17 квітня, у Всеукраїнський день довкілля, віряни Івано-Франківської архієпархії спільно зі своїми душпастирями в різних місцинах практично продемонстрували турботу про навколишнє середовище, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Так, у с. Крилос з ініціативи місцевих душпастирів силами волонтерів було прибрано ще одну засмічену локацію за межами населеного пункту. Саме завдяки спільним зусиллям у цей день вона змінила своє «обличчя», а частина відсортованих ТПВ потрапила на переробку. Парафія Успіння Пресвятої Богородиці бере участь у Всеукраїнському екосоціальному конкурсі «Про природу дбаймо – нужденним допомагаймо!», тому важливо було не тільки прибрати відходи, але й посортувати їх. Також у цей день крилошани мали змогу оприлюднити свої парафіяльні екосоціальні ініціативи перед журналістами телеканалу НТА, демонструючи добрий приклад для наслідування широкому колу телеглядачів.

Айсберга, який деякий час був найбільшим у світі, більше немає.

Коли в 2017 році айсберг A68 відокремився від Антарктиди, він мав площу майже 6000 квадратних кілометрів - розмір невеличкої країни, пише кореспондент ВВС Джонатан Амос.

Але супутники показують, що цей мегаайсберг наразі практично зник - від нього лишилися незліченні дрібні фрагменти, які, за словами Національного льодового центру США, більше не варто відстежувати.

A68 відокремився від льодовикового шельфу Ларсон С на краю Антарктичного півострова, і протягом року майже не рухався. Але потім він почав дрейфувати на північ з усе більшою швидкістю, рухаючись завдяки сильним течіям та вітрам.

18 квітня в Архикатедральному соборі міста Тернополя відбулася Хресна дорога, яку очолили архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівської УГКЦ Кир Василій Семенюк та єпископ-помічник Кир Теодор Мартинюк. Не хотілось змінювати довгорічну традицію, але обставини пандемії зобов’язали місцевих ієрархів молитися без скупчення народу і через засоби комунікації молитовно єднатися з сотнями тисяч вірних у митрополії та за межами України, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Німецькі Зелені в понеділок, 19 квітня, оголосили про рішення  висувати співголову партії Анналени Бербок (Annalena Baerbock) кандидаткою на посаду канцлерки під час виборів до Бундестагу, що призначені на 26 вересня. Конкурентом Бербок на висування був Роберт Габек (Robert Habeck), який разом з нею з 2018 року очолює партію. Рішення керівництва партії ще має формально підтвердити партійний з'їзд, що відбудеться 11-13 червня. Зелені висувають свого кандидата в канцлери вперше за 40-річну історію партії.

За словами Бербок, Зелені хочуть очолити наступний німецький уряд. "Ми хотіли б очолити цей уряд, але... саме виборці вирішать, хто вийде з виборів з яким результатом", - заявила вона. Поки що результати опитувань демонструють, що Зелені стабільно утримують у партійному рейтингу друге місце, відстаючи на 3-5 відсотків від лідерів симпатій німецьких виборців - консервативного блоку ХДС/ХСС.

Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Коломийська єпархія УГКЦ, в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» та Всеукраїнської безтермінової акції «Посади дерево миру», заклали яблуневий сад навколо молодіжного духовного центру та храму Верховних апостолів Петра і Павла поблизу м. Яремче, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології

Молитовно очолив дійство, яке відбулось у Всеукраїнський день довкілля, преосвященніший владика Василь (Івасюк), єпископ-ординарій Коломийської єпархії УГКЦ.

Нещодавно референт з питань екології Бучацької єпархії УГКЦ о. Михайло Деревенчук на запрошення місцевого пароха о. Петра Панасюка завітав у м. Хоростків, де взяв участь у нічних чуваннях для молоді під назвою «Говори, Господи, бо раб Твій слухає!» (Сам 3:10), передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

О. Михайло Деревенчук наголосив на головних екологічних проблемах сучасності в контексті сучасного ритму життя, окремо звернувся до молодих людей, які не мають часу слухати та почути голос Творця. Адже від створення світу й людського роду Господь промовляв та промовляє до кожного з нас. Тільки з часом мінялися способи, якими він звертався до людей; починаючи від Адама і Єви, Бог говорив сам до людини, потім Його голос стали чути й доносити до інших пророки. У Новому Завіті воплочений Син Божий, який був Словом Божим протягом усього свого земного життя, учив, як правильно мають жити ті, які хочуть осягнути Царство Боже. Після вознесіння Ісуса Христа Його послідовники пішли слідами Спасителя, чим показували іншим приклад, як проста людина може стати святою й унаслідувати життя вічне. Серед яскравих прикладів о. Михайло розповів  про святого Франциска Асизького, який через спілкування з Божим творінням спілкувався з Творцем.

16 квітня у Львівському національному аграрному університеті відбулась науково-практична конференція на тему «Духовно-моральні, екологічні та соціоекономічні виклики сучасного людства в контексті енцикліки Папи Франциска «Laudato Si».

Енцикліка «Laudato Si» стала центральною темою усіх презентацій. Учасники конференції сфокусували погляд на аналіз соціальноекологічних викликів перед якими постало сучасне суспільство, а також на пошук виходу із актуальної соціально-екологічної кризи, приділивши при цьому особливу увагу питання плеканню екологічної свідомості та культури поведінки, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

На парафії св. Димитрія (смт. Антоніни Красилівського р-ну Хмельницької обл.) відбулася екологічна Хресна дорога за участю о. Павла Завіші, референта Бюро УГКЦ з питань екології у Кам’янець-Подільській єпархії. 

У молитовних розважаннях акцентовано увагу на негативному впливі людини на природу. Викинуте сміття, спалене листя, вирубані сьогодні дерева матимуть негативні наслідки для всіх нас та наших дітей завтра. Особливістю екологічної Хресної дороги є те, що шкода, завдана довкіллю, переосмислюється через призму християнської віри й екологічного гріха, через який страждає Спаситель, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Після Хресної дороги отець Павло мав доповідь про спалювання листя та згубний вплив цього явища на довкілля та здоров’я людей. Церковний еколог також навчав, як безпечно й правильно утилізувати рештки рослинності та сухостій і в подальшому використовувати як органічну підживу для рослин і дерев.