Їжу викидають всі, незалежно від доходів та витрат. Купили – не встигли з'їсти. Спакували продуктами холодильник – і у всіх пропав апетит.

Більша частина сімей у розвинених країнах щотижня викидають їжу. Наприклад, середньостатистична американська сім'я викидає продуктів на $120 (3200 гривень) в місяць. І це при тому, що кожні 4 секунди у світі вмирає від голоду один чоловік, і найчастіше – діти.

Представляємо вам прості й легко здійснимі способи того, як почати купувати продукти правильно і перестати викидати їх у смітник.

Рейтинг з'явився на сайті великої консалтингової компанії Lonely Planet. Цікаво, що при складанні рейтингу фахівці враховували кількість громадських зелених насаджень і місць для пішохідних прогулянок, забруднення повітря, споживання енергії та води на душу населення, рівень розвитку громадського транспорту та наявність фермерських ринків.

Самим екологічним містом світу названо Відень. У місті багато зелених зон і розвинена система громадського транспорту. Безліч городян відмовилася від особистого автотранспорту.

На другому місці опинився Мюнхен. 

На третьому – Берлін. У столиці Німеччини мінімальне в Європі споживання води на душу населення.

Гирла річок нагріваються в два рази швидше, ніж океани і атмосфера. До такого висновку прийшли вчені з Сіднейського університету, дослідження яких опубліковане в журналі Nature Communications.

За прогнозами, при нинішніх моделях зміни клімату планета потеплішає на 1,5 градуса за Цельсієм. Це призведе до того, що 1,2 млрд людей постраждає від теплового стресу до 2100 року.

У ході нової роботи дослідники вивчили дані про температуру і підкисленні води в 166 гирлах, розташованих на протязі всього узбережжя Нового Південного Уельсу в Австралії, зібрані протягом 12 років.

В умовах цьогорічної весни вітри просто зносять висохлий родючий шар ґрунту, натомість, на місці вивітреного чорнозему лишаються пісок та гола порода. Таку інформацію на сайті ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» оприлюднив відділ досліджень з охорони та підвищення родючості ґрунтів ДУ «Держґрунтохорона».

Зазначається, що в умовах атмосферної і ґрунтової посухи, зокрема цьогорічної аномально теплої зими, без сталого снігового покриву, інтенсивного підвищення температури повітря, а також слабкого зволоження ґрунту з осені і критичного вологозабезпечення навесні, та відсутності зімкнутого травостою – посилились руйнівні явища вітрової ерозії.

Спричинена коронавірусом хвороба COVID-19 є показовим прикладом того, як вплив людини на осередки життя диких тварин сприяє поширенню інфекційних захворювань.

Після того, як новий коронавірус наприкінці грудня 2019 року почав поширюватися у китайському мегаполісі Ухані, на виникнення перших теорій змови не довелося довго чекати. Одна з них твердила, що вірус начебто розробили у тамтешній лабораторії. Натомість науковці сходяться на думці, що ми маємо справу з зоонозом, тобто хворобою, яка передалася людині від тварин. Найбільш імовірно, що коронавірус SARS-CoV-2 походить від кажана, котрий інфікував іншого ссавця, від якого заразилися вже люди.

Безграмотне кронування дерев знищує зелений каркас міста

З початком весняного сезону комунальники знову почали калічити дерева на вулицях міст. Про це у своєму ФБ написав арборист (фахівець із догляду за деревами і кущами) Володимир Ветроградський.

«Поки більшість з нас сидить на карантині, наше місто причепурюють. І все б було добре, аби ці дії не супруводжувались неприємними змінами. Я думаю для тих хто вже в курсі це не буде новиною. А для всіх інших повторюю. До вашої уваги реконструкція дорожнього полотна вулиць Золотоворітська, Стрітенська, Покровська. Ті вулиці, які незаплановано відвідав пару днів тому. Все б було добре, але під приводом реконструкції шановні представники комунального ШЕУ (шляхо-експлуатаційне управління), які живуть за наші з вами податки, перетворили без того нечисленні зелені засадження в інвалідів», -– повідомляє Володимир Ветроградський.

День Матері-Землі, який ми відзначаємо 22 квітня, створили як нагадування про те, що кожна людина тісно пов’язана з нашою планетою та усіма її екосистемами, і кожна наша дія чи рішення неодмінно відображаються на загальній картині стану справ у світі – залишаючи як поганий, так і добрий сліди.

Усі ті жахливі катаклізми, які звалюються на людство вже зараз, та ще гірші перспективи, які чекають на нашу спільну домівку у найближчому майбутньому – це також результат діяльності кожного з нас. А відтак, свою лепту у відвернення екологічного лиха може внести кожен.

Світовий океан грає важливу роль в регулюванні кількості вуглекислого газу в атмосфері, поглинаючи щороку мільярди тонн цього газу.

Нове дослідження дозволяє припустити, що ми, можливо, значно недооцінили ефективність цього величезного поглинача вуглецю, оскільки вчені з Вудсхолського океанографічного інституту (WHOI) у ході нового моделювання прийшли до висновку, що «біологічний насос» океану фактично вловлює в два рази більше CO2, ніж вважалося раніше.