Виступаючи під час Саміту з адаптації до зміни клімату, Державний Секретар Святог Престолу вказав на необхідність глобальної стратегії щодо пом'якшення негативних наслідків кліматичних змін та посилення стійкості в найбідніших країнах, пише VaticanNews.

Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін взяв участь у Саміті з адаптації до зміни клімату (англ. Climate Adaptation Summit) 2021, що відбувається в режимі онлайн 25 і 26 січня 2021 року. Цей захід, який проводить уряд Нідерландів, присвячений обговоренню поступу, здійсненого від останнього саміту ООН з питань клімату, що відбувся у Нью-Йорку у вересні 2019 року; його учасники покликані також продемонструвати новаторські рішення кліматичної кризи в контексті приготування до Конференції ООН з питань клімату COP26, що відбудеться в Ґлазґо від 1 по 12 листопада 2021 року.

Стихійні лиха, викликані зміною клімату, тільки за останні 10 років забрали життя 410 000 чоловік, привели до величезних руйнувань і економічних втрат. Вжити заходів, які дозволять адаптуватися до нової реальності, оцінювати потенційні ризики і заздалегідь до них готуватися – до цього закликав Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, виступаючи на саміті з адаптації, організованому Нідерландами.

За даними Всесвітньої метеорологічної організації, за останні 50 років відбулося більше 11 000 природних лих, економічний збиток від яких склав близько 3,6 трлн доларів, пишуть Новости ООН.

Триває 54-й Тиждень молитов за єдність християн, який проходить під гаслом «Перебувайте в моїй любові: багато плодів принесете» (Ів 15, 8-9).

Вже традиційно одна з ключових тем, які об’єднують християн всього світу – це екологічні виклики і наше спільне зобов’язання піклуватись про майбутнє нашого спільного створеного Богом дому – природи, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цьогоріч екологічним є восьмий (25 січня), завершальний день Тижня молитов за єдність християн, який об’єднає християн у молитві за збереження Божого створіння.

ГО "Еколтава" разом з аналітичним центром Cedos за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля дослідили, як кліматичні зміни відображаються на житті людей в містах України. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що зміна клімату вже чинить негативний вплив на жителів українських міст, і особливо вразливими є представники малозахищених верств населення, пише Рубрика.

Дослідження, що проводилось з травня по вересень 2020 року включало в себе огляд наукових статей та досліджень, що стосуються наслідків зміни клімату на міську інфраструктуру, а також консультації з представниками організацій, що співпрацюють з вразливими групами людей. До таких груп дослідження відносить безхатченків, літніх людей, людей з інвалідністю, дітей, та людей, що працюють на відкритому повітрі. До уваги брали вплив кліматичних змін на міський транспорт, житло, інфраструктуру соціального захисту, зайнятість, тощо. 

В Україні Мінрегіоном за участю Держенергоефективності розроблено та встановлено мінімальні вимоги до енергоефективності будівель. Відповідний наказ Мінрегіону № 260 від 27.10.2020 вже набув чинності.

Мінімальні вимоги визначено на основі розрахованих даних для еталонних будівель, з урахуванням вимог до теплотехнічних характеристик огороджувальних конструкцій та енергетичної ефективності інженерних систем, пише Держенергоефективності.

Так, класу «С» потрібно дотримуватися при новому будівництві та реконструкції, що веде до зміни функціонального призначення будівлі.

Глобальна температура продовжує підніматися, і наслідки зміни клімату стають все більш відчутними. Тому країнам необхідно вжити термінових заходів щодо адаптації до нової кліматичної реальності. Про це попереджають автори нової доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).

За даними ЮНЕП, близько 72 відсотків країн вже прийняли ті чи інші заходи адаптації до наслідків глобального потепління. Багато країн готуються прийняти відповідні національні плани, пишуть Новости ООН.

Однак деякі держави стикаються з проблемами фінансування. За підрахунками експертів, на реалізацію заходів адаптації в країнах, що розвиваються, в середньому потрібно близько 70 млрд доларів на рік. До 2030 року цей показник зросте до 140-300 млрд доларів на рік, а до 2050 року – до 280-500 млрд доларів на рік.

Примирення з усім створінням,
«щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була ваша радість!»

(Ів 15, 11)

Кол 1,15-20                           «Усе через Нього й для Нього створено»

Мк 4,30-32                             Як зерно гірчичне

Гімн прослави Христа в Посланні до Колосян запрошує нас воздати хвалу Богу, Який визволяє все створіння. Через розп'ятого та воскреслого Ісуса відкривається шлях до примирення; також створіння отримує призначення для майбутнього життя та миру.

Від 1 січня 2021 року в країнах Європейського союзу почала діяти заборона на відправку до країн, що розвиваються, відходів, які не підлягають переробці.

Це рішення є продовженням дії програми «Європейського зеленого курсу» і «Плану дій ЄС щодо розвитку економіки замкнутого циклу». Воно було прийнято після проведеної в 2019 році конференції, під час якої 187 країн погодилися ввести нові обмеження щодо пластику.

Згідно з новим розпорядженням, небезпечні відходи та відходи, які важко переробити, із 27 країн Євросоюзу більше не будуть відправляти до країн, які не є членами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). А експорт безпечних відходів до цих країн буде відбуватися тільки у відповідності з викладеними імпортерами умовами, пише epochtimes.