Звертаючись до учасників міжнародної зустрічі «EcoOne», Святіший Отець вказав на необхідність нової, всеохоплюючої соціально-економічної парадигми, яка відображає істину про те, що ми – «єдина людська сім'я, попутники, що мають таке саме тіло, діти тієї самої землі, яка є нашим спільним домом», пише VaticanNews.

Папа Франциск надіслав послання учасникам міжнародної зустрічі на тему «Нові шляхи до цілісної екології: п’ять років після Laudato si’», організованої екологічною мережею «EcoOne» Руху Фоколярів у співпраці з Дикастерією служіння цілісному людському розвитку та Всесвітнім Католицьким Кліматичним Рухом (Global Catholic Climate Movement).

22 жовтня 2020 року з нагоди Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек "Шкільна бібліотека і екологічна просвіта", що проходить в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек, відбулася онлайн лекція референта Бюро УГКЦ з питань екології в Івано-Франківській архієпархії о. Михайла Дзуля для учнів 9-11 класів Католицького ліцею св. Василія Великого. Ініціатором цього заходу на тему «Від екології душі до екології довкілля» виступила завідувачка бібліотекою п. Христина Чорній.

В часі лекції о. Михайло зосередив свою увагу на екологічних проблемах та причинно-наслідкових явищах, пов’язаних з навколишнім середовищем. Зокрема екореферент, посилаючись на слова Папи Венедикта XVI, зазначив, що стан навколишнього середовища напряму залежить від стану нашої душі та усвідомлення особистої відповідальності за Богом створений світ.

Негативні процеси пов'язані зі зміною клімату.

Завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух заявила, що у зв'язку з зміною клімату, термічного режиму і вологості в Україні міліють річки, в них зникає риба, пише Главред.

"Зростання температури в холодний період призводить до зміни структури опадів: вони випадають переважно у вигляді дощу, а не снігу. Як наслідок – стійкий сніговий покрив не утворюється. А наші річки мають переважно снігове живлення. Отже, якщо снігу немає, річка не отримує достатньо води, і та волога, що є, випаровується при високих температурах. В результаті цього року пересохли не тільки маленькі річки, а й великі", – сказала вона.

Не дивлячись на карантинні обмеження, час екомісій у Стрийській єпархії пройшов дуже плідно. Їх завершальним акордом стали заходи у Стрию та Верині. 

У Стрию 18 жовтня 2020 року відбулася презентація еко-казок про пригоди Гачка – їжачка, котрий вчить дітей дбати "про всіх звірят навколо, і дорослого й малого". Автор казок та екореферент Стрийської єпархії УГКЦ о. Олег Кобель знову зустрівся з найменшими пластунами Стрийської станиці "Пташатами". Діти з їхніми батьками дуже уважно вислухали священника, який розказав їм казку "Первоцвіти". З неї діти дізналися не лише про те, що їжаки роблять навесні, а й про те, чому не можна рвати ранні первоцвіти. Також діти почули про Червону книгу України. Але найважливіше, що діти з батьками винесли із зустрічі, це важливість дбати за створений Богом світ. На завершення, більшість батьків придбали своїм діткам еко-казки з підписами автора.

Економічний і екологічний збиток від харчових відходів різко зріс під час пандемії, незважаючи на існування безлічі ініціатив з їх переробки.

Для вирішення проблеми харчових відходів під час пандемії і не тільки не вистачає комплексних заходів і спільної роботи держав.

Більше третини харчових продуктів сьогодні пропадає даремно, що призводить до значних економічних, соціальних та екологічних наслідків. На продовольчу систему, яка виробляє близько 88 млн тонн харчових відходів щорічно в одній тільки Європі, припадає 37% від загальних викидів парникових газів. Вирішення проблеми потребує спільних дій від безлічі державних органів, пише ПМ.

У середу міністри сільського господарства Євросоюзу погодилися виділити частину величезного бюджету, спрямованого на сільськогосподарську політику, на програми для захисту довкілля, пише Європейська правда з посиланням на Reuters.

У ЄС вже два роки триває боротьба щодо перегляду його сільськогосподарської політики, аби привести її у відповідність із зобов'язаннями Євросоюзу щодо боротьби зі зміною клімату, при цьому підтримуючи фермерів.

Сільськогосподарська політика в цілому поглине приблизно третину бюджету ЄС в розмірі 1,1 трильйона євро на 2021-2027 роки. Ці кошти будуть розділені між прямими виплатами фермерам та іншою підтримкою для розвитку сільських районів.

Спекотне літо посилює посуху, а посуха, як відомо, є ідеальним середовищем для бурхливих лісових пожеж. Але пожежі — лише один з наслідків глобального потепління. Зміна клімату також є причиною повеней, злив і пов’язаних зі спекою смертей, пишуть Цікавості.

Фактично, кліматична криза вже призвела до широкої кризи суспільної охорони здоров’я. Липень 2019 року був найспекотнішим липнем в історії; вересень 2019 року було найспекотнішим в історії; січень 2020 року було найспекотнішим в історії; травень, і вересень 2020 року були найспекотнішими в історії і.т.д. Це не випадковий збіг. Це закономірність.

17 жовтня архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василь Семенюк і семінаристи Тернопільської духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого (с. Велика Березовиця) взяли участь у Всеукраїнській акції озеленення України під назвою «Посади мільйон дерев за 24 години», пише ugcc.

Три тисячі дерев дуба червоного було посаджено на території, не придатній для ведення сільського господарства, яка належить державному підприємству «Бучацьке лісове господарство». В ініціативі взяли участь директор ДП Володимир Чапран і головний спеціаліст Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Надія Козацька.