27-го травня 2013 року згідно з повідомленням видавництва «Messaggero» (Падова – Італія), світ побачила книга під назвою «Утопія Франциска з Асизу».

Це є маленька книжка, в якій знаходяться роздуми двох авторів про францисканську утопію та про Франциска з Асизу, як святого кризи. Автори задаються питаннями про те, чи потрійна утопія св. Франциска, цебто бідність, братерство та пошук Бога – є справді реальні до виконання в теперішньому часі, чи є утопією і залишаються лише нереалізованою мрією.

Ця, так звана, францисканська утопія з появою Святішого Отця, Папи Франциска, в сучасному світі викликає чималий інтерес та зацікавлення і, до певної міри, стає привабливою для багатьох; ба, більше того, «бідна Церква для бідних» помаленьку починає повертати до себе довіру. Бідність, братерство та постійний пошук Бога – згідно з авторами, називаються утопією, проте, саме ці три речі можуть змінити лице Землі. Той, хто невтомно насправді шукає Бога, не може залишатись байдужим по відношенні до потреб інших і з часом доходить до пізнання важливої правди в житті – що слід навчитись задовольнятись найнеобхіднішим і бути за це вдячним Творцеві.

Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи.

Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

Маю більш ніж десятилітній досвід священичого служіння. Ніколи не думав, скільки за цей час висповідав людей. Напевно сьогодні ця цифра вимірюється тисячами. Тисячі сповідей людей, сотні тисяч слів, якими люди описують свої гріхи, інколи на інших мовах. Але, якось нещодавно я спіймав себе на думці, що є гріхи, які трапляються в людському житті, на які майже ніхто не звертає ніякої уваги. Натомість вони деформують наше суспільство і мають далекосяжні наслідки. Хтось навчився маскувати ці гріхи під чесноти, а хтось перестав на них звертати увагу зовсім. Хтось думає, що якщо це поширене явище, то і перестає мати ознаки гріха.

Видавати таємницю сповіді для священика є тяжкий гріх, з якого отримати розрішення не так вже й легко. Тому я буду настільки обережний, що повідаю вам те, чого я на сповіді ніколи не чув. Наприклад я ніколи не чув на сповіді про такий гріх, як засмічування навколишнього середовища. У мене ніколи не сповідалася людина, яка б згадала про те, що після пікніка не поприбирала після себе, або хтось, хто визнав, що вивіз своє сміття до лісу чи річки. Мені у сповідальниці ніколи не траплялися люди, які вибивали рибу струмом, тротилом чи в інший варварський спосіб. Я не стикався ніколи із людиною, яка б посповідалася, що вирубує ліс без чийогось на це дозволу. Знаю, що такі люди є навіть і серед моїх парафіян, але чомусь люди думають, що «годувати сім’ю» в такий спосіб не є тяжким гріхом.

22 травня в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбулися слухання під назвою «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні», які були ініційовані та організовані головою даного Комітету Іриною Сех. Участь у комітетських слуханнях взяли народні депутати України, працівники комітетів ВРУ, представники центральних та місцевих органів влади, науковці, представники ІГС, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, представники компаній «Шелл» та «Шеврон» та ін.

Відкрила слухання голова Комітету Ірина Сех, яка наголосила на тому, що з одного боку питання сланцевого газу є важливим енергоресурсом серед нетрадиційних видів палива, а з другого боку можливі екологічні проблеми видобутку сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості. На сьогодні, зазначила Ірина Сех, є очевидною давно назріла проблема – відсутність широкої відкритої дискусії з даного питання, без якої неможливо прийняти виважене рішення, що зачіпає інтереси мільйонів людей.

Головною темою кардинала Пітера Турксона, голови Папської Ради «Справедливість і мир» («Iustitia et Pax») під час Конференції з економіки та соціальної доктрини Церкви, організованої 24 травня 2013 року інститутом «Lumen Christi», Чиказького університету, була тема про негативні наслідки глобалізації на країни, що розвиваються.

50 років після смерті Івана XXIII, кардинал Турксон нагадав про важливість енцикліки «Pacem in Terris» і нещодавнє вчення Папи Франциска, який закликає світ до самовідданої солідарності, з метою, щоб ми могли повернутися в світ фінансів та економіки і до етики, зосередженої на людині.

Крім того, кардинал сконцентрував увагу на принципах енцикліки Папи-емерита Венедикта XVI «Caritas in veritate», а саме на тому, що ми повинні бути протагоністами, а не жертвами глобалізації, розумно керуючись любов’ю та правдою.

2 млн. людей у 50 країнах світу протестували цими вихідними проти генетично модифікованих продуктів.

Під прицілом активістів опинилась корпорація “Монсанто”. Компанію звинувачують у тому, що насіння її виробництва шкодить довкіллю і здоров‘ю споживачів.

“Люди мають право знати, що вони їдять. Більшість людей думає, що має права, але ці права порушуватимуться, доки корпорації витрачатимуть величезні суми грошей, щоб впливати на результати виборів”.

“Вони не мають права псувати нашу їжу, не треба експериментувати з їжею”, – кажуть учасники маршу.

«Не існує гіршої бідності, як та, що не дає змоги заробити собі хліба» – такими словами звернувся Святіший Отець, Папа Франциск, 25 травня 2013 року Божого, до учасників міжнародного конгресу, організованого Фундацією «Centesimus Annus Pro Pontifice».

Понтифік в особливий спосіб наголосив на тому, що теперішня затяжна криза вимагає «етичного бачення» та повинна розглядатись через призму солідарності. Пославшись на енцикліку «Laborem exercens», свого попередника, блаженного Папи Івана Павла ІІ, Святіший Отець Франциск підкреслив, що: «не може не вражати той факт, що в той час, коли, з одного боку, значні природні ресурси залишаються невживаними, з іншого – існують маси безробітних, частково зайнятих та безліч голодуючих: це факт, який свідчить ... що щось не функціонує».

Часто ми не задумуємось про витрати природних ресурсів у повсякденному житті. Особливо це стосується витрат води при прийманні душу. При цьому, в каналізацію може витекти до ста, а то й більше літрів води.

За повідомленням німецького видання «Просто геніально», з винаходом Крістофа Рунке, з Бранденбурга, цю ситуацію можна буде виправити. Він розробив насадку для душу, який сигналізує кольоровими світлодіодами про рівень споживання води. Цікаво, що для цього не потрібна додаткова енергія. Насадка містить міні-генератор, який перетворює енергію води в електричну енергію.

На початку приймання душу світяться зелені світлодіоди. Через три хвилини, чи, приблизно, після витікання 30 літрів води, колір світла змінюється на помаранчевий. Після п’ятої хвилини, або витікання 50 літрів води, лійка починає сигналізувати червоним світлом про перевитрати води, коштів і надмірне навантаження на природне довкілля.