочатку стали тварини, справжньою причиною його появи і поширення стала діяльність людини, вважають фахівці.

21 жовтня 2020 року референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської архієпархії о. Роман Романович відвідав громадську сортувальну станцію «Україна без сміття», що знаходиться у Києві. Саме туди він привіз на утилізацію пластикові відходи різного типу та блістери, які використовуються у фармацевтиці.

Ці відходи збираються на парафії Святого Юрія у м. Василькові. Сортування на парафії відбувається завдяки активній позиції парафіянки цієї громади п. Любові Лущик, яка допомагає сортувати сміття, а саме пет-пляшки, скло, папір та метал, а усе, що не можна відсортувати для переробки у місті Василькові, регулярно відвозять в «Україну без сміття».  

Міжнародна група вчених визначила, що політика Китаю по активному озелененню відіграє значну роль у пом'якшенні негативного впливу на клімат.

Китай – найбільший в світі виробник шкідливого двоокису вуглецю антропогенного походження, на нього припадає близько 28% світових викидів. Однак недавно країна заявила, що має намір досягти піку викидів до 2030 року, а потім досягти вуглецевої нейтральності до 2060 року, пише Хайтек.

За останні десять років в країні були посаджені мільярди дерев для боротьби з опустелюванням і втратою ґрунту, а також для створення динамічної деревообробної та паперової промисловості.

В черговому інтерв’ю із циклу розмов з експертами Комісії Covid-19, заснованої Святішим Отцем, Мартін Палмер вказує на основний елемент, необхідний для побудови іншого світу після пандемії VaticanNews.

«Показавши, як погані інвестиції довели нас до межі колапсу, ми зможемо вказати на шлях у протилежному напрямку – на інвестиції, які підтримуватимуть довкілля та стале майбутнє», – це, за словами фахівця з інвестицій Мартіна Палмера (Великобританія), є основним складником «рецепту» майбутнього після пандемії. Палмер є Генеральним директором фірми FaithInvest, що створює мости між релігійним та фінансовим світами. Вже 1995 року разом з принцом Філіпом він заснував НУО «Альянс релігій та охорони природи» (ARC), щоб допомогти релігійним організаціям розробляти екологічні проекти. Він твердо переконаний, що релігії відіграють вирішальну роль через свої благодійні та освітні мережі в усьому світі. 

Мільйони старих автомобілів, автофургонів та мікроавтобусів, що не відповідають екологічним стандартам, існуючим в Західній Європі, США та Японії, виявляються в Африці, Східній Європі та інших бідніших країнах, що призводить до забруднення повітря, стрімкого глобального потепління, зростання аварій на дорогах і погіршення здоров'я населення. Про це йдеться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), пишуть Новости ООН.

Автори нової доповіді відзначають, що в період з 2015 по 2018 роки світовий експорт вживаних легкових автомобілів склав 14 мільйонів. Близько 40 відсотків старих машин були імпортовані в африканські країни, 24 відсотки – в країни Східної Європи, 15 відсотків – в Азіатсько-Тихоокеанський регіон, 12 відсотків – на Близький Схід і 9 відсотків – до Латинської Америки.

У своєму відео-звернені під час міжнародної конференції “Етапи інтегральної екології для людяної економіки”, організованої Фундацією “Centesimus Annus pro Pontifice”, кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, запропонував призадуматись над головними темами енцикліки “Laudato si'”, поєднуючи їх з нещодавно опублікованою енциклікою “Fratelli tutti”, пише VaticanNews.

Впродовж року, який Святіший Отець забажав посвятити молитві, роздумам та добрим ініціативам, натхненим енциклікою “Laudato si'”, Фундація “Centesimus Annus pro Pontifice”, організувала міжнародну конференцію “Етапи інтегральної екології для людяної економіки”, під час якої за допомогою засобів сучасних комунікацій виступив П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, відкриваючи праці учасників. У своєму відео-зверненні він запропонував слухачам призадуматись над головними темами енцикліки “Laudato si'”, поєднуючи їх з нещодавно опублікованою енциклікою “Fratelli tutti”.

Зростання температури повітря, підвищення рівня моря, зміна норм випадання опадів і збільшення числа екстремальних погодних явищ. Ці наслідки зміни клімату підривають соціально-економічний розвиток африканських країн, а іноді навіть становлять пряму загрозу життю, здоров'ю та безпеці їх жителів, пишуть Новости ООН.

До таких висновків прийшли автори доповіді, присвяченої впливу кліматичних змін на африканський континент. Вона була підготовлена Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і рядом інших структур ООН.

«В останні місяці ми стали свідками руйнівних повеней, вимушеного переміщення населення, навали пустельної сарани, і тепер ми опинилися під загрозою насувається посухи, викликаної кліматичних явищем Ла-Нінья», – говорить Генеральний секретар ВМО Петтері Таалас.