Дослідники з Університету штату Огайо (США) з’ясували, що людське суспільство виявилося не готовим до колективних дій, які захистять людей від кліматичної катастрофи в глобальному масштабі. Замість цього воно більше концентруються на конкретних лихах, наприклад, повені і пожежі.

Вчені проаналізували опубліковані на даний момент дослідження за поведінкової адаптації людей до зміни клімату. У більшості випадків розглядалися індивідуальні стратегії виживання перед конкретними погрозами, тобто окремо взяте домогосподарство повинно було самостійно управляти ризиками і переслідувати власні вигоди. За словами фахівців, в даний час суспільство зосереджено на «неправильних речах і вирішенні неправильних проблем».

«Компанії, менеджери, кандидати на муніципальних виборах: всі хочуть висаджувати дерева, щоб зменшити свій вуглецевий слід. Похвальний підхід… але не обов’язково ефективний», – пише журналістка Le Figaro Анн-лор Фремон.

«(…) В минулому місяці навіть президент США Дональд Трамп, маловідомий своєю прихильністю навколишньому середовищі, пообіцяв приєднатися до ініціативи «трильйон дерев», висунутої організаторами Світового економічного форуму в Давосі», – йдеться в статті.

Американські вчені порахували, скільки пластику було вироблено з 1950 року. Вийшло 8 мільярдів тонн. Це дуже багато. Якщо взяти вісім млрд тонн сьомого iPhone і скласти їх короткими сторонами, можна більше 50 разів дотягнути ланцюжок айфонів від Землі до Сонця.

З початку масового виробництва синтетичних матеріалів на початку 50-х і до 2015 року людство виробило 8,3 мільярда тонн пластику; до такого висновку прийшла група вчених з університету штату Джорджія, Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі і некомерційної організації Sea Education Association.

Вісім мільярдів тонн – це майже в 30 разів більше, ніж маса всього дорослого населення Землі. З цієї маси 6,3 мільйона тонн вже перетворилися у відходи, 9% яких було перероблено, 12% – спалено і 79% – відправлено на звалища. Якщо так піде далі, до 2050 року на звалищах виявиться 12 мільярдів тонн пластику.

У неділю, 9 лютого, у Лос-Анджелесі відгриміла найочікуваніша кінопремія сезону нагород Оскар-2020. Заповітні статуетки отримали провідні актори та режисери сучасності.

Для багатьох людей Оскар – це можливість дізнатися про нові тенденції в кіноматографі, прослідкувати за улюбленими акторами, а для акторів – це також нагода бути почутими мільйонами глядачів не з позиції якоїсь ролі, а висловити щось, що тебе особливо турбує.

Для багатьох акторів цим особливим цього року була тема екології. Так, зокрема, Хоакін Фенікс, який зіграв Джокера в однойменній стрічці Тодда Філліпса, і отримав нагороду у "Найкращій чоловічій ролі" давно долучився до числа зіркових екоактивістів. Він є членом організацій "На захист тварин" і "Люди за етичне поводження з тваринами" (PETA).

Майже чверть Землі постійно схильна до світлового забруднення – на цій території проживає близько 80% населення планети. Воно робить настільки ж помітний антропогенний вплив, як пластик або спалювання викопного палива. У новому дослідженні вчені з Університету Вашингтона визнали його одним з головних факторів, що сприяють глобальному вимиранню комах. По-перше, світло приваблює, а потім і вбиває комах, по-друге, воно робить їх більш помітними для хижаків. Масова загибель комах – не єдиний наслідок світлового забруднення.

Світлове забруднення – це проблема?

Майже всі види забруднення природи – результат діяльності людини та її винаходів. Сьогодні автомобілі є головними джерелами парникових газів, які потрапляють в атмосферу та призводять до підвищення температури на поверхні Землі, а пластик у величезних кількостях міститься в океанах і в ґрунті, і навіть перетворюється на мінеральні відкладення.

Синтетичні волокна, сотні різних хімікатів і пластик, що не розкладається, – всим цим засмічує нашу Землю людство трильйонами викинутих недопалків.

Під теплим сонечком тане сніг, а під ним на міських газонах вже зеленіє трава. З огляду на прийдешні морози, трошки змучена і рідкісна. Але навіть така вона все ж гріє душу, тішить око. Тільки ось оку не дуже то хочеться бачити, як цю травичку душать, біліючи на газонах, недопалки, яких на ній – хоч греблю гати.

На жаль, таку картину можна побачити чи не у кожному населеному пункту не лише Київщини чи України, а навіть у світі. За даними досліджень, курці у всьому світі купують близько 6,5 трильйонів цигарок на рік і лише 3 трильйони недопалків потрапляє до сміттєвого кошика. Решта викидаються на вулицю, в парку, на природі, з вікна, на зупинці… А далі – в землю, водні ресурси. Тож недопалки є найбільш поширеною формою пластикового сміття на планеті. І, що з того, подумає хтось.

Екостиль життя – це не так важко, як може здаватися на перший погляд.

У всьому є дисципліна, і свідоме споживання будь-чого – це також дисципліна, якої важливо дотримуватися і не ігнорувати. Справа в тому, що всі ми хочемо жити в чистоті та комфорті, проте інколи навіть не думаємо про те, скільки сміття ми приносимо з собою з магазину. Саме сміття в неймовірній кількості ми приносимо з магазину. Упаковка, мішечки та безліч іншого – все це ми тягнемо з собою, і навіть не замислюємося. Набагато зручніше та екологічніше брати упаковку для товарів із собою. Таким чином, ви зможете зменшити кількість сміття та свідомо приходити до магазину за продуктами.

Більшість не володіє інформацією про те, як можна забезпечити собі життя в стилі еко та зробити свої походи в магазин корисними та екологічними. Ми зібрали для вас корисні поради, як займатися екошопінгом і як не приносити сміття додому з магазину.

Швидке прання в холодній менш шкідливе для планети, ніж довгий цикл із використанням гарячої води. Про це йдеться у дослідженні Університету Лідса.

Дослідники виявили, що, виконавши кілька простих кроків, люди можуть різко збільшити термін експлуатації одягу і суттєво знизити рівень мікроволокон, які через прання викидаються в океани.

Результати дослідження свідчать, що прання білизни з більш швидким та прохолодним циклом зменшує кількість виділення мікроволокна в навколишнє середовище до 52% та скорочує викид барвників на 74%. Крім того, прання одягу при 20 градусах, а не 40 градусах економить приблизно 66 відсотків енергії.