Доктор Володимир Шеремета, очільник Бюро УГКЦ з питань екології, відповів на запитання Департаменту інформації УГКЦ. З паном доктором ми зустрілися в офісі Екобюро, яке розташоване в приміщенні Івано-Франківської духовної семінарії.

Кілька працівників трудяться над новими екоідеями. Пан Володимир дарує мені різноманітну продукцію, кожна з них пропагує турбуватися про довкілля. Я все складаю в екосумку, яку теж мені презентує Екобюро.

«Питання екології невід’ємно пов’язане з питанням життя з Богом»

Пане Володимире, виникає логічне запитання, навіщо Церкві Бюро з питань екології?

Справді побутує така думка, до чого Церква в екологічних питаннях, в їх вирішенні, якими б актуальними і навіть загрозливими для людини вони не були… Адже послання Церкви – насамперед піклуватися про душу, про спасіння людини.

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав сьогодні, 6 листопада, узяв участь у Всеукраїнській безстроковій екологічній акції «Посади дерево миру», посадивши дерево на Алеї миру біля Патріаршого собору Воскресіння Христового.

 Акцію розпочали в Патріаршому соборі молитвою за мир в Україні.

До події приєдналися посадовці України: Остап Семерак, Міністр екології та природніх ресурсів, Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки, Павло Петренко, Міністр юстиції, Володимир Омелян, Міністр інфраструктури, Ігор Жданов, Міністр молоді і спорту, Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України 2014-2016 років.

«Вітаю в нашому Патріаршому соборі наших українських міністрів, які разом з нами хочуть садити дерево миру, бо ми разом як віруючі люди, як спільнота людей, яким Господь Бог доручив майбутнє України, української сім’ї і людини на цій землі, є відповідальні за плекання миру», – сказав Глава УГКЦ.

На міжнародному конкурсі в Копенгагені University Startup World Cup здобули перші місця два українські стартапи.

Проект Сумського національного аграрного університету – FoodBIOPack – переміг у номінації Sustainability Award. Дослідники розробили еко-пакування для харчових продуктів, яке надалі можна використовувати як органічне добриво.

Науковці помітили, що крапля розчину полісахариду, висихаючи, дає еластичну плівку, схожу на поліетилен. Зроблений з неї матеріал розкладається всього за місяць.

За бажання, біопакет можна розмочити, порізати і зварити веганську локшину. Крім пакетів дослідники розробили одноразовий посуд, який може замінити пластиковий.

У деяких регіонах М'янми жителі вже відчули негативний ефект від глобального потепління. Підвищення рівня моря і зміна погодних умов почали позбавляти їх будинків і засобів до існування.

Проблеми, викликані кліматичними змінами, у М'янмі, які, судячи з прогнозів учених, будуть посилюватися та охоплять весь світ, якщо людство не зважиться на глобальні зміни у найближчі роки.

Наступ моря в містечку Хіндан

У прибережному містечку Хіндан катастрофічний ефект підвищення рівня моря очевидний. Задушливий спекотний ранок, Доу М'я Хтай підвертає своє довге лонджі – бірманський саронг (смуга кольорової бавовняної тканини, яка обмотується навколо поясу у чоловіків або середини грудей у жінок і носиться як спідниця довжиною до щиколоток – ред.) – щоб зайти в море.

По всьому світу Час Створіння надихнув релігійних лідерів об’єднатись в молитовних акціях щодо нашого спільного дому.

У Барселоні католицькі лідери з усієї Європи зібрались коло дельти річки Ллобрегат, щоб почути крик «сестриці води» через символічну акцію, яка називається «Via Aqua».

Під час цієї зворушливої молитви католицькі лідери поділились історіями про річки в їхніх країнах: забруднення пластиком, яке загрожує життю і птахів, і мешканців морських водойм на білих узбережжях Шотландії; брак води, що стає причиною конфлікту між спільнотами в Іспанії; сім’ї, які шукають притулку і нового життя, перетинаючи узбережжя Мальти.

Палау стала першою країною, яка запровадила заборону на сонцезахисні засоби. Рішення пояснили тим, що вони шкодять кораловим рифам - значна частина покупців про це навіть не здогадувалася.

Дослідники кажуть, що у сонцезахисних засобах виявили принаймні 10 токсичних хімічних інгредієнтів, які небезпечні для живих організмів підводного світу.

Проте сонцезахисні креми – далеко не єдиний продукт, який негативно впливає на навколишнє середовище.

1-2 листопада 2018 р. у центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаїв за підтримки департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, правління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради, центральної міської бібліотеки ім. М. Л. Кропивницького, міського центру екологічної інформації та культури бібліотеки-філіалу № 2, благодійного фонду «Мета» і під патронатом Миколаївського міського голови відбулися ХІ Миколаївські міські екологічні читання «Збережемо для нащадків».

Участь у даному заході взяли також представники державних природоохоронних органів, установ, органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, суб'єкти господарської діяльності, заклади культури та освіти, громадські організації, науковці, викладачі вищих навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл, позашкільних закладів, студенти, школярі, краєзнавці, а також екореферент Одеського екзархату о. Дмитро Онуфрик.

Згідно з останніми оцінками вчених, озоновий шар планети відновлюється, що може уповільнити глобальне потепління. Доповідь з новими даними буде представлена на зустрічі країн, що підписали Монреальський протокол.

Дані доповіді підтверджують, що заходи, вжиті в рамках Монреальського протоколу, привели до скорочення обсягу речовин, що руйнують озоновий шар в атмосфері. В даний момент він відновлюється зі швидкістю 1-3 відсотка в десять років і при таких темпах повинен повністю відновитися над Північною півкулею 2030-х років, над Південною півкулею – до 2050-м, і над полюсами – до 2060 року.

Монреальський протокол, підписаний 16 вересня 1987 року, забороняє виробництво і продаж небезпечних речовин, що виснажують озоновий шар. Озон захищає землю від ультрафіолетового випромінювання, основна причина меланоми та інших ракових захворювань шкіри. В рамках Монреальського протоколу вже вдалося заборонити виробництво і використання більш 100 видів хімікатів. Багато з цих речовин не тільки руйнують озоновий шар, але і сприяють глобальному потеплінню.