Європарламент оголосив надзвичайний стан у сфері клімату і довкілля в Європі та світі – відповідну резолюцію було прийнято 28 листопада. Європейські депутати закликали президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн включити до нової Європейської кліматичної угоди зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року.

Рішенню Європарламенту передувала публічна заява Всесвітньої метеорологічної організації (WMO) відносно концентрації СО2 в атмосфері: у 2018 році цей показник сягнув рекорду – 407,8 часток на мільйон (ppm). У 2017-му він складав 405,5 ppm, а у 2015-му – 400 ppm. Якщо порівнювати із 1990 роком, відколи питання глобального потепління вийшло на рівень ООН, вміст вуглекислого газу в повітрі зріс на 43%. Подібна концентрація СО2 спостерігалася в атмосфері Землі 2–3 млн років тому.

За результатами відкритого конкурсу Європейська комісія присвоїла швецькому місту Векшьо офіційний титул найзеленішого міста Європи.

Швецьке місто із населенням близько 90 тисяч та площею близько 35 квадратних км забезпечує всі енергетичні потреби за рахунок відновлюваних джерел енергії, велику долю з яких складають біомаса та біогаз.

Влада міста вже у 60-х роках минулого століття усвідомила, що озера, біля яких знаходиться місто, потрібно очистити від забруднень текстильного виробництва. Сьогодні у в колись найбруднішому озері регіону Трумен можна купатися, ловити рибу і навіть пити з нього воду.

Більшість людей на планеті проживають у містах, де замало зелених насаджень. Проте виявилось, що відсутність дерев сприяє збільшенню передчасної смертності серед населення.

Безліч досліджень демонструють, що насадження в містах позитивно впливають на здоров'я людини, знижують ризик серцево-судинних захворювань, передчасної смерті та сприяють поліпшенню психічного здоров'я.

Група дослідників вирішила узагальнити ці дані та зробити масштабне дослідження. Вони вивчили дев'ять досліджень з семи країн (Канада, США, Іспанія, Італія, Австралія, Швейцарія і Китай), у яких взяло участь понад 8 мільйонів осіб.

Кожного дня ми робимо речі, які вважаємо нешкідливими, але планета від них гине.

Ситуація, пов'язана зі зміною клімату, стає все більш напруженою. Сотні мільйонів живих істот гинуть від забруднення навколишнього середовища, наприклад, через пластикові відходи. Так чи інакше, але все пов'язано з діями людини. Не тільки промисловість завдає шкоди нашій планеті, але і деякі наші звички, які ми вважаємо нешкідливими.

Міністерство енергетики та захисту довкілля оприлюднило список 20 найбільших забруднювачів повітря за 2018 рік. Майже всі місця у ньому займають металургійні підприємства та теплоелектростанції.

Очолив рейтинг Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з цього підприємства становить 226,608 тис. тонн за 2018 рік.

На другому місці – ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» – 208,233 тис. тонн.

Третє місце – Бурштинська ТЕС, що є частиною «ДТЕК Західенерго», Івано-Франківська область – 182,922 тис. тонн.

Більш ніж 300 брендів одягу виступили з ініціативою відмовитись від масових закупівель у Чорну п'ятницю.

Головна причина – захист довкілля.

Вони організували кампанію "Зробимо п'ятницю знову зеленою", в межах якої пояснюють, що знижки та акції спонукають людей купувати речі, які їм не потрібні.

"Надмірне виробництво" призводить до кліматичних змін, наголошують активісти.

Натомість вони пропонують людям присвятити 29 листопада цього року перегляду речей у своїх шафах: подивитися, який одяг вони можуть полагодити, продати або віддати на переробку.

Можливо вам здається, що ви живете в далекій країні, де зміни клімату вас не дістануть. Понад 100 дослідників вивчили, як зміни клімату вже впливають на здоров'я людини.

Понад 100 експертів – лікарів, кліматологів й економістів провели масштабне дослідження та розглянули 41 показник, повідомляє Wired з посиланням на .

Кількість теплових опромінень почала зростати

Зміна клімату створює екстремальні теплові хвилі, які є причиною теплового опромінення. Особливо це спостерігається в Європі, де минулого літа безліч країн, враховуючи Україну, фіксували рекордно-високі температури.

«Зелені» альтернативи пластику не завжди розкладаються в морській воді. Але чи допоможуть вони вирішити нашу проблему з харчовими відходами? Пластик увійшов майже до кожного аспекту нашого життя: від одноразових кавових стаканчиків, з якими ви поспішаєте на роботу, соломинки у вашому коктейлі, приховані волокна, вплетені у вологі серветки та навіть крихітні блискучі фрагменти у макіяжі.

З 6,3 мільярдів тонн пластику, який людство викинуло з початку його масового виробництва в 1950-х, лише 600 мільйонів тонн було перероблено – 4,9 мільярда тонн було відправлено на сміттєзвалища або залишено в природному середовищі. Провідні компанії, іноватори, стартапи та активісти працюють над відповідями і намагаються вирішити проблеми, пов’язані з нашою екологічною кризою. Дуже багато відомих людей, серед яких Леонардо ДіКапріо, актор та активіст, або Лів Борі, астрофізик та професійний гравець у покер, також намагаються привернути увагу громадськості до цього нагального питання.