Сировиною слугуватиме одноразовий посуд, кольоровий і білий PET, PS і інший побутовий пластик.

Одеський проект Precious plastic Ukraine починає експеримент з перетворення «неліквідного пластику» на тротуарну плитку.

Проект розвиває фотограф і мандрівник Євген Хлєбніков. В Одесі він почав зі створення паркових меблів з кришок від пляшок. А трохи більше року тому відкрив студію, куди можна було здати пластик і потім дізнатися, що з нього зробили.

Вчені синтезували вдосконалені гідролази – ферменти, які розщеплюють до 90% поліетилентерефталату (ПЕТ) на мономери за 10 годин. Отриманий пластик за властивостями не поступається тому, що був отриманий з нафтопродуктів, і може використовуватися знову для виготовлення пляшок та текстилю, що дозволить досягти замкнутого виробничого циклу.

Щороку у світі виробляється близько 350 мільйонів тонн пластику, і близько 200 мільйонів тонн практично відразу ж стають твердими побутовими відходами, тому що використовуються протягом короткого проміжку часу і не піддаються перероблюванню. Одна п'ята світового пластикового сміття доводиться на поліетилентерефталат – цей матеріал використовують для виготовлення текстилю та тари, переважно пластикових пляшок для води та газованих напоїв.

Студентка Лондонського університету мистецтв Central Saint Martins Мі Чжоу створила косметичні пляшки з мила. Вони розкладаються та «змиваються» за кілька разів після своєї експлуатації.Пляшки отримали назву Soapack. Їх виготовляють з рослинної олії, використовуючи також пігменти мінералів, рослин і квітів.

Ззовні пляшки покривають бджолиним воском. Він надає форму, робить їх гладенькими та водонепроникними. Та найголовніше – запобігає передчасному розчиненню у парфумах.

Ми звикли вважати сміттям те, що нам на цей момент не потрібно. А з чого ж складається наш сміттєвий кошик? Чи дійсно там знаходиться те, що ніколи й ніяк не може надалі принести нам користь? Спробуємо розібратися.

УСЕ В ОДИН КУЛЬОК

Як правило, у сміттєвий кошик потрапляє різне пакування, папір, пластикові пляшки, органічні відходи з кухні, скляна тара від напоїв, металеві баночки та пляшки від консервації. Ми скидаємо цей набір в один целофановий кульок і несемо у сміттєвий бак.

Чи цікавить нас подальша доля цього кулька? Переважну більшість – ні!

Німецька компанія виготовляє елітне взуття з пластикових пляшок та кави.

Глибока переробка відходів і використання вторинної сировини – це чудова риса сучасних компаній, які піклуються про довкілля та збереження природних ресурсів. Однією із таких компаній є німецька компанія Nat-2, яка своїм прикладом доводить, що сировиною для виробництва високоякісного взуття може бути що завгодно, починаючи від пластикових відходів закінчуючи кавовими зернами.

Компанія Nat-2 спеціалізується на виробництві екологічного взуття. Впродовж своєї одинадцятирічної діяльності фірма створила декілька варіантів взуття виготовленого з вторсировини, зокрема, пластику, а також грибів-трутовиків, трави, сіна, натурального каменю. 

Переродження пластику в прикраси: Засновниця re-beau про вторсировину у моді та кругову економіку

"Ми доносимо до людей просту ідею: вторинна сировина цінна, не викидайте сміття – це гроші, сортуйте!"

Марія Сорокіна заснувала бренд біжутерії re-beau. Проект має незвичну і актуальну особливість – прикраси виготовляють із вторинної сировини. Якщо такий термін не зовсім зрозумілий – розшифруємо: те, що стає біжутерією від re-beau, колись було побутовою тарою. Така особливість привела стартап до участі в Ukrainian Fashion Week та нещодавної перемоги у конкурсі Social Impact Award. Марія розповіла нам, як re-beau обирає сировину, чому навіть пересічний українець зможе помітити результат їхньої роботи та як безболісно перевести себе в режим розумного споживання.

Полігони і стихійні звалища в столиці – як фільм "Один вдома" в новорічні свята – класика.

Скільки б ми не знали про шкоду неперероблених відходів, ситуація практично не змінюється, за винятком кількості тонн сміття на звалищах. Експерти кажуть: потрібна система, контроль та інформування про сортування і переробки сміття. Як у нас з цим справи і чи можна на щось сподіватися?

Система

Плюс: у нас вже є закон про сортування сміття. Зараз він забороняє вивозити відходи на полігони. Їх потрібно переробляти, утилізувати, а викидати тільки те, що не тече, не смердить і не виділяє метан. Проблема тут полягає в елементарному – не скрізь встановлені сміттєві баки для окремих видів відходів – пластику і скла. А для того, щоб система сортування заробила, баки потрібні в першу чергу.

Айсатоу Сіссей вчить жінок у Гамбії перетворювати пластикові відходи, один із найбільших забрудників, у власні доходи. Вже протягом 17 років вона спонукає жінок (і сама внесла велику лепту) щодо розв’язання проблеми з відходами.

«Лише гляньте на цю сумку – скільки життів вона врятувала, – розповідає Айсатоу Сіссей, королева рециклінгу, – вона така гарна! Ось що мотивувало мене працювати кожного дня з жінками, тому що вони такі талановиті й віддані своїй справі».

«Ідея дати друге життя речам прийшла до мене, коли я була ще дуже молодою і спостерігала за станом довкілля там, де я жила, у моїй спільноті. І я зрозуміла, що люди навіть не уявляють собі як поводитись з відходами, і я відчула, що маю щось робити.

Викликом, з яким я зіштовхнулась на той час, були люди, які й гадки не мали, про що я говорю, бо це було новим для них і вони думали, що це не так і важливо.