Львівські дошкільнята вчилися бути добрими мешканцями спільного дому – Землі
У вівторок, 18 лютого, референт Бюро УГКЦ з питань екології Львівської архієпархії о. Сергій Довба відвідав ЗДО № 71 у м. Львові, де провів тематичну зустріч із дітьми і вихователями.
Упродовж години присутні дошкільнята дізнавалися про можливості ставати справжніми добрими дітьми улюбленого Тата-Творця, тобто кращими і добрішими, а спільний Дім-Землю зробити чистішим, всіляко піклуючись про сотворене довкілля.
Екологічне навернення та екоменеджмент: головні теми квартальної зустрічі єпархіальних референтів Екобюро УГКЦ
20 лютого в Івано-Франківську відбулась перша, в Ювілейному 2025 році, квартальна зустріч та освітній семінар для архієпархіальних, єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології на тему «Чеснота надії у службі збереження та примноження Божих природних дарів».
Духовними імпульсами на початку зустрічі поділився о. Максим Кролевський, екореферент Бюро УГКЦ з питань екології в Харківському екзархаті. Проповідник наголосив на важливості бути свідками та мультиплікаторами Божого Слова задля ефективності екологічного служіння Церкви.
Ніяких викидів. Жителі німецького містечка планують опалюватися за допомогою геотермальної енергії
У німецькому місті Геретсрід стартував великий випробувальний проєкт із використання нової геотермальної технології.
В Україні запустили перший університетський курс про планування велоруху
В Україні вперше запустили академічний пілотний навчальний курс про планування й організацію велосипедної мобільності.
Студенти зможуть навчитися розробляти стратегічні документи планування веломережі й проводити велоаудит вулично-дорожньої мережі. Вони також вивчатимуть облаштування велосипедного руху й різновиди велоінфраструктури. Практична частина курсу передбачає проєкт із плануванням велосипедної мережі в конкретній громаді.
Плоди екоініціативи «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки» на Стрийщині
В рамках благодійної екосоціальної ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», яка проходила у Стрийській єпархії у січні 2025 року, в парафіях с. Дуліби, Воля Довголуцька та с. Довголука відбулися майстер-класи з виготовлення свічок з натуральної вощини і благодійні ярмарки, на яких ці свічки були реалізовані.
Під час акції у с. Воля-Довголуцька вдалося зібрати 2960 грн., а у с. Довголука – 3450 грн. Натомість у парафії с. Дуліби, силами учнів Катехитичної школи ім. о. Маркіяна Шашкевича зібрали 7200 грн.
Як болота рятують життя українців: факти, про які ви могли не знати

2 лютого у світі відзначається день водно-болотних угідь (ВБУ). Цього дня ще у 1971 році була підписана Рамсарська конвенція, покликана зберігати ці важливі екосистеми як середовище існування водоплавних птахів. Утім, цінність боліт не обмежується лише користю для птахів – вони очищають воду, пом’якшують зміну клімату та навіть допомагають в обороні країни. Та в Україні ці екосистеми часто ігноруються, а подекуди й узагалі знищуються, що загрожує нашій безпеці та ставить під сумнів виконання міжнародних екологічних зобов’язань.
Став відомий беззаперечний лідер серед країн світу у будівництві потужностей ВЕС і СЕС
Його стрімкими темпами взялася наздоганяти Індія.
На Китай припадає понад 70% поточного будівництва промислових сонячних і вітрових електростанцій у світі – це понад 416 ГВт.
Такі дані містяться у звіті Global Energy Monitor (GEM). Це неурядова організація, яка займається каталогізацією проєктів із викопного палива та відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) по всьому світу.
Громадськість закликає Президента ветувати закон про закупівлю російських реакторів для Хмельницької АЕС
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11392, який дозволяє закупівлю російських реакторів із замороженого болгарського проєкту «Белене» для добудови Хмельницької АЕС. Це рішення вже викликало жорстку критику експертів через економічні, технічні та безпекові ризики.
«Обладнання для АЕС “Белене” було виготовлене понад 15 років тому російським “Атомстройекспортом”. За різними оцінками, Болгарія витратила на нього понад 620 мільйонів доларів, однак зрештою відмовилася від реалізації проєкту через невигідність та ризики. За стільки років жодна інша країна не захотіла використовувати ці реактори, адже адаптація такого обладнання до сучасних стандартів може коштувати набагато більше, ніж уряд готовий визнати», – коментує Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія».





