Отець Сергій Довба, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Львівській архієпархії, завітав із дводенним візитом до ЗДО № 167 у м. Львові.

У перший день візиту священик-екореферент провів тематичну зустріч із дошкільнятами старших груп, з котрими молився і співав під гітару, читав й обговорював екоказки – «Захисник чистоти» і «Врятований ліс», а також переглядали повчальні анімації «Що робиться із пластиком» та «Охорона природи» і серії «Пригоди лісових друзів».

З початком Великого посту стартувала чергова (15-та) хвиля екосоціальної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» яка має на меті допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Фокусна тема ініціативи в контексті Ювілейного року: «Чеснота надії у службі збереження та примноження Божих природних дарів» (з особливим акцентом на енергозбереження та енергоефективність).

«Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих»

(Рим 8,19)

З початком Великого посту вже традиційно розпочинається ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку вже п’ятнадцятий рік поспіль проводить Бюро УГКЦ з питань екології з метою допомогти глибше й повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога, завдяки поглибленню свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Головні завдання Великосної екоініціативи 2025:

• Привернути увагу віруючих людей та громадськості до актуальних екосоціальних викликів війни.
• В контексті Ювілейного 2025 року роздумати над значенням чесноти надії на службі збереження та примноження Божих природних дарів (створеного світу).
• Сприяти поширенню екологічного вчення Церкви. В контексті 160-ї річниці з Дня народження митрополита Андрея Шептицького, популяризувати його екосоціальне вчення та природоохоронні ініціативи.
• Популяризувати тему енергоефективності та енергозбереження як невід'ємну складову християнського екологічного покликання та цілісного навернення до Бога.
• Заохочувати до діл милосердя стосовно ближніх та Божого створіння і допомагати зціленню екосоціальних ран війни.
• Сприяти, щоб через поглиблення віри в Бога Творця і Спасителя парафіяльні громади ставали місцем зустрічі з Живим Христом.

В індустріальному парку Вуглецево-нейтральний еко-агро-хаб «Поділля-Городок» у м. Городок Хмельницької області триває будівництво переробного комплексу, який включатиме заводи з виробництва біоетанолу, біогазу та ТЕС на лушпинні соняшника.

На території майбутнього підприємства з виробництва біоетанолу вже вбиті палі фундаменту. Наступним етапом буде зведення промислових будівель. Обладнання для заводу вже закуплене і перебуває на стадії виробництва.

Розпочато комплексні заходи для збереження рідкісних і зникаючих ранньоквітучих рослин. Це питання особливо актуальне навесні, коли багато видів, зокрема проліски, крокуси, білоцвіт, сон-трава та інші, перебувають під загрозою знищення через масовий збір і нелегальний продаж.

Відповідно до законодавства України, зокрема законів "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про рослинний світ", "Про Червону книгу України", Державна екологічна інспекція України розробила та затвердила План спільних заходів на 2025 рік. Цей план передбачає створення робочих груп і посилення державного контролю за збереженням рідкісних та червонокнижних видів рослин.

Мова — найважливіший засіб спілкування для людини, основа передачі знань, історій та емоцій. Проте не лише людство має потребу в комунікації. Виявляється, дерева теж мають свою складну й багатошарову систему спілкування. “Мова” дерев не очевидна для нас, але завдяки їй, як і люди, вони мають змогу обмінюватися інформацією та допомагати одне одному. 

Хімія між нами

Одним із найцікавіших способів “спілкування” дерев є виділення хімічних речовин у повітря. Наприклад, коли акацію (Acacia sieberiana var. woodii) починають поїдати жирафи, вона виробляє спеціальні сполуки, які роблять її листя гірким. Водночас дерево випускає в повітря речовини, які попереджають й сусідні дерева про небезпеку. У відповідь, ще до того, як інші дерева атакують жирафи, вони також починають виробляти захисні речовини.